Робототехніка займає дедалі помітніші позиції у сільському господарстві. На заміну доярам, тваринникам, комбайнерам приходять роботи. Комп’ютеризуються також менеджмент і бухгалтерія. Механічні маніпулятори сіють пшеницю, доять корів, збирають ягоди, прибирають гній і перераховують кошти на рахунок агрофірми. А що ж залишається робити людям?
Позаторік сталася видатна подія: у селі Почуйки Житомирської області на базі приватної сільськогосподарської фірми «Україна» вперше відбулося доїння корови роботом-дояром, виготовленим французькою компанією «ДеЛаваль». Це можна порівняти з кроком астронавта Ніла Армстронга на поверхню Місяця: покладено початок ері роботизації українського тваринництва, а відтак, і аграрного господарства загалом.
Корови-інтелектуалки
Нині, на початок 2017 року, на фермі села Почуйки утримується 465 дійних корів. Тепер це господарство укомплектоване вісьмома роботами-доярами марки VMS. Корова сама доїться, коли хоче: підходить до робота й «віддається його волі». У приміщенні корівника автоматично підтримується мікроклімат, комфортний для тварин. Едуард Зігерт, менеджер з роботи з клієнтами «ДеЛаваль Україна», пояснив журналістам: «Усі виробничі процеси автоматизовані, вплив людського фактору виключено. Ми отримуємо молоко найвищої якості, що відповідає усім вимогам і в перспективі зможе конкурувати на європейському ринку».
Ще один відомий виробник сільгосптехніки для тваринництва, компанія Lely (Нідерланди), вже випускає систему роботизованого доїння «Астронавт» (Lely Astronaut A4). Механічні мацаки робота-дояра ніжно надягають на коров’яче вим’я молочні склянки. Для максимальної точності маніпулятор оснащений 3D-камерою й системою контролю якості молока, яка робить аналіз продукції за багатьма критеріями.
У побут давно увійшло поняття «розумний (або інтелектуальний) будинок» — спорудження якісно нового рівня, оснащене комплексом автоматики для керування інженерними системами усього дому. Так-от: одним із різновидів такого будинку може бути тваринницька й птахівницька ферма. Під час Х Ювілейного міжнародного молочного конгресу у Києві представники компанії «АгроКлімат Україна» наочно показували, як можна підтримувати потрібну температуру, вологість і освітлення в корівниках, щоб надої залишалися стабільно високими. На такій фермі використовуються спеціальні датчики: вони стежать за поводженням худоби, температурою тіла тварин, місцезнаходженням — як зовні, так і у будь-якому приміщенні. Усе робиться автоматично. «АгроКлімат Україна» згідно зі стандартами ЄС надає комплексні рішення щодо будівництва й реконструкції свиноферм, птахофабрик і корівників.
В українських умовах роботизований і автоматизований догляд за тваринами — поки що поодинокі випадки, бо створення таких систем — інтелектуальна праця, яка вимагає значного фінансування. А от на Заході такі ферми вже доволі поширені. У Німеччині й Франції вже близько 35% усього доїльного встаткування становлять роботи, у Данії — більше 50%, Нідерландах — близько 60%.
Трактор без водія
На міжнародній виставці сільськогосподарської техніки SIMA-2016 відома компанія Case IH отримала срібну медаль за створення Концептуальної Автономної Машини — безпілотного різновиду популярного трактора Case IH Magnum CVX. Тобто це трактор, що працює без водія у кабіні. «В деяких куточках світу стає все важче знайти кваліфіковану робочу силу для тривалих робіт у сезон на великих фермерських господарствах», — пояснює необхідність цього винаходу Ден Стюарт, продакт-менеджер компанії Case IH.
Концептуальний автономний трактор рухається за допомогою системи автоматичного водіння AccuGuide, що забезпечує суперточну навігацію. Трактору дається завдання із портативного комп’ютера або смартфона. Оператор має вибрати перелік операцій та ділянку для обробітку, після чого дати команду машині.
Завдяки точним GPS-сигналам трактор чи комбайн рухатиметься полем із точністю до плюс-мінус 3 см. На ньому для контролю швидкості пересування, кількості внесених добрив і кількості посіяного матеріалу встановлюють датчики для розпізнавання бур’янів, вимірювання кількості корисних речовин у ґрунті, визначення рівню азоту. Датчики автоматично запускають або зупиняють двигун, керують прискоренням та гальмуванням руху, кутом розворотів, роботою трансмісії, гідравліки і т. д. Вони з аптекарською точністю впорскують добрива й вносять насіння, користуючись інформацією, отриманою із космосу, від супутників.
