Перший раз кнурів допускають до парування з матками у 10–11 місяців при живій масі 150–160 кг у племінних і 135 кг у товарних господарствах. Раннє спаровування їх виснажує, затримує ріст та розвиток і кнури стають непридатними для племінної служби. Тому з 4–6-місячного віку, коли настає статева зрілість, свинок слід утримувати окремо від кнурців.
Молодому кнуру (до дворічного віку) на парувальний сезон призначають 10–12 маток, у дворічному віці — 20–25 свиноматок. Кнурам-плідникам старшого віку дають повне навантаження — 30–40 маток, одержуючи від них 60–80 приплодів за рік.
Вирішальну роль у відтворенні стада кожного господарства, незалежно від його призначення, відіграють свиноматки. Від рівня їх продуктивності й інтенсивності використання залежить в основному кількість одержаних нащадків і їх собівартість. Тому потрібно отримувати не менше як 2,0–2,2 опоросу й 20–22 поросяти на рік від основних і 8–9 поросят від перевірюваних свиноматок: це дасть змогу щорічно отримувати понад 2 т свинини від основних маток.
_______________________
У свинарстві застосовують природне і штучне запліднення. Маток можна спаровувати в період охоти, яка проявляється в підсисний період, починаючи з 30 дня, або в перші дні після відлучення поросят
_______________________
У свинарстві застосовують природне і штучне запліднення. Маток можна спаровувати в період охоти, яка проявляється в підсисний період, починаючи з 30 дня, або в перші дні після відлучення поросят.
Свиноматки приходять в охоту через кожні 18–21 день у середньому через 20 днів за правильної годівлі й утримання. Охота триває від 24 до 48 год, протягом яких свиноматок треба спарувати, у тварини погіршується апетит, з’являється відмова від корму, хвилювання, припухлість зовнішніх статевих органів. Запліднювати матку потрібно після появи рефлексу нерухомості при надавлюванні рукою на поперек. Свиноматок покривають два рази за виявлення охоти й через 10–15 год. Якщо матка за 20–22 дні після покриття не прийшла в охоту, то її вважають поросною. У неспарованих маток охота повторюється через 3–4 тижні.
Узимку охота у свиноматок мало помітна, і щоб її виявити, найкраще двічі на день (вранці та ввечері) через прохід свинарника повільно проганяти кнура-пробника. Виявлених в охоті маток спаровують із закріпленими за ними кнурами. Спаровування проводять у станку, куди спочатку впускають матку, а потім кнура. Якщо кнур важкий, спаровування здійснюють у парувальному станку. Під час парування додержують тиші й не допускають присутності сторонніх людей. Поросність маток триває в середньому 113–115 днів.
Для економічно вигідного відтворення свинопоголів’я важливе значення має розподілення опоросів по сезонах року.
Господарствам із невеликим (до 300 основних маток) поголів’ям вигідніше застосовувати 2-турову систему опоросів в осінньо-зимовий і зимово-весінній періоди.
Свинарським підприємствам із закінченим циклом виробництва (відтворення, вирощування, відгодівля) доцільно мати таку орієнтовну структуру стада: кнури — 0,3–0,4%, свиноматки — 8,5%, поросята до 2 місяців — 22,7%, поросята групи 2–4 місяців — 19,7%, ремонтний молодняк — 2,2% і відгодівля — 46,9%. Якщо застосовується штучне запліднення маток, то група кнурів-плідників відсутня, окрім кнурів-пробників.
Наряду із загальною структурою поголів’я свиней і враховуючи щорічну заміну від 25 до 40% тварин основного стада в господарствах доцільно мати основних кнурів і свиноматок віком до 2-х років — 35–40%, від 2-х до 3-х — 40–45% і до 4-х років — 15%. Тварин, що мають стабільно високу продуктивність, можна використовувати довше.
Аналіз продуктивності свиноматок за порядковим номером опоросу свідчить, що до 3–4 опоросу вона підвищується, а потім починає знижуватись, тому для великих спецгосподарств (комплексів) свиноматок після 5-го опоросу утримувати не вигідно, а кнурів краще використовувати в парувальній кампанії до 36–48 місяців.
Важливим елементом у процесі відновлення стад свиней є підготовка виробничого складу тварин до парування.
Кнури-плідники й свиноматки за цілорічної ритмічної системи утримання повинні мати заводські кондиції вгодованості. За сезонних опоросів підготовку кнурів до парування починають за 1–1,5 місяця, щоб довести їх вгодованість до заводської кондиції згідно зі стандартом породи. Щодо маток, то їх вгодованість до заводської кондиції бажано підтримувати на одному рівні стабільно шляхом відрегульованої годівлі залежно від фізіологічного стану та відповідних умов утримання. Також звертають увагу на стан статевих апаратів самців і самок, прояв статевих рефлексів і якість сперми плідників.
Позитивним чинником, як кнурам, так і свиноматкам, є необхідність користуватись щоденним моціоном на вигульних майданчиках або прифермській території, залежно від технології утримання. Влітку бажано мати літні табори та пасовища.
_______________________
Перебування тварин на прогулянках сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі, прояву повноцінної охоти й підвищенню продуктивності
_______________________
Перебування тварин на прогулянках сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі, прояву повноцінної охоти й підвищенню продуктивності.
Штучне запліднення свиней
Одним з основних методів розведення свиней є штучне запліднення маток. Значного поширення цей метод набуває у фермерських, індивідуальних і кооперативних господарствах.
Цей метод дає можливість зменшити кількість кнурів майже у 8–10 разів, а отже, скоротити кількість приміщень, кормів і знизити затрати праці. Від кожного дорослого кнура за повноцінної годівлі за рік можна отримати до 90 еякулятів і запліднити від 600 до 2000 маток. В одному еякуляті налічується в середньому 30 млрд сперміїв, а одна спермодоза вміщує приблизно 3 млрд, тож одноразово можна одержати 10 спермодоз, а за рік — 900. Щоб задовольнити потреби господарства в кнурах і спермодозах, потрібно визначати кількість свиноматок щоденно і щорічно, враховуючи, що матка в одну охоту запліднюється двічі. Подробиці з проведення правильного штучного запліднення викладено в спеціальній інструкції зі штучного запліднення свиней.
Лілія ГЕРАНІНА, старша наукова співробітниця
лабораторії землеробства ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, учений секретар,
завідувач науково-технологічного відділу
маркетингу та наукового забезпечення трансферу
інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник
з питань механізації сільського господарства
та економіки сільськогосподарського виробництва
