Регіональне вівчарство Буковини
Так, протягом останніх років буковинське регіональне вівчарство характеризується кризовим становищем, що веде до зменшення поголів’я тварин, зниження їх продуктивність та обсягів виробництва вовни, м’яса, молока в Чернівецькій області.
Вівчарство завжди було однією з основних, традиційних, важливих і провідних галузей тваринництва на Буковині. Науковці дослідної станції ведуть багаторічну цілеспрямовану селекційну роботу із селекції та вирощування ремонтного молодняку, що є одним з основних технологічних способів покращення продуктивних якостей тварин, збільшення виробництва основних видів продукції та зниження її собівартості, що сприятиме ефективнішому використанню генетичного потенціалу продуктивності планових апробованих порід овець в умовах регіону Буковини.
Розведення різних порід на Буковині
На сьогодні в регіоні розводять кілька апробованих порід овець, а саме буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової з кросбредною вовною, буковинський тип асканійської каракульської та українську гірськокарпатську та м’ясну мериноладшаф, де кожна з цих порід має загальні та свої особливості у розведення в різних природно-кліматичних зонах Чернівецької області.
Як виявилося, за останні роки у зв’язку з відсутністю вітчизняного ринку зі збуту м’яса, смушків, вовни та їх низькими цінами вівчарство зазнає значних збитків та ще й зменшилося поголів’я овець у цьому регіоні Карпат.
Тому виникла велика необхідність відродження цієї важливої регіональної галузі та формування її конкурентоспроможності, що сприятиме наявності цінних вітчизняних створених продуктивних генетичних ресурсів різної селекції і ліній.
З огляду на це важливим є метод ефективності розведення овець із підвищенням плодючості, молочної та м’ясної продуктивності з високою молочністю маток, що є необхідним фактором із забезпеченням росту й розвитку ягнят у перші 1,5–2 місяці їх життя, де селекціонери особливу увагу приділяють добору й підбору окремих тварин за їх молочністю в створених стадах, а саме з породності, годівлі, утримання, віку, місяць лактації, кількість вигодуваних вівцематкою ягнят.
Багаторічна селекційна робота
Упродовж проведення багаторічної селекційної роботи в регіональній галузі вівчарства виявлено, що молочна продуктивність зумовлена багатьма важливими чинниками, залежить від умов навколишнього середовища й чинників, що впливають на формування цього напряму продуктивності. Молочна продуктивність — селекційна ознака, яка сприяє реалізації генетичного власного потенціалу спадково зумовленої скороспілості росту ягнят — визначальної селекційної ознаки для овець різних напрямів продуктивності в регіоні Буковини.
Так, дослідженнями доведено, що молочна продуктивність вівцематок, яка зумовлена кількістю відтворених ними ягнят, терміном продуктивного використання вівцематок, живою масою, значною мірою залежить від рівня годівлі, з високою вірогідністю позитивно корелює з живою масою ягнят.
______________________
Рівень годівлі в підсисному періоді має домінантний вплив на підвищення скоростиглості, конституціональної міцності тварин, збільшення їх м’ясної та вовнової продуктивності
______________________
Отже, рівень молочної продуктивності овець є одним з основних чинників, що сприяє збереженню ягнят, оскільки в перші дні після народження молоко — одне-єдине джерело енергії. Саме рівень годівлі в підсисному періоді має домінантний вплив на підвищення скоростиглості, конституціональної міцності тварин, збільшення їх м’ясної та вовнової продуктивності.
Тому розвиток ягнят у період підсису тісно пов’язаний зі спадковістю й значною мірою залежить від молочної продуктивності їх матерів, є не лише бажаною, а й необхідною ознакою, за якою на рівні з іншими господарсько-корисними ознаками можна й потрібно оцінювати тварин при веденні селекційної роботи в кожному зі створених базових стад у цьому регіоні Буковини.
Відтворювальна здатність різних порід овець
Упродовж багаторічних селекційних досліджень вивчено відтворювальну здатність вівцематок різних порід, яких розводять на Буковині.
У проведених дослідженнях у господарствах із розведення тварин є достатньо висока відтворювальна здатність вівцематок, що становить заплідненість у вівцематок буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової 93,3%, асканійської каракульської — 96,8, української гірськокарпатської — 96,7%, багатоплідність, відповідно, 131,5; 135,3; 128,3% з виходом ягнят на 100 вівцематок — 124–131 голів та з питомою вагою вівцематок, які підлягають доїнню, — 95,0–91,6% загальної кількості.
