Усупереч традиціям практики говорять про те, що слід би змінити підхід до господарювання, до технології вирощування сільгоспкультур. Поряд із традиційними технологіями плужного обробітку ґрунту існують енергозберігаючі технології, які полягають у цілковитій відмові від використання плуга.
Звичайно, прихильники плужного обробітку будуть проти цього. Досвідчені фермери та імениті науковці-аграрії неодмінно скажуть, що так робили діди й прадіди, і так слід робити нам. Але який у цьому сенс? Може, варто все ж подивитися на ті господарства, які змінили свою точку зору щодо обробітку ґрунту, і давно вже отримують досить суттєві результати.
Справді, у сиву давнину, як ще наші пращури-землероби підкоряли ліси та степи, плуг був панацеєю. Зорав землю - і зібрав хліба більше. Та от від століть такого інтенсивного втручання наша земелька трохи втомилась. Особливо це стосується останнього сторіччя, упродовж якого вміст гумусу в наших чорноземах впав до такого рівня, що і сором казати.
Шкідлива оранка
У часи Російської імперії жив і працював український агроном Іван Овсинський. Він був першим, хто зрозумів шкоду від оранки. У своїй праці він писав про величезну шкоду, якої завдають плуги людству. Передусім досвідчений спеціаліст наголошував на тому, що ці знаряддя порушують природне розташування шарів ґрунту, знижуючи їх водопроникність та погіршуючи умови життєдіяльності мікроорганізмів ґрунту. Річ у тім, що аероби, які потребують кисню у ґрунті, перегортаються і опиняються в глибині ґрунту, де гинуть в анаеробних умовах. Натомість анаеробні мікроорганізми, яким надлишок кисню - смерть, опиняються вгорі, де так само раптово завершують свій життєвий цикл.
У ті часи голови фахівців були зайняті зовсім іншими речами, а тому традиційна аграрна думка заглушила спроби Овсинського показати інший шлях. І про нього у нас забули на довго. Та за океаном ці ідеї поступово розвивалися. Ними займалися розумні люди, які розробили різні підходи до вирощування культур.
Один з них - мінімальний обробіток, який полягає у тому, що «пошкоджується» лише поверхневий, 5-10 см шар ґрунту. Те, що глибше, залишають, як воно є, дозволяючи природі самій навести лад у структурі ґрунту.
Міні
Коли земля відпочиває від плужного втручання, відновлюється життя ґрунтових організмів, разом з чим підвищується мікробіологічна активність ґрунту. Це важливо тому, що мікроорганізми допомагають швидко розкласти пожнивні рештки на поживні речовини. За інформацією різних фахівців безплужки, стан ґрунту за мінімального обробітку стабілізується вже через 10 років.
До агроекологічних переваг ресурсозбережних технологій відносяться зниження залежності від погодних умов у результаті ефективного волого-забезпечення, поліпшення структури ґрунту і зменшення тиску на нього. Енергозбережні технології, окрім цього, сприяють попередженню водної та вітрової ерозії, а також поновленню гумусу в орному шарі ґрунту.
Що ж до економічних переваг застосування мінімальної технології, то вони цілком очевидні. Адже тут відпадає потреба ганяти трактор із плугом та боронами по полю, відповідно знижуються витрати на паливо-мастильні матеріали, разом з чим зменшується трудомісткість виконання сільськогосподарських робіт. На це у першу чергу звертають увагу прихильники нових традицій в агрономії.
Переосмислення
Випускникам сільгоспакадемій не легко зрозуміти, як же можливо втілити цю теорію у практику. Оскільки уже звикли в Україні, що аграрна наука, здебільшого відірвана від практики, працює невідомо для чого. Тому краще подивитися на ті господарства, які реально застосовують методи мінімального обробітку ґрунту на своїх полях.
Одне таке знаходиться майже в самому центрі Криму - СП «Жовтневе», що в Червоногвардійському районі. Керівник цього господарства - досвідчений агроном, Марта ГЛОБИНЕЦЬ, довгий час мала справу з непростою кримською землею і зрозуміла, що для збереження вологи у ґрунті слід працювати не так, як навчають у підручниках.
Коли після проходу плуга на поверхні поля лежать великі глиби ґрунту, волога під спекотним кримським сонцем зникає миттєво. Тому, керуючись принципами Івана Овсинського, вона вирішила освоїти мінімальну, технологію вирощування сільгоспкультур.
