Програми створення нової популяції молочної худоби на Буковині
Позитивні результати проведених науковцями станції досліджень щодо ефективності відтворювального схрещування місцевого буковинського симентала зі спеціалізованими іноземними молочними породами великої рогатої худоби, зокрема з айширською, монбельярдською, голштинофрізною стали підставою для розроблення обласної Програми якісного удосконалення сільськогосподарських тварин.
Відповідно до Програми в селекційному процесі щодо створення нового типу молочного поголів’я брали участь 183 господарства в Чернівецькій області. З метою організованого проведення такої роботи було розроблено і Програмою затверджено єдині схеми схрещувань, технологічні підходи зміцнення кормової бази, вирощування молодняку до 6-місячного віку, телиць, підготовки нетелей до отелення, формування відповідної вікової структури стада.
Нині аналіз селекційно-генетичної ситуації в стадах буковинського заводського типу червоно-рябої молочної породи показує, що для виконання раніше запланованих науково-дослідних робіт з виведення створюваної породної групи молочної червоно-рябої породи є всі підстави.
Закон України «Про племінну справу у тваринництві» серед основних завдань визначає створення, збереження та раціональне використання племінних ресурсів вищої племінної цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин підвищення економічної ефективності.
Так, на виконання положень ст. 8 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» розроблено пропоноване селекційне досягнення на майбутнє, яке має визначити державну політику в селекції новостворюваної популяції породної групи молочної червоно-рябої породи для регіону. Тривалу селекційну роботу з її виведення завершено.
Найкраще поголів’я нової популяції буковинського заводського типу червоно-рябої молочної породи худоби зосереджено в п’яти племзаводах Чернівецької області.
Етапи проведення селекційної роботи
На першому етапі селекційного процесу було отримано помісі умовного продуктивного генотипу з кровностями різних порід 3/8С 3/8М 1/4Г3/8С3/8А1/4Г. В отриманих помісних тварин дещо було покращено технологічні властивості вимені та зовнішні ознаки, притаманні молочним типам тварин. Щодо молочної продуктивності, то вона зросла, але незначно.
На другому етапі було вирішено взяти за основу симентальську як материнську форму та монбельярську і голштинську червоно-рябу молочну породи як батьківські. Ураховуючи те, що незначна частка крові голштинської породи (25%) виявилась неефективною, було вирішено довести в кінцевій структурі спадковість червоно-рябих голштинів до 75% (3/4) з подальшим розведенням помісей «у собі».
У 1993 році було офіційно затверджено українську червоно-рябу молочну породу й апробовано внутрішньопородні селекційні структури породи — центральні, південно-східні та прикарпатські внутрішньопородні зональні типи.
Так, Прикарпатський нової популяції внутрішньопородний тип остаточно був затверджений 1997 року.
Надалі в ході цілеспрямованої селекційної роботи, ефективного використання бугаїв-плідників голштинської породи прикарпатський тип було виділено у буковинський заводський тип української червоно-рябої молочної худоби, який був затверджений 2007 року. Також було затверджено шість високопродуктивних ліній — Дайнеміна, Дейрімена, Інгансера, Кавалера, Нагіта, Рігеля із середньою продуктивністю їх дочок за першу лактацію 5135 (4959–5360) кг молока.
Реформування аграрного сектору Буковини
У ході відомого реформування аграрного сектору економіки, зміни форм власності на землі та основні засоби виробництва всі земельні угіддя і майно колишніх колективних господарств були розпайовані між їх власниками. Одні із них вийшли зі своїми паями й ведуть власне одноосібне виробництво, інші створили фермерські господарства, дехто віддав їх в оренду новоствореним сільгосппідприємствам і великим корпораціям.
Тому трансформація земель із колективних господарств у приватну власність призвела до спаду чисельності поголів’я практично всіх видів тварин. Сподівання на те, що скорочення поголів’я в суспільному секторі буде компенсовано шляхом його зростання в приватному, у який трансформувались земельні угіддя, не виправдались.
Значною мірою на ці процеси негативно вплинули такі чинники, як відсутність дійової заготівельної сітки на селі, безробіття селян, від’їзд за кордон на заробітки значної кількості працездатного населення, погіршення демографічної ситуації, руйнування підприємств і закладів соціальної сфери в сільській місцевості в регіоні Карпат.
Наразі Україна впевнено і послідовно проводить політику інтеграції з Євросоюзом, ухвалюються нові законодавчі акти у сфері виробництва, економіки й інших напрямах суспільного життя з тим, щоб найближчим часом повністю ввійти в коло Європейських країн на праві постійного членства.
Напрями відновлення галузі молочного скотарства на Буковині
Ураховуючи наведені вище показники, науковці регіональної аграрної установи пропонують проводити відновлення галузі молочного скотарства за трьома такими напрямами.
Перший напрям — племгосподарства. Вони мають стати вершиною піраміди племінної роботи. Їх завдання — робота з подальшим удосконаленням буковинського заводського типу української молочної худоби, вирощування племінного молодняку та його реалізація сільгосппідприємствам, фермерським господарствам, приватним особам. Поряд із цим відбір бугайців від найкращих, високопродуктивних батьків із метою їх оцінювання на племпідприємствах і залучення в селекційному процесі.
Другий напрям — сільгосппідприємства та фермерські господарства. В області налічується 109 сільгосппідприємств, що не утримують поголів’я худоби та корів. Незначна їх кількість налічується в фермерських господарствах регіону Буковини. У деяких є відповідна матеріальна база, достатні кормові угіддя, які дозволяють розводити молочне поголів’я. Тому тут пропонується на початку створення невеликих стад — по 50–100 корів із поступовим нарощуванням їх чисельності. З метою допомоги керівникам і спеціалістам в організації таких ферм наші регіональні агарні науковці розробили відповідні виробничі й теоретичні рекомендації, у яких наведено низку науково-практичних порад для виробничників.
Третій напрям — приватні особи, сільське населення. У цьому секторі нині утримують 98 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 55 тис. корів. З цим поголів’ям у минулому практично не проводили планової і цілеспрямованої роботи, бо цей масив худоби представлено різноманітними породами й типами, часто змішаними, з яскраво визначеною сезонною продуктивністю в даному регіоні.
Покращення продуктивних якостей молочної худоби
В обласному спермобанку зберігається понад 500 тис. спермодоз, відібраних свого часу від найкращих биків-виробників буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної худоби, які занесено до Державного каталогу й допущено до використання в осіменінні маточного поголів’я.
Тому для організації осіменіння молочної худоби в особистих господарствах населення потрібно відновити роботу пунктів штучного осіменіння в сільській місцевості, забезпечити їх усім необхідним, організувати завезення спермопродукції, забезпечити її зберігання, укомплектувати відповідними кадрами техніків-осіменаторів.
Поряд із зазначеними заходами була б доречною і фінансова допомога на обласному і районних рівнях щодо відшкодування витрат на відкриття й обладнання цих пунктів і здешевлення вартості осіменіння тварин.
Потребує також пожвавлення робота дорадчих служб, організація заготівельних кооперативів і пунктів заготівлі молока в населення. З метою координації й надання практичної допомоги сільським мешканцям у проведенні такої роботи було б доречним увести в штат сільських рад фахівця з питань розвитку особистих господарств населення.
Для поширення найкращих результатів такої роботи слід запровадити проведення на місцях таких номінацій, як «найкращий господар», а також ярмарків із демонстрацією найкращих тварин населення.
Науковці регіональної аграрної дослідної станції постійно надають товаровиробникам відповідні науково-консультаційні послуги прибуткового ведення виробництва продукції та готові й надалі співпрацювати з усіма охочими в різних напрямах аграрного виробництва в регіоні Буковини.
Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу
селекції, розведення, годівлі та технології виробництва
тваринницької продукції, старший науковий співробітник
Буковинська ДСГДС ІСГ КР НААН
Буковинська селекціонерка святкує ювілей!
Твій ювілей – це новий старт,
Тож хай в душі горить азарт
Творити те, чого ще не було,
Щоб у житті завжди везло.
І щастя зичимо щиро!
Оксана Лесик – буковинська селекціонерка, яка вже 25 років працює над удосконаленням порід і типів у Буковинському вівчарстві.
Учений-селекціонер Буковини
Оксана Богданівна – заступниця директора з наукової роботи, кандидатка сільськогосподарських наук, старша наукова співробітниця Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України. Вона є авторкою двох внутрішньопородних буковинських типів овець: у 2000 році створено буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною, а у 2008 – буковинський тип асканійської каракульської породи. Також вона займається удосконаленням української гірськокарпатської породи овець, створеної у 1993 році, та проводить селекційну роботу з м’ясною породою овець – мериноландшаф.
25 років на науковій стежині
Оксана Богданівна вже 25 років працює в Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції, де присвятила свою діяльність науково-селекційній роботі, спрямованій на розвиток вівчарства в регіоні.
"Я щиро вдячна своїм наставникам, які свого часу допомогли мені зробити перші кроки у науці: Андрію Калинці, завідувачу відділу селекції, розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції, кандидату сільськогосподарських наук; академіку НААН, доктору біологічних наук, професору Григорію Дронику; старшому досліднику Івану Саранчуку; науковій співробітниці Марії Похивці, а також лаборантам Марії Калуській та Ганні Антимюк."
За її словами, важливу роль у розвитку вівчарства відіграє тісна співпраця з фермерами та господарствами. "Наукова робота в галузі вівчарства – це, перш за все, робота з людьми. Тому дуже важливо знаходити підхід до фермерів, розуміти їхні потреби й разом шукати шляхи для покращення галузі."
"Моя установа – моє серце"
Наукова діяльність стала для пані Лесик не просто роботою, а справжнім покликанням. Вона розпочинала свій шлях як старша наукова співробітниця відділу тваринництва у колишньому Буковинському інституті агропромислового виробництва НААН. "Разом із професійним зростанням зростала і відповідальність. Однак я завжди намагаюся дотримуватися головного принципу: слова не повинні розходитися з діями. Для мене пріоритетом є розвиток моєї наукової установи, і я завжди готова працювати задля її процвітання."
"Війна не зламала мене, як науковця"
Сьогодні країна переживає складні часи, але навіть в умовах війни наука не стоїть на місці. "Зараз важливо не лише зберегти людяність, а й підтримувати наукову сферу, адже саме вона закладає фундамент майбутнього розвитку країни."
Науковиця наголошує, що її установа має великий потенціал: "Я переконана, що українська аграрна наука заслуговує на розвиток і підтримку. Ми маємо власні інновації, здатні конкурувати на міжнародному рівні. Якщо можна отримати якісний український науковий продукт, то чому б не підтримувати власного виробника?"
Від студентських лав – до наукової вершини
Захоплення вівчарством у Оксани Богданівни почалося ще зі шкільних років, що й визначило її подальший шлях. Вона закінчила Бучацький радгосп-технікум, навчалася у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького, проходила аспірантуру в Інституті тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова "Асканія-Нова". З 2000 року працює у Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції, де займається селекцією та технологіями вівчарства в південно-західному регіоні України.
Науковиця працює над підвищенням м’ясної та молочної продуктивності овець у регіоні та створенням конкурентоспроможної вівчарської галузі. "Найкращим побажанням на ювілей є те, щоб селекційна робота й надалі приносила результати, а вівчарство розвивалося, адаптуючись до умов нашого регіону."
З ювілеєм, шановна Оксано Богданівно!
Є у житті ювілеї досить різні…
Та є одна з найкращих дат,
Коли вітають рідні й друзі!
Нехай Господь береже Вас, Ваших рідних і близьких та нашу спільну Батьківщину – Україну!
Андрій КАЛИНКА, завідувач відділу тваринництва
Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН
