Незважаючи на пандемію й економічну кризу на всій планеті, є компанії, які нічого не втратили. Заробляють, як і раніше. Й акції свої продають за тією самою ціною (або й дорожче), що й до коронавірусної паніки. Хто це? Назвемо для прикладу всім відому «Кока-колу». На її ринкові показники навіть не вплинуло закриття численних барів і ресторанів. Й однією із запорук такої стійкості на ринку є пізнавана тара — елегантні пляшки, у які розливають цей напій усесвітньо відомого бренду.
«Добре упакувати — вже наполовину продати». Здається, ця істина засвоєна багатьма виробниками. Що б ми не реалізовували — чай або цукор, ковбасу чи яблука. Навіть якісніший продукт чи товар у поганій «одежці» навряд чи зацікавить сьогоднішнього покупця. А ось зручний ящик, яскрава коробка чи оригінальна пляшка допоможуть знайти шлях до його балуваного серця… Й до гаманця.
Екологічні й приємні
Серед технологій переробки сільськогосподарської продукції традиційним завжди було виготовлення й розлив рідин і напоїв: молока, олії, квасу, вина, соку, пива, лікеру, оцту, мінеральної чи просто джерельної води тощо. Отже, зрозуміло, що тут не обійтися без пляшок.
Покупці нині зрозуміли важливість екологічно чистої продукції й відповідної тари. Тому для напоїв харчового призначення скло перевершує нині будь-яку альтернативу. Воно гігієнічне, пластичне, естетичне й натуральне. Ще одна перевага скла: воно чудово надається до повторного використання. Чи, як кажуть нині, — до рециклювання. Згідно з дослідженнями фахівців із гігієни харчування, близько 85% європейців довіряють саме склу як тарі, що найкраще зберігає смак і кращі властивості напоїв.
В Україні у цій крихкій сфері здавна був відомий Гостомельський склозавод. Їх стандартні пивні, горілчані та коньячні пляшки, фармацевтичні слоїки, парфумерні флакончики (наприклад, з одеколоном «Шипр») і класичні банки, у яких так зручно консервувати овочі, фрукти, ягоди, джеми, — ми знаємо здавна. А пузата «сільська» пляшка, у яку наливають горілку «Первак»? Вона навіть отримала премію за найкращий дизайн на конкурсі «Зірка упаковки України».
За часи незалежності завод знайшов іноземних інвесторів — групу «Ветропак», що має склозаводи в кількох європейських країнах — Австрії, Хорватії, Чехії, Італії, Словаччини. А базова країна цього інвестора — Швейцарія. «Ветропак» розпочав там утилізацію битого скла ще в 1970-ті роки. І відтоді досяг неабияких успіхів. У шести країнах Європи компанія нині збирає скло й переробляє його на елегантні пляшки, пляшечки й баняки. Нині завод «Ветропак Україна» в Гостомелі процвітає — дає роботу 630 українцям, сплачує податки нашій державі й заробляє свій прибуток. Задовольняє потреби в скляній тарі великої кількості регіональних виробників і переробників по всіх куточках України.
Важливо, що сировиною для пляшок і банок на Гостомельському склозаводі, є склобій. Варка скла з нього потребує менших затрат енергії, ніж із піску й соди, а також поліпшує екологію і стан довкілля. Нині, під час пандемії COVID-19, на Гостомельському заводі триває виробництво скла, як і на всіх інших підприємствах цієї виробничо-фінансової групи. А громадські організації європейських склодувів — серед них Федерація виробників склотари (FEVE) — оприлюднили заяву, у якій наголошується: «Аби гарантувати ефективне постачання для продажу в магазинах харчових продуктів і напоїв, скляна промисловість має функціонувати так само, як і стратегічно важливі галузі, протягом усього періоду пандемії».
Насамперед у заяві йдеться про магазини. Однак під час карантину набув значного імпульсу й бізнес зі швидкої доставки замовникам напоїв і питної води. Їх привозять, щоправда, частіше не у скляних, а пластикових пляшках і бутлях. Бо в скла, попри всі його плюси, є й очевидний недолік: воно крихке.
Економічні й легкі
Отже, для виготовлення пляшок, слоїків і банок останнім часом використовують дедалі частіше поліетиленглікольтерефталат, він же поліестер, а скорочено — ПЕТ. Це зносостійкий, діелектричний пластик. ПЕТ-пляшки давно вже стали, мабуть, найбільш розповсюдженим типом тари для багатьох напоїв і рідин харчового застосування.
