Аплікатор агрохімії «Слобода»: новий спосіб унесення добрив

Аплікатор агрохімії «Слобода»: новий спосіб унесення добрив

/ Механізація АПК / Вівторок, 12 жовтня 2021 10:20

На цьогорічній виставці «Агро» у Києві ми оглянули новий вітчизняний агрегат, зроблений за німецькою технологією — аплікатор агрохімії «Слобода АПІ-16». Він застосовує новий спосіб унесення добрив у ґрунт.

Дорожнеча засобів агрохімії спонукає аграріїв шукати найбільш ощадних способів її внесення. Тому серед агрегатів для живлення й захисту рослин ми спостерігаємо останніми роками багато винаходів і рацпропозицій. Особливо щодо того, як не пускати гроші на вітер. Тунельне обприскування, потужний осаджувач крапель — чого тільки не придумують інженери для боротьби з вітром, який зносить струмінь традиційного обприскувача. От іще один варіант: упорскувач препаратів у ґрунт. Ідея полягає у внесенні рідких (розчинених у воді) добрив у ґрунт за допомогою уколів спеціальним голчастим колесом. Компанія «Хартехпром-97» показала на київській виставці свій аплікатор ін’єкцій агрохімії «Слобода АПІ-16», що пройшов випробування навесні 2021 року і працює саме у такий спосіб.

З року в рік усе більшає довіри в українських фермерів до рідких азотних добрив, бо ця форма живлення найдоступніша для будь-яких рослин. І взагалі й до технології внесення їх під корінь шляхом ін’єкції. Що це за метод? Називається він CULTAN, що з англійської розшифровується так: Controlled Uptake Long Term Ammonium Nutrition. А у перекладі означає: контрольоване поглинання за тривалого амонійного підживлення.

Який на вигляд цей агрегат? За трактором котяться колеса з металевими голками-трубками, що виготовлені з алюмінію та неіржавної сталі. З ними працює інжектор-помпа для нагнітання рідини. Інжекторне голчасте колесо дозволяє впорскувати, мов шприц, аптекарські точну дозу добрив у глибину до 6 см за норми внесення — від 100 до 2000 л/га. За такої подачі добриво не буде вимиватися з ґрунту й почне живити рослину відразу ж після впорскування. Колесо дозволяє більш рівномірно розподіляти добрива по полю ніж, скажімо, розкидачем чи польовим обприскувачем. Отримуємо також додатковий «масаж» землі — своєрідну голчасту культивацію й відтак поліпшену аерацію ґрунту завдяки отворам, що лишає голчасте колесо.

17 456 64 2

Інжекторний упорскувач «Слобода» працює зі швидкістю близько 10–12 км/год. Продуктивність його — 7 га/год. Вельми непогано. Технологія CULTAN і відтак агрегат «Слобода АПІ-16» придатні для тих господарств, що практикують no-till, strip-till чи mini-till: велика кількість пожнивних решток не заважає доброму заглибленню інжекторних голок у ґрунт. Форсунка («голка шприца») цього агрегата продумано захищена від забивання у будь-яких умовах, навіть на глинистих ґрунтах. Унесення рідких добрив дасть підвищення їх ефективності, що особливо корисно в посушливих регіонах. Така технологія дає очевидний плюс: приріст урожайності на цілком відчутні 12–17% або поліпшення результатів загальної економічної ефективності на додаткові 20%. Технологію CULTAN уже випробовували, зокрема, у Запорізькій області, і добре показала себе по соняшнику, зернових культурах включно з кукурудзою та по цукровому буряку.

Агрегат дозволяє позбутися ще однієї вельми поширеної для польових обприскувачів проблем: вітер, що зносить краплі вбік від рослин. Відтепер він взагалі ніяк не впливає на впорскування добрив.

Харківська фірма «Хартех­пром-97» спочатку постачала запчастини до різної сільськогосподарської техніки. Як часто буває, згодом сама почала збирати машини й виготовляти власну продукцію для ґрунтообробітку, що тепер випускається під торговою маркою «Слобода». Подібну техніку від німецького виробника KWD ми вже раніше спостерігали на Міжнародному дні поля (International Field Days Ukraine») на Київщині біля с. Дослідницьке. Її представляв українській агроспільноті експерт німецького сільськогосподарського товариства DLG Фрідріх Баумгертель. Зацікавилися новинкою й харків’яни та почали випускати ці машини у співпраці з німцями.

 

Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.