Основним напрямом розвитку сучасного комбайнобудування є підвищення його продуктивності за рахунок збільшення пропускної здатності і надійності комбайнів, універсалізація цих машин для збирання різних сільськогосподарських культур, поліпшення умов праці механізаторів. Продуктивність роботи зернозбирального комбайна значною мірою обумовлюється конструкцією і параметрами молотильно-сепарувального пристрою (МСП). Нагадаю, що сучасні комбайни за конструкцією МСП поділяються на три основні типи: з класичною та комбінованою схемами обмолоту та роторні.
Зернозбиральні комбайни класичної схеми обмолоту мають пропускну здатність зернової маси у середньому 5–10 кг/с. Подальше зростання її відбувається за рахунок збільшення розмірів МСП, а отже, розмірів і маси комбайна (наприклад, Палессе GS12), що призводить до підвищення матеріалоємності машини й ущільнення ґрунту її ходовим апаратом. Резервом у нарощенні продуктивності комбайнів із класичним МСП є впровадження багатобарабанної системи, за рахунок цього пропускна здатність зернозбиральної машини (вітчизняний Скіф-350) становить близько 14 кг/с.
Як свідчить практика, основна маса втрат зерна комбайнами з класичним МСП відбувається у грубому соломистому вороху, особливо під час збирання високоврожайних, вологих і забур’янених хлібів. Тому для підвищення ефективності сепарації грубого вороху в комбайнах одного з європейських виробників над клавішами соломотряса встановлено бітер з активними пальцями (система МSS), що розпушує ворох і покращує виділення зерна. Однак попри всі удосконалення комбайна з класичною схемою обмолоту у разі його застосування втрати збіжжя значні, і його пошкодження (подрібнення та мікротріщини) також займають значний відсоток.
У роторних комбайнах обмолот і сепарація хлібної маси здійснюється у єдиному робочому органі — роторі, який замінює барабан і соломотряс. Це дозволяє порівняно з класичним зернозбиральним комбайном, маючи однакові з ним розміри, майже вдвічі збільшити продуктивність, зменшити дроблення і мікропошкодження зерна, а отже, підвищити його посівні якості.
Ще один світовий виробник сільськогосподарської техніки випускає двороторні зернозбиральні комбайни. Хлібна маса у них надходить із подавального лотка, підбирається спіральними планками у передній частині ротора. Потім поділяється на два паралельних потоки, молотиться роторами, які обертаються у протилежних напрямках, подається на бітер із регульованим підбарабанням і йде далі в дефлектор, який направляє солому в подрібнювач або у валок на поверхню поля.
Еволюція розвитку конструкції комбайнів призвела до створення комбінованих молотильно-сепарувальних пристроїв, у яких обмолот і основна сепарація хлібної маси здійснюється класичним (барабанним) МСП, а сепарація соломистого вороху — роторним соломосепаратором з аксіальною подачею.
Зернозбиральні комбайни з комбінованим МСП обладнані молотильною системою APS (прискорювач хлібної маси, молотильний барабан і відбійний бітер). Значне прискорення потоку хлібної маси від 3 до 20 м/с сприяє підвищенню ефективності роботи МСП комбайна, зокрема, рівномірності подачі маси до барабана і додатковій сепарації зерна за рахунок дії відцентрових сил. Остаточно зерно виділяється роторною системою сепарації. Залежно від виду зернових культур, умов збирання і властивостей соломи частота обертання роторів регулюється у межах від 350 до 1010 об./хв. безпосередньо з кабіни. За результатами випробувань, проведених в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, пропускна здатність таких комбайнів сягає 20 кг/с.
Під час вибору зернозбирального комбайна керуються основними критеріями: для агрофірм, які спеціалізуються на вирощуванні зернових колосових і зернобобових культур на відносно невеликих площах (до 500 га) і урожайностях до 40 ц/га, ефективніше використовувати комбайни з класичним МСП і пропускною здатністю до 5–7 кг/с. Основними орієнтирами у виборі машин є структура посівних площ, обсяг збиральних робіт і урожайність сільськогосподарських культур.
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач
науково-технологічним відділом селекції,
насінництва і трансферу інновацій
Кіровоградської ДСГДС НААН, канд. техн. наук, с. н. с.