Винахід Case IH — не виняток, а вже цілком помітна тенденція. Її «апостолом» є, зокрема, й Ілон Маск, засновник американської компанії «Тесла» (Tesla), що виробляє електричні автомобілі. Він каже: «Ми стаємо свідками колосального прогресу в сфері автономності техніки. Я міркую, що через 10 років нові машини, не оснащені автопілотом, стануть рідкістю».
Робот-агроном і
безпілотний «кукурузник»
Кореспонденти «Агробізнесу Сьогодні» на полях під Лейпцигом бачили в дії робота-агронома BoniRob (див. № 20 за жовтень 2013 р.). Його розробили фахівці компанії Amazone спільно з університетом міста Оснабрюк і відомою компанією Robert Bosch. Робот має систему автономної навігації, вміє визначати GPS-координати кожної окремої рослини, і також складати технологічні карти робіт. Він самостійно їздить полем і збирає інформацію про ґрунти, рослини, бур’яни, шкідників і відправляє її в контору агрономові. Інколи BonіRob приймє рішення сам: наприклад, щодо прополювання й механічного регулювання чисельності коренеплодів на одиницю площі.
Також виготовляє польових роботів швейцарська компанія Ecorobotіx. Цей виріб нагадує тенісний стіл, але має швидкі роботизовані мацаки і спеціалізується на прополюванні цукрових буряків. Планується розширити його вміння також на ріпак, соняшник, кукурудзу й сою.
Польові роботи будь-якої фірми потребують точних даних про все, що є на землі, від космічного супутника. Компанія BASF і Європейське космічне агентство (ESA) нещодавно уклали угоду щодо застосування супутникових космічних даних у сільському господарстві. ESA зобов’язується надавати фотознімки полів із космосу. Фермери отримають космічно точні рекомендації щодо, наприклад, правильності використання ними засобів захисту рослин. «Дані з наших супутників також можна використовувати для більш точного прогнозування урожаїв», — сказав Йозеф Ашбахер, директор програм спостереження за Землею у ESA. Завдяки цим методам агроном матиме на своєму мобільному всю інформацію про ту або іншу ділянку: яка тут відбувалася сівозміна, скільки і яких було внесено добрив і що саме й коли посіяно, коли йшли дощі, чи як працювали дощувальні системи тощо. Фахівці впевнені, що поєднання системи космічного моніторингу з інноваційними рішеннями у сфері точного землеробства дасть підвищення продуктивності агровиробництва.
Як це може бути застосовано на практиці? Наприклад, французька компанія Drone Volt презентувала автономний літак-безпілотник, що може знаходити хворі рослини, моніторити рівень внесення пестицидів і за потреби обприскувати ділянки поля без втручання людини.
Чудасії аграрної
роботизації
За даними Міжнародної федерації робототехніки, на сьогодні кількість роботів у світі наближається до 1 млн. Значна їх частина працює у промисловості, але й на сферу агробізнесу припадає чимало цікавих розробок. Американський робот Rowbot використовується для внесення азотних добрив на кукурудзі. Фірма F Poulsen Engіneerіng (Данія) виготовляє автоматичний культиватор, який без допомоги людини прополює салат, капусту, кріп і цибулю. Сільськогосподарський автомат RіceBot здатний без людей самостійно сіяти рис.
Компанія Wall-Ye (Франція) продає вже кілька років робота для обрізання лози на виноградниках, подібну продукцію випускає і широко відома компанія «Массей Фергюсон». У високотехнологічному штаті Массачусетс (США) базується компанія Energid, яка виготовила для збирання цитрусових (апельсинів і грейпфрутів) багаторукавний комбайн із буксиром. Його обслуговує команда із чотирьох роботів. Щоправда, поки що ця машинерія використовується для плодів, які планується пустити на виробництво соку — бо таки чавлять і мнуть механічні «хлопці» аграрну продукцію.
Компанія Harvest Automation з того-таки Массачусетсу створила і вже кілька років продає вкрай потрібного на будь-якій фермі робота-вантажника HV-100. Поки що його можна застосовувати на нескладних, хоча й важких операціях: навантаження й переміщення контейнерів, відер і ящиків.
Кілька різних фірм пропонують на ринку розробки для плантацій полуниці, зокрема, виробник Agrobot (Іспанія) винайшов збиральну машину з 60 роботизованими руками-маніпуляторами. А у фірмі Flier Systems (Нідерланди) винайшли RoBoPlant — робота для висаджування квітів. Він бере торф’яні саджанці й ніжно впихає їх у ґрунт за обраною господарем схемою. І навіть рекламувати свіже молоко й масло, олію і квіти теж може бездушний агрегат! Ще 2015 року співробітник японського рекламного агентства McCann створив робота-творця телевізійної реклами. Безпілотні трактори, автоматичні керовані з космосу сівалки, роботи-дояри, роботи-агрономи, автономні системи клімат-контролю, роботи-бухгалтери і навіть роботи-рекламні агенти — ось далеко не повний перелік устаткування, яке може працювати з мінімальним втручанням «людського фактору».