Зі слів Марти Андріївни, мінімальна технологія для Криму - найкраще, що є. На полі точиться боротьба за збереження вологи. За допомогою агротехнічних заходів вона навчилася створювати на полі такі умови, що в п’ятисантиметровому шарі ґрунту накопичується волога просто за рахунок конденсації. Це дозволяє господарству з легкістю отримувати по 48-50 ц/га, витрачаючи на все про все 51 л дизельного палива.
Складові системи
Велику увагу пані агроном приділила питанню інструментарію, оскільки дуже важливо, чим і як буде проводитися мінімальне втручання. Оцінивши різні пропозиції, вона зупинилася на техніці шведського виробництва. Тут дуже важливо, аби знаряддя ретельно перемішувало ґрунт і пожнивні рештки у верхньому шарі, готуючи поле до посіву культур. У такому разі волога все одно буде. Яка б там не стояла спека, а солома наче губка вбиратиме в себе воду. Цього буде досить, аби висіяне насіння дало нормальні сходи. Ось такий нехитрий, але напрочуд дієвий спосіб.
Однак ґрунтообробна техніка - це лише одна зі складових технології. Цікавою рисою підходу Марти Глобинець є ретельне ведення журналу полів. Кожен раз, коли чи то несподівано великий урожай, чи то навпаки - недобір - проводиться аналіз причин, аби наступного сезону працювати краще.
Одного разу виявилося, що поле, до якого колишній агроном не приділяв особливої уваги і не вносив достатньо добрив, дало раптом по 70 ц/га пшениці. Коли почали аналізувати, виявилося, що перед цим у парі проводилася боротьба з бур’янами гербіцидом на основі гліфосату. Бур’яни загинули, а їхнє коріння розклалося у ґрунті, забезпечивши необхідну кількість поживних речовин для майбутньої пшениці.
Це теж дуже простий природний механізм. І його покладено у принцип складання сівозмін, який у цьому господарстві дотримуються непохитно. Тут вирощують коріандр, зернові, ріпак, соняшник, кукурудзу, бобові. Окрім того, що ці культури залишають одне для одного корисні елементи в полі, деякі з них - ті, що мають стержневу кореневу систему - впливають також на поліпшення структури ґрунту. Наприклад, такі рослини, як ріпак своїм корінням проникають дуже глибоко. Відмираючи, ці корені не лише збагачують ґрунт, але й значно поліпшують його структуру.
Техніка
В іншому господарстві степового Криму, «Тавриди Агро», теж не уявляють, як можна працювати плугом. Окрім посухи і сильних вітрів тут є ще й інша проблема: кам’янисті ґрунти. Тому працювати на цих землях плугом просто неефективно.
Зі слів заступника директора із сільгоспвиробництва цього підприємства, Ігоря СТИШАКА, з проблемою впоралися розумним використанням правильної техніки. Для обробітку ґрунту замість плуга було вирішено придбати ґрунтообробний агрегат фірми Vаderstad, який агрегатують з німецьким трактором Fendt 936. Це знаряддя, окрім дисків і котків, має ще й стрільчасті лапи і долота.
Досвід господарства свідчить, що така техніка досить непогано справляється з кам’янистими ґрунтами полів. Коли робочий орган натикається на якусь перешкоду, у дію миттєво вступає гідравліка, запобігаючи пошкодженню культиваторних лап.
Це зараз на полях господарства шумлять виноградники й сади, колоситься нива. А колись в оборот було взято давно покинуті угіддя, на яких уже встигли повиростати навіть яблуні-дички. Перший раз, коли культиватор зайшов на ці поля, за його роботою пильно стежили не лише працівники «Тавриди Агро», але й сусіди. Усім було цікаво, невже це знаряддя витримає таке жорстке навантаження. На здивування усіх після другого проходу знаряддя залишило після себе чорний пар.
Обладнання само по собі сприяє збереженню вологи, адже відбувається розпушення верхнього шару ґрунту. Однак аграрії додумалися, як зробити так, щоб вологи було ще більше. Тут під час збирання урожаю шведський культиватор іде практично за комбайном, значно зменшуючи випаровування вологи. Зазвичай трапляється, що коли в сусідніх господарствах чекають на дощ, аби вийти в поле, тут уже починають сіяти - вологи в ґрунті достатньо.
Однак технологія - це дуже добре, але набагато важливішим є інше: який же результат застосування мінімального обробітку ґрунту? Обидва господарства можуть похвалитися непоганими врожаями. «Тавриді Агро» вдається збирати по 50 ц/га пшениці, середній урожай цієї ж культури у СП «Жовтневе» становить 48 ц/га. Ці цифри говорять самі за себе. Позаяк краще менше, проте краще.
