На адресу учасників Міжнародної конференції «День поля» надійшли вітальні поздоровлення від різних організацій та установ, з якими співпрацює ІФРГ, зокрема від асоціації сільгосптоваровиробників Луганської області, Сумської обласної держадміністрації, Інституту сільського господарства Полісся та інших, а також від Президента НАНУ Бориса Патона.
Зазначу, що ІФРГ — це академічна установа, яка займається насамперед фундаментальною наукою і до того ж має значні практичні досягнення. Цього року Інститут отримав високий — Перший ступінь міжнародної відзнаки за результатами міжнародного аудиту, що відбувся в усіх інститутах Національної академії наук України. Своєю багаторічною працею науковці-селекціонери зробили величезний внесок у забезпечення продовольчої безпеки країни, створивши найкращі сорти озимої пшениці для українських нив. Скажімо, якщо буханець хліба розділити на три частини, то третину її вирощують із сортів, створених в ІФРГ. Минулого року українські аграрії зібрали рекордний врожай зернових і зернобобових культур — 75,1 млн тонн, з них 28,1 млн тонн пшениці. Близько 30% (8 млн тонн) валового збору пшениці по всій країні забезпечили сорти столичного інституту. «Одним із головних чинників отримання високого врожаю є чітко підібрані для нашої природно-кліматичної зони сорти, а саме: Подолянка, Богдана, Астарта, Малинівка, Даринка Київська та Соломія. Вони здатні не лише стабільно забезпечувати високий рівень врожайності, але й утримувати якісні показники продовольчого зерна на рівні 2–3-го класу. В середньому рівень урожайності цих сортів у Луганській області 2018–2019 років становив 5–7 тонн зерна з гектара», — зазначив у привітальному листі до працівників ІФРГ Президент Асоціації сільгосптоваровиробників М. В. Васильєв.
Слова вдячності науковцям прозвучали від колег та аграріїв іншого регіону України. Адже на демонстраційному полі Інституту сільського господарства північного Сходу НААН та ряду аграрних підприємств Сумської області урожайність окремих сортів, виведених селекціонерами Інституту фізіології рослин і генетики, становить 8–9 т/га. На Сумщині майже третину площ займають сорти Подолянка та Богдана. У складних погодних умовах весняного періоду 2020 року вкотре рослини пшениці показали високу стійкість до низьких температур у найбільш вразливий період після відновлення вегетації. Нині на полях області вони формують урожай на рівні 7,5–8,5 т/га.
«Ми ведемо селекційну роботу, екологічні випробування нових сортів, демонстраційні та виробничі посіви в усіх кліматичних зонах України — Степ, Лісостеп, Полісся. Наші сорти займають 2 млн гектарів посівних площ, зокрема в степах України, Молдови та Ставропольського краю Російської Федерації. Коли ми рекомендуємо наші сорти для певних ґрунтово-кліматичних зон, наприклад для Степу, то там вони дають найкращий результат, — зазначив під час виступу на Міжнародній конференції «День поля» директор Інституту фізіології рослин і генетики, академік, Герой України Володимир Моргун. — У нас на дослідних полях часто бувають гості, зокрема іноземні. Крім того, я теж неодноразово працював за кордоном і ніяких претензій до наших методик ніколи не було. Досить широкий асортимент наших сортів обумовлений дуже різними ґрунтово-кліматичними умовами України, а також фінансовими можливостями кожного господарства. Це також має значення. У співпраці з нашим інститутом господарства досягають найбільших прибутків. Ми створили нове покоління сортів: Новосмуглянка, Городниця, Бужанка, Світогляд, Почайна. Зараз готуємо їх до широкого впровадження, і вже через 2–3 роки вони будуть доступні фермерам».
Безумовно, хороший сорт є одним із головних чинників формування високої врожайності. Тому правильний вибір сортів має вагоме значення для підвищення врожайності озимої пшениці.
«Ми маємо різні сорти для різних зон. Наприклад, для зони Степу: Подолянка, Богдана, Городниця, Смуглянка, Новосмуглянка, Славна, Бужанка, Соломія. Для зони Лісостепу: Софія Київська, Астарта, Даринка Київська, Почайна, Київська 17, Подолянка, Богданка. Для зони Полісся: Астарта, Фаворитка, Городниця, Золото України, Феофанія, Поділля, Чигиринка. Це загальний поділ. Але він свідчить про те, що для умов кожного конкретного господарства, та навіть кожного поля, для будь-яких технологій, ґрунтів, погодних умов ми можемо запропонувати такі сорти і прийнятну агротехнологію, які забезпечать урожайний прибуток», — наголосив академік Володимир Моргун.
Фактичний генетичний потенціал продуктивності високоінтенсивних сортів сягає 120 ц/га, сортів універсального типу — за 100 ц/га. Вперше за всю історію України сорти Смуглянка, Чорнява, Золотоколоса, Фаворитка та Астарта забезпечили одержання рекордного врожаю зерна, відповідно 124,0, 125,0, 131,8 і 140,0 ц/га. Базові господарства Інституту, використовуючи наші сорти, отримують урожай європейського рівня.
Володимир Моргун звернув увагу і на такий факт. Якщо сорт випробовують 2–3 роки в усіх зонах України, і він не забезпечує 100 ц/га, то не варто сподіватися, що колись за всі старання він віддячить аграрію високим врожаєм. Урожайність нових сортів — це така генетична ознака, як остистість і безостистість колоса. І тут має бути безпосередній зв’язок аграрія з науковцями, бо можна сіяти багато, а збирати мало.