Попрацював?
Плати за це!
Роботи прийдуть на заміну доярам, тваринникам, комбайнерам, збирачам фруктів… А куди ж дінуться люди? На новітній фермі, згідно з анекдотом, залишаться дві живі істоти: людина й пес. Людина буде потрібна, аби годувати собаку, а собака — щоб гавкати, не підпускаючи чолов’ягу до праці. До речі, й роботи-собаки вже випускаються японськими виробниками… Автономна ферма майбутнього являтиме собою повністю роботизовану систему, описану ще американським фантастом Реєм Бредбері в оповіданні «Буде лагідний дощ». Навіть після ядерного удару і знищення всього населення Землі ферма продовжує працювати чітко, як годинник.
Чи не загрожує аграріям безробіття через конкуренцію з андроїдами, тобто людиноподібними машинами? Такі соціальні проблеми вже передбачив винахідник Ілон Маск: «Машини з автопілотом — це дуже зручно. Але з іншого боку, у світі є маса людей, які заробляють на життя як водії. Нам треба буде переглянути роль цих людей». Один із батьків комп’ютерної індустрії Біл Ґейтс теж замислився над цим і запропонував вихід: обкласти кожного робота тим же податком, що платила людина, яку замінив механічний трудар. Але вирахувати усі вигоди буває важко. Наприклад: скільки людей замінює один персональний комп’ютер, що його винайшов Ґейтс? Можемо взяти за орієнтир дані Національного бюро економічних досліджень США (Natіonal Bureau of Economіc Research) США: кожен новий робот заміняє у середньому 5–6 працівників.
Але справді: чим же зайняти людей? Деякі політики пропонують надати кожному «загальний базовий дохід». Кожна людина отримує гроші лише за те, що живе на світі, така собі «стипендія від Бога». Ця модель нагадує міфічний комунізм: працюють роботи, вони ж платять податок на право займати робоче місце, а людина натомість отримує гарантовані гроші на життя. Колись про це міркував киянин Микола Бердяєв, один із найвидатніших філософів ХХ сторіччя: «Людина стала царем природи, щоб виявитися рабом машини». Але арештовував Бєрдяєва у 1920 році не робот, а особисто засновник ЧК-КГБ Фелікс Дзержинський. Так що не машини — найбільша загроза для людей…
Дефіцитний фах —
бути людиною
Є сфери, де робочі місця замінити механічними важко — у ягідництві чи вишукуванні лікарських трав, до прикладу. Або у розведенні рідкісних тварин, риб і птахів (цесарок, форелі тощо). Нема поки що навіть у сміливих інженерних планах роботів-грибників, роботів-пасічників… А різноманітні послуги? Вже зараз, за підрахунками економістів, вони становлять майже 70% світової економіки. Ми традиційно дуже прагнемо послуг, коли вони нам потрібні (медичні, юридичні, технологічні, розважальні абощо), і так само традиційно не помічаємо їх, нехтуємо ними, розмірковуючи про економіку взагалі і протиставляючи «реальному бізнесу», хоча будь-який бізнес, який приносить користь іншим, реальний.
Ось, наприклад, українська компанія ExactFarmіng пропонує онлайн-сервіс моніторингу полів і управління сільським господарством. Фермер отримає дані про погоду, індекс вегетації, сівозміни за всі роки, стан ґрунту, інформацію про експлуатаційні витрати й залишки продукції на складах. Сервіс дозволяє провадити контроль ходу польових робіт. Цікаво, що послуги ExactFarmіng вже купують не лише аграрії, а й банки, що ухвалюють рішення щодо видачі кредитів фермерам. Зрозуміло, що такої розгалуженої системи високотехнологічних послуг ніякий робот не винайде.
З іншого боку, чи не зарано нам боятися автоматизації? Кабінет Міністрів нещодавно назвав найбільш дефіцитні професії в Україні, по яких потрібно підсилити підготовку кадрів. Серед них — тракторист-машиніст агровиробництва. Керівники агропідприємств постійно скаржаться на кадрові проблеми: складно найти ветеринара, агронома, механізатора. Отже, виглядає так, що сьогодні необхідність роботизації — це не загроза, а захід, що знижує кадрові ризики у сільському господарстві. Ну й, крім того, створення чудових агрегатів і девайсів, виробництво робототехніки, придумування нових бізнесів, надання один одному різноманітних послуг — це природно, і це залишається прерогативою людини, аж ніяк не машини.
Ігор ПЕТРЕНКО,
Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