Звісно, дуже добре показали себе пластикові нехарчові каністри: під рідкі добрива, під бензин й інші технічні рідини.
Цьому слід завдячувати перевагам такої тари: вона легка, міцна, невисока за ціною й повністю придатна для вторинної переробки. Оскільки сировиною для виробництва ПЕТ-тари є нафта, то з через її нинішнє різке здешевлення пластикова тара теж стає ще доступнішою. За даними експертів, на сьогодні до 70% безалкогольних напоїв розливають у пластикові пляшки й тільки до 30% — в решту тари: у скло та картонно-поліетиленову упаковку, що її називають «Тетра Пак».
Такій поширеності ПЕТ-пляшки завдячують багатьом перевагам як для виробників, так і кінцевим споживачам напоїв. Легкість, невелику вагу цієї тари ми високо оцінили саме тепер, коли в часи карантину й самоізоляції отримав імпульсу до розвитку бізнес з доставки їжі, напоїв і питної води. Такі пляшки важко пошкодити від удару, тому ПЕТ-пляшки зручні для транспортування.
Де їх можна придбати? Наприклад, в Одесі, де діє «Завод полімерних виробів». Тут видувають із поліетилену пивні пляшки на 1,5–2 л, відомі по всій Україні. Роблять пластикові каністри під вино й бензин. І особливо зазначимо: там виробляють чудові молочні пляшки будь-якої місткості: 0,3 л, 0,5 л, 0,9 л, 1 л і 2 л. Виготовлено їх із білого харчового пластику. Мають стандартну горловину діаметром 38 мм, також завод пропонує широкий вибір кольорів для їх кришечок.
Пластмасові ПЕТ-пляшки агровиробники можуть і самі «видувати». Для цього, звісно, потрібно придбати відповідне обладнання. Наприклад, у Чернігові. Тамтешній машинобудівний завод «Полімермаш», — так само, як склозавод у Гостомелі, — теж залучив іноземних інвесторів. Тепер він називається «ПЕТ Технолоджіс Україна».
Серед клієнтів чернігівців є як транснаціональні корпорації (та сама «Кока кола», її конкурент «Пепсі», пиво «Карлсберг», вода «Боржомі»), та місцеві невеликі виробники — скажімо, пивовари з Бердичева.
Завод «ПЕТ Технолоджіс» виготовляє автоматичні й напівавтоматичні видувні машини для виробництва ПЕТ-пляшок потужністю від 3000 до 14 000 пляшок на годину.
Якщо аграрії хочуть, щоб їх напої відрізнялися на полицях магазинів від інших, компанія допоможе розробити оригінальний дизайн ПЕТ-пляшки. Також чернігівські інженери провадять пуско-наладку своїх машин і сервісну їх підтримку.
На українському ринку техніки для харчової промисловості нескладно придбати обладнання для видування пластикових пляшок і від інших виробників. Наприклад, машини компанії Demark із Китаю. Вони є різної потужності — від 3 тис. до 30 тис. пляшок на годину. Можна видувати за їх допомогою тару під мінеральну воду, газоване ситро чи лимонад, соняшникову чи кукурудзяну олію тощо. Як часто буває з китайським обладнанням, для європейського ринку вони не шкодують найкращих складників: на видувних китайських машинах стоять нагрівальні лампи Phіlіps, автоматика компанії Sіmens. Такі машини можна встановити не лише у спеціалізованому переробному цеху, а й у фермерському господарстві, яке бажає отримати додану вартість за свою аграрну сировину.
Пластикова тара — як і скляна — добра й тим, що також надається до багаторазового використання. Тобто підлягає вторинній переробці. Щоправда, в Україні ще незадовільно організоване збирання вжитої ПЕТ-тари. Але вже є певні кроки й на цьому шляху.
І наостанок. Новий ефективний спосіб утилізації продуктів із ПЕТ описано нещодавно в провідному науковому журналі «Мікробіологічні біотехнології» (Microbial Biotechnology). Є теплотривкі мікроби, здатні розкладати пластик протягом 14 днів. Упровадження в життя цієї інновації зробить пластикову тару менш шкідливою для довкілля та ще зручнішою.
Василь ЗАГАРНИЙ, Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ
спеціально для Агробізнесу Сьогодні