Володимир Моргун займається селекцією рослин вже понад 62 роки, зокрема пшениці, кукурудзи, й неодноразово звертався до керівництва держави з приводу проблем генетично-селекційної науки в Україні, яка в усьому світі має стратегічне значення для забезпечення продовольчої безпеки і добре фінансується. Генетично-селекційні дослідження високо затратні, оскільки сорт створюють 10–15 років. Скажімо, в Україні одна з приватних компаній з іноземним капіталом щорічно витрачає на селекцію рослин, зокрема пшениці, 400 тис. євро. Натомість фінансування вітчизняних селекційних установ щороку зменшується, що призводить до їхнього занепаду. «Чому уряд не потурбується, щоб вітчизняним селекційним установам відраховувати певний відсоток грошових доходів? Адже від вирощування сортів рослин, створених селекційними установами України, як держава, так і приватні структури отримують певний економічний зиск. Ринок України занадто відкритий для іноземних компаній, а це з часом призведе до знищення вітчизняного насінництва, крім того, занепаде селекція і тоді ціни на сорти зростуть в рази», — наголошує Володимир Моргун.
Тривожна ситуація склалася в Україні з виробництвом насіння. Ще не так давно наша країна майже повністю задовольняла свої потреби в насінні. Зараз ситуація змінилася — на сьогодні аграрії використовують лише 20–30% вітчизняного насіння. «А це друга за обсягом стаття витрат у рослинництві після витрат на мінеральні добрива», — зазначає академік Володимир Моргун.
Україна імпортує іноземного насіння на 150 млн доларів на рік. Минулого року імпортовано насіння у 27 разів більше, ніж вироблено
Велику тривогу науковців викликає і те, що ринок України заповнює несертифіковане насіння низьких репродукцій, а хороші врожаї можна отримати лише від посіву сертифікованим насінням еліти чи першої репродукції.
Ще одна величезна проблема нашої економіки у сировинному напрямі експорту аграрної продукції, — підкреслив у своєму виступі під час конференції Володимир Моргун. «Ми відправляємо за кордон зерно, а могли б переробляти і забезпечувати жителів закордону смачною українською продукцією, отримуючи значні надходження в бюджет країни. Натомість наша країна втрачає величезні кошти. Минулого року валовий обсяг продукції рослинництва в Україні становив 6,4 млрд євро, а от в Іспанії та Франції, відповідно, 25,7 та 42,4 млрд євро».
Для виправлення ситуації потрібно будувати аграрну переробну промисловість і акцентувати генетичні дослідження і селекцію рослин на високій якості. Зараз через недостатню якість зерна українське борошно за якістю одне з найгірших у світі. Через це Україна втрачає ринки Єгипту, Туреччини, Бангладеш, Саудівської Аравії, оскільки поживна якість української пшениці не задовольняє вимог вибагливих іноземних покупців. Конкуренція за якістю продуктів у світі постійно зростає, це стосується також круп та хлібобулочних виробів. До речі, науковці Інституту фізіології рослин і генетики НАН України надають особливого значення створенню сортів озимої пшениці з високою якістю та харчовою цінністю зерна. Такі сорти селекції, як Наталка, Городниця, Порадниця, Донор Київський, Соломія, Здоба Київська відповідають високим вимогам якості, мають підвищений вміст білка в зерні, є добрими та відмінними поліпшувачами якості. Особливої уваги заслуговує сорт озимої пшениці Донор Київський, який є унікальним за хлібопекарськими властивостями та вмістом і якістю протеїну й належить до екстрасильних за якістю зерна, містить у зерні 17–18% білка високої якості. Впровадження цього сорту забезпечить виробництво зерна і борошна високого ґатунку, що посилить експортний потенціал України.
У гостей та учасників Міжнародної конференції, які завітали на День поля до ІФРГ НАНУ, була можливість подивитися виставку досягнень науковців інституту, а також оглянути сноповий матеріал. Заступник директора інституту, доктор с.-г. наук, академік Микола Гаврилюк розповів про сортові ресурси і про те, як сорт реалізується через потенціал насіння. «Щорічно ми реалізуємо понад 1,5 млн тонн насіння для потреб агровиробників, які далі генерують його по всій Україні для того, щоб забезпечити 2 млн гектарів посівів. Наш інститут співпрацює з понад 60 господарств у всіх кліматичних зонах. У кожному регіоні закладаємо по 10–20 науково-технічних полігонів, де висіваємо адаптовані сорти. Найближчим часом їдемо до своїх колег на Харківщину, там теж будуть Дні поля. Зберуться аграрії Харківської, Полтавської, Сумської, Луганської областей, і там ми продемонструємо нові сорти, які зарекомендували себе для певної ґрунтово-кліматичної зони. Потенціал наших сортів добрий: відповідає європейському рівню за врожайністю, а за якістю відповідає 2–3-му класу. Тобто продемонструємо ті сорти, які сьогодні особливо цінні для забезпечення експортного потенціалу озимої пшениці. Нещодавно, а саме в цьому році, почали формувати свою дистриб’юторську мережу, вже маємо 10 центрів. Вони представляють інтереси нашого інституту як оригінатори. Вже є такі центри на Хмельниччині, Тернопільщині», — розповів Микола Гаврилюк.
Щороку до співпраці з науковцями ІФРГ залучаються аграрії і підприємці з різних регіонів України. Директор фірми «Агрокрай», підприємець із Хмельниччини Олег Білявець, який взяв участь у Міжнародній конференції «День поля», розповів що саме привело його до наукової установи, хоча за професією він не аграрій, а відношення має до харчової промисловості. Підприємця зацікавили високоякісні сорти озимої пшениці селекції ІФРГ. На його підприємствах випікають хлібобулочні вироби з борошна високого ґатунку. Науковці та гості заходу мали можливість скуштувати смачний хліб від «Агрокраю» — «Цільнозерновий нарізний», «Заварний з льоном», а також пироги «Маківник» і з різними начинками.
Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
