Розрізняють три основні конструкційні схеми комбінованих агрегатів: із кількох послідовно з’єднаних простих машин, кожна з яких виконує окрему операцію; машина з послідовно встановленими простими робочими органами для виконання кількох операцій; машина зі спеціальними комбінованими робочими органами для послідовного виконання технологічного процесу. Залежно від стану ґрунтового середовища (твердості, щільності і вологості ґрунту) комбіновані ґрунтообробні агрегати можуть мати різні набори робочих органів. На полях із підвищеною вологістю ґрунту перевагу слід надавати додатковому комплектуванню агрегатів зубовими боронами, культиваторними лапами, а в посушливих умовах — котками різних типів.
Комбіновані агрегати для передпосівного обробітку ґрунту за один прохід забезпечують вирівняність поверхні поля, розпушування його на певну глибину, кришення до певної фракції за розміром, ущільнення та підготовку ложа для посіву. Перевагами цих ґрунтообробних машин є: заміна 5–6 одноопераційних агрегатів; зменшення витрат праці і пального на 30%; скорочення термінів виконання робіт; збереження вологи в ґрунті; створення однорідного за щільністю посівного шару ґрунту. У конструкціях сучасних комбінованих агрегатів для передпосівного обробітку ґрунту впроваджуються такі робочі органи, як стрілчата лапа на S-подібній пружинній стійці, пруткові котки, зубчаті вирівнювальні ножі, що дозволяє покращити якість роботи. Для підвищення зносостійкості поверхонь робочих органів використовуються тверді сплави, що забезпечує їх високу надійність і довговічність.
У комбінованих ґрунтообробних машинах для поверхневого обробітку ґрунту, в тому числі й передпосівного, забезпечується ешелонованість розміщення робочих органів та збільшення загальної ширини захвату. Широко використовуються пружні робочі органи з розпушувальними (долотоподібними) або стрілчастими лапами шириною від 30 до 200 мм, а також ротаційні подрібнювачі грудок із вирівнювачами поверхні поля. У господарствах Західного регіону України для передпосівного обробітку ґрунту застосовуються знаряддя зарубіжного та вітчизняного виробництва. Львівською філією УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого випробувано агрегати АКПН-8 «Поділля» («Завод «Красилівмаш»).
Поле, на якому проводились випробування комбінованих агрегатів, характеризувалось типовими чорноземними ґрунтами вологістю від 18,6 до 24,0%, твердістю — від 0,4 до 0,7 МПа, рівнинним рельєфом та рівним мікрорельєфом. Агрегат працював із середньою робочою швидкістю 10,0 км/год, глибина обробітку становила 8 см. Після проходу агрегату гребенистість поверхні поля сягала 2 см, кришення ґрунту (розмір фракцій до 50 мм) — 99,2%. Продуктивність за годину змінного часу — 6,17 га. Питома витрата палива за змінним часом була у межах 4,45 кг/га. Умови випробувань агрегату АКПН-8 «Поділля» характеризувались дерново-підзолистими супіщаними ґрунтами з вологістю поверхневого шару від 17,6 до 19,6% і твердістю від 0,8 до 1,5 МПа. Агрегат працював із трактором К-701 за робочої швидкості 9,5 км/год. Середня глибина обробітку становила 9 см. Після проходу агрегату гребенистість поверхні поля — 2 см. Кришення розпушеного шару ґрунту (вміст фракцій розміром до 50 мм) сягало 96%. Щільність поверхневого шару після проходу агрегату знаходилася у межах від 0,9 до 1,2 г/см³. Продуктивність за змінним часом — 5,62 га/год. Питома витрата палива за змінним часом — 6,0 кг/га.
Василь ДУМИЧ, завідувач лабораторії
Ярослав ЦЕНЮХ, молодший науковий співробітник
Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
