Комбайн із увімкненим подрібнювачем зерна певну частину потужності витрачає на різку соломи та розкидання пожнивних решток по всій ширині захвату жатки. Себто, за врожайності понад 50-60 ц/га, особливо на схилах, він починає йти важче. Швидкість руху уповільнюється до мінімуму, при цьому двигун «переживає» максимальне навантаження. Якщо при цьому не налагоджена як слід логістика із перевантаженням-перевезенням зібраного зерна, то серйозні втрати часу є неминучими.
З одного боку таке зволікання може призвести до вагомих втрат врожаю, а з іншого – до порушення запланованої технології роботи, тому застосування подрібнювача соломи дасть змогу запустити безперервний процес підготовки до наступної посівної. Спочатку іде подрібнювач, який мілко «нарізає» та розподіляє по поверхні поля пожнивні рештки, а далі іде дискатор, котрий перемішує їх із грунтом. Як варіант – додаткове розкидання селітри чи деструкторів стерні для пришвидшеної мінералізації решток.
_______________
На подрібнення із розкиданням у середнього комбайна витрачається приблизно 7 літрів пального
_______________
На подрібнення із розкиданням у середнього комбайна витрачається приблизно 7 літрів пального. Трактор із подрібнювачем візьме 4, щонайбільше 5 л. Ніби дрібниця, однак на кожних 100 га ранніх зернових заощаджується 250 л пального.
Візьмемо до уваги і такий аспект, що кожен агрегат найкраще виконує саме ту операцію, для якої він був виготовлений. Тому якість подрібнення поза сумнівами буде кращою саме у подрібнювача. До того ж, щиро кажучи, далебі не всі моделі комбайнів здатні розкидати подрібнену масу на всю ширину жатки.
Про переваги соломи у якості джерела макро- та мікроелементів ми всі знаємо. Достатньо сказати, що ретельно зароблені подрібнені пожнивні рештки забезпечують щонайменше 30% потреби посіяною наступною культури у живленні. Ми вже не говоримо про біологічні переваги цього підходу.
