Глибоке розпушення ґрунту — технологічна операція далеко не нова і добре відома ще за радянських часів. Інша річ, що в пріоритеті у нас завжди була оборотна оранка, зокрема, через регулярне внесення великих обсягів органічних добрив.
Справжньої популярності глибокорозпушувачі набули протягом останніх 20 років, коли на український ринок зайшли потужні світові виробники техніки з по-справжньому класними моделями та концепцією мінімального обробітку ґрунту. Згідно з нею на полях із року в рік провадиться мілке дискування чи культивація ґрунту без оранки, однак раз на 3−4 роки потрібно проходити агрегатом із довгими потужними лапами, які знімають ущільнення, створені важкою колісною технікою, а також так звану плужну підошву.
Річ у тім, що на полях, де протягом багатьох років практикували класичну оранку землі, на глибині 28−32 см утворюється серйозне ущільнення, яке найчастіше перетворюється на міцну перемичку поміж верхніми та нижніми шарами ґрунту. Цей закам’янілий бар’єр надзвичайно складно здолати кореневій системі рослин, що спонукає її розвиватися вище. Відповідно, істотно ускладнюється доступ посівів до нижніх шарів ґрунту з їхніми запасами вологи. За такої ситуації рослини набагато гірше розвиваються і протистоять стресам, що негативно відбивається на врожайності. Також порушується циркуляція вологи в ґрунті: поверхнева волога не може проникати вглиб, прискорено випаровуючись із верхніх шарів. Своєю чергою, підземна волога не підтягується вгору, ближче до кореневої системи сходів.
Ще одна споріднена проблема — ущільнення ґрунту, спричинене важкою колісною технікою. Трактори, комбайни, вантажні авто, різноманітні причепи та бункери спресовують землю на глибині, що утруднює розвиток кореневої системи рослин. Глибокорозпушувачі дають змогу ліквідувати значну частину таких ущільнень до того горизонту, на який дістають їхні лапи. Сьогодні на ринку наявні моделі з глибиною обробітку від 35 до 75 см, що дає змогу перетворювати землю на всьому полі на однорідну субстанцію, перемішану почасти з подрібненими рослинними рештками. Останні попередньо рекомендується подрібнити за допомогою спеціального ґрунтообробного агрегату, найчастіше дискової борони чи культиватора.
Сьогодні глибокорозпушувачі виробляють тисячі виробників по всьому світі. На ринку України представлено десятки й сотні моделей, серед яких непогано виглядають і вітчизняні виробники. Якщо говорити про конкретні бренди, то це передусім Case IH, Horsch, Bednar, Quivogne, «Велес-Агро» та багато інших. Такі агрегати, зазвичай, характеризуються міцною рамою та потужними лапами з наплавленням, щоб відпрацювати якомога довше без замін та ремонтів та, звісно, порівняно невеликою робочою шириною. Навантаження на глибокорозпушувач під час роботи просто неймовірне, тому до вибору моделі щодо надійності самої конструкції та робочих органів слід підходити дуже ретельно. Інакше, особливо ж у такому сухому ґрунті, як зараз, це буде не робота, а мука для всіх учасників процесу.
Потрібно брати до уваги, що глибокорозпушувач надзвичайно енерговитратний агрегат. На метр робочої ширини тут може бути потрібно до 90 к. с. Тому слід мати трактор відповідної потужності, а також враховувати, що солярка литиметься рікою. В цьому аспекті пригадується запитання якогось агронома до представника відомої компанії — виробника глибокорозпушувачів. Мовляв, «а скільки ця модель повинна брати пального на гектар?» — «В середньому 18 літрів». — «Мда… У нас понад 30 “їсть”!»
Якось так воно і виходить, оскільки багато чого залежить і від ґрунту, і від трактора, і від налаштувань агрегату, і від кваліфікації тракториста, і від інших чинників. Тому краще до глибокорозпушувача підходити за всією наукою, бажано разом з інженером компанії, яка його продає чи виробляє. Якщо все правильно зробити, то принаймні літрів 3−4 на 1 га можна буде зберігати. Втім, по такій суші не факт…
Хоча, як ми казали, маркетингове позиціонування виробників глибокорозпушувачів передбачало застосування таких агрегатів раз на декілька років — для зняття ущільнень за технології mini-till, в Україні вони органічно вжилися в нові ролі. Так, існують господарства, де класичні плуги замінили глибокорозпушувачами і проходять ними поля фактично щороку. Діло хороше, оскільки за допомогою лап якісно розрихлюється весь шар ґрунту на глибину пів метра, причому без обертання пласта і втрати вологи. Однак, за нашими спостереженнями, у Лісостепу найкраще себе показує комбінована технологія: один рік у поле запускають плуг, наприклад, по кукурудзі, а наступний рік — глибокорозпушувач. Фактично такі агрегати сьогодні присутні майже у кожному господарстві.
Відразу ж виявилася і ще одна очевидна перевага глибокорозпушувачів. Адже їхні лапи — це ідеальні довжелезні култери для внесення мінеральних добрив на недосяжну для інших технологій глибину. Тобто, дообладнавши відповідним чином конструкцію, можна за бажання класти добрива на 50 см і глибше. Можливо, такі моделі й існують, однак нам доводилося бачити в Україні роботу спеціалізованого глибокорозпушувача з бункером для добрив відомого європейського виробника. Його потужні лапи кладуть гранули під кукурудзу одразу на двох рівнях глибини: 15 см і 35 см.
Концепція полягає у тому, що кукурудзу буде посіяно точнісінько по оброблених смугах зі внесеними добривами. Спочатку коренева система сходів дійде до добрив на глибині 15 см, підкріпиться, і тоді радісно потягнеться донизу — до вологи і до нової порції міндобрив. Цікаво, що оскільки глибоке рихлення здійснюється лише в зоні майбутніх рядків, то міжряддя лишаються необробленими. Ґрунт там буде щільнішим, а тому згідно з задумкою волога з поверхні міжрядь проникатиме в зону розташування кореневої системи рослин.
Саме так, точне землеробство і глибокорозпушувачі — речі між собою тісно пов’язані. Найчастіше точні рішення тут застосовують із метою скорочення вже згадуваного надмірного апетиту таких агрегатів. Для цього створюють спеціальні карти ущільнень на полі, які закладають у термінал трактора, що рухається з глибокорозпушувачем. Десь є ущільнення, а десь немає, десь вони залягають глибше, а десь — мілкіше. Таким чином, можна заощадити не одну тонну пального на полі.
З огляду на нинішню осінь, гадаємо, саме глибоке рихлення стане одним з оптимальних способів підготовки ґрунту до весни. Надто ж під соняшник та кукурудзу. Але цю технологічну операцію, як і усі інші, потрібно розглядати у комплексному вимірі.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
