Роботи в сільському господарстві — наскільки це природно, потрібно і ефективно? Цій темі було присвячено мітап, що відбувся у листопаді в мережі Інтернет. Мітап — нове слово. Найкращий переклад — здибанка, збіговисько, тусівка. Тобто неформальне зібрання фахівців для порушення питань завтрашнього дня, для передання складного досвіду й сучасних знань.
Робототехніка для агросектору у світі розвивається. А що в Україні? Зацікавлені спілкувалися через ZOOM — програму, що забезпечує одночасну присутність людей з усіх куточків планети. Організувала спілкування освітня платформа Aggeek, мета якої — поширювати актуальні знання, зокрема в аграрній і харчовій індустріях. Сфера її зацікавленості — точне землеробство, дрони, датчики, GPS-навігація, безпілотні системи в полях.
Перед громадськістю виступив Олег Кісєль, керівник проєктів «Інфоком» — компанії, що запроваджує інноваційні технології для автоматизації різноманітних виробничих процесів на промислових підприємствах, в армії і аграрній сфері. За 25 років її фахівці втілили понад 1000 проєктів, серед них чимало аграрних. Це автоматизація заводів з переробки насіння й шротів, олієекстракційних цехів, портових вантажних терміналів. Компанія «Інфоком», крім іншого, виготовляє роботизовані платформи подвійного призначення, перше з яких — армійське. Однак техніка, що створюється для військових цілей, здебільшого простоює, бо війна не триває щодня, і слава Богу. Тому інженерам спала на думку ідея — застосувати безпілотні комплекси, що розміновували Донбас, для аграріїв, де ця техніка могла б працювати постійно хоча б пів року.
І от на базі бойового робота було розроблено безпілотну платформу «Скорпіон АГРО» для агропромислового комплексу. Олег Кісєль розповів про цей винахід. Замість турелі для гармати до робота приєднують плуг, культиватор, косарку або інше сільськогосподарське обладнання. «Скорпіон АГРО» може рухатися автономно заданим маршрутом, виконуючи завдання оператора, який віддалено за цим спостерігатиме. Або ж керуватися дистанційно за допомогою комп’ютера, планшета чи смартфона. Завдяки радару, камерам і сенсорним датчикам «Скорпіон АГРО» розпізнає стаціонарні та рухомі перешкоди, успішно їх об’їжджаючи. Ним може керувати будь-яка людина, навіть з обмеженими можливостями.
Інженери компанії «Інфоком» стверджують, що здатні переобладнати трактор, комбайн, сівалку й іншу сільськогосподарську техніку, щоб забезпечити їх безпілотним керуванням для роботи в автономному режимі.
Вітчизняні винахідники тішать. Проте вони поки що відстають від закордонних колег. Нагадаємо, що ми вже неодноразово писали про аграрних роботів, яких випускають у передових країнах. Уперше (див. № 20 за 2013 р.) ми висвітлювали в дії роботаагронома BoniRob компанії Amazone. Також писали про роботів-собак Spot Boston Dynamics, що випасають овець. Про робота-дояра Astronaut компанії DeLaval, що працює в селі Почуйки Житомирської області на фермі господарства «Україна». Ми також повідомляли нашим читачам про інших аграрних роботів: на внесенні азотних добрив працює Rowbot. Його механотронний колега RіceBot без допомоги людей сіє рис. Збирає полуницю робот Agrobot. У корівнику прибирає Lely Discovery, траву косить-стриже самостійний механічний помічник Tertill. Навіть для садіння квітів уже винайдено автоматичну машину RoBoPlant. А нещодавно відзначилася відома компанія Horsch: теж не лишилася осторонь тренду й розробила дистанційно керовану сівалку Robo.
Сфера автоматизації розвивається напрочуд активно, й немає сумніву, що на ближчій виставці «Агрітехніка-2022» у Ганновері ми побачимо ще не одного робота-аграрія. Тема на часі, й навіть найдавніша в Україні сільськогосподарська радіостанція «Колос», яку полюбляють аграрії, присвятила передачу роботизації. Бо роботи наступають: крокують полями, ланами та фермами — у поміч трактористам, тваринникам, полільникам, збирачам томатів, ягід, фруктів… І незабаром на запитання «Хто у вас перший хлопець на селі?» дівчата казатимуть: робот.
Коментар
Ярослав МОВЧУН, співвласник сімейної ягідної ферми «Озеряна» (с. Нові Озеряни Житомирської обл.)
— У нас 12 тисяч ягідних кущів. У мене немає оранки. Найбільший функціонал — унесення добрив через крапельне зрошення і прополювання міжрядь. Це треба виконувати постійно, а людей знайти нині складно. На лохині, на полуницях викошувати міжряддя треба в середньому раз на 7–10 днів. Ми це робимо мотокосою і газонокосаркою. Але будь-яка людина допускає брак у роботі: там ягідний кущ випадково зачепив, там бур’ян пропустив… І вже збитки. Робот, сподіваюся, такого не чинитиме, працюватиме ретельно. Головний момент — ціна машини. Який у підсумку матимемо прибуток, ефективність? Якщо робот буде ефективнішим у ягіднику, ніж людина з мотокосою, — чому ні? Ринок цього чекає. Мало вже тих, хто противиться дронам і роботом, засобам автоматизації. Це треба розвивати.
Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