Досліджено, що вівцематки, які принесли одне ягнятко, забезпечують приріст живої маси приплоду за І — місяць: буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової — 8,1–8,3 кг, каракульської — 7,8–8,1, гірськокарпатської — 4,9–5,7, а вівцематки, які народили двійнят, відповідно — 6,6–6,9; 6,9–7,2, 5,2–5,5 кг з найвищими показниками молочності в перший місяць лактації, що відмічено у вівцематок буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової породи (1,35–1,38 кг).
Так, у вівцематок буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової породи, які при народженні мали по одному ягнятку, молочність у середньому становила 41 кг, з двійнятами — 67,5, або на 26,5 кг вище, а в каракульських відповідно — 37,8 кг, з двійнятами — 70,5 кг, або на 32,7 кг більше та в гірськокарпатських — 26,5 кг відповідно 53,5 кг, або на 27,1 кг більше. У проведених дослідженнях визначено, що лактаційний період у вівцематок різних порід досить тривалий, який дає можливість не лише вигодувати ягнят у період підсису, а й отримувати значну кількість товарного молока в цій кліматичній зоні Карпат.
Таким чином, тривалість доїння вівцематок створеного буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової — 128 днів, каракульської — 158, гірськокарпатської — 124 дні з надоєм товарного молока від однієї дійної вівцематки становить: буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною — 96,0 кг, за середньодобового надою 0,750 кг (бринзи — 24,0 кг), каракульської — 110,6 кг, за середньодобового надою 0,700 кг (бринзи — 27,7 кг), гірськокарпатської відповідно 71,9 кг, 0,580 кг (бринзи 18,0 кг) в умовах області.
За результатами досліджено з визначення виробничого аналізу, у якому слід особливо зазначити, що надій товарного молока в підконтрольних господарствах із розведення асканійської м’ясо-вовнової становить — 98,6 т, каракульських — 77,4, гірськокарпатських — 24,3 т в умовах регіону Буковини.
Продукція від різних порід овець
У базових господарствах із розведення буковинських типів планових порід овець усе молоко переробляють на бринзу та інші кисломолочні продукти.
Так, вівцематки створених нової популяції буковинських типів асканійської м’ясо-вовнової та асканійської каракульської виробляють по 1,66–2,10 кг, гірськокарпатської — по 1,54 кг товарного молока на 1 кг живої маси дійної вівцематки.
Таким чином, за результатами проведених селекційних досліджень можна зазначити, що вівцематки української гірськокарпатської породи, покращені баранами-плідниками буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової породи, мають вищі показники молочної продуктивності, порівнюючи з місцевими в умовах зони регіону Буковини.
Економічна ефективність вівцематок в умовах Буковини
За результатами досліджень проведено економічну ефективність розведення вівцематок різних створених генотипів в умовах Буковини (таблиця).
Таблиця. Економічна ефективність розведення вівцематок різних генотипів
Виявлено, що вироблено різної продукції з вівчарства (вовна, м’ясо, молоко, смушки) за рік від вівцематки м’ясо-вовнової породи на суму 3163,1 грн, асканійської каракульської — 3471,8 та української гірськокарпатьскої — 2455 грн з вартістю 1 кг бринзи, що становить 110,0 грн, м’яса в живій вазі — 28,0 грн і вовни від 16 до 20 грн у цінах 2020–2021 рр.
Висновки
Ведення селекції на розвиток молочної продуктивності сприятиме інтенсифікації регіональної галузі вівчарства та поповнення потреби буковинського місцевого населення у високоякісних харчових продуктах в умовах регіону Буковини. Для отримання товарного молока використовують овець комбінованого напряму продуктивності: буковинські типи асканійської м’ясо-вовнової з кросбредною вовною, асканійської каракульської і української гірськокарпатської порід. Вихід товарного молока за період доїння від однієї вівцематки буковинських типів становить — 96,0–110,6 кг за жирності молока 8,0–9,8%, в українських гірськокарпатських — 71,9 кг. Від лактуючих маток буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової і гірськокарпатської порід після відлучення ягнят у віці 2 місяці, можна отримувати товарне молоко протягом 128–124 днів, від буковинського типу асканійської каракульської — 180 днів.
Оксана ЛЕСИК, канд. с.-г. наук, заступниця директора
з наукової роботи, старша наукова співробітниця
Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу
тваринництва, старший науковий співробітник
Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН
