Щоб зрозуміти перші прояви хвороби у коня, запобігти ускладненням, що можуть виникнути у разі ненадання кваліфікованої допомоги, власнику слід знати параметри здорового коня. Нормальні параметри температури становлять: дорослі коні -- 37,5-38?С, віком до 2-хроків -- 37,5-38?С, до одного року -- 38-38,8?С. Нормальна частота пульсу у дорослих коней коливається у межах 24-42 ударів/хв. Нормальна частота дихання -- 8-16 дихальних рухів/хв.
За зовнішнім виглядом можна судити про здоров’я тварини: блискуча, гладенька шерсть, шкіра еластична, м’яка. Погляд ясний, спокійний, вуха рухливі. Кінь адекватно реагує на зовнішні подразники. При стоянні кінь розподіляє свою вагу рівномірно на всі кінцівки, може звільняти для відпочинку одну із задніх кінцівок. Під час руху -- хід рівномірно пружний, вільний. Кінцівки без проявів деформації і запалень, копита правильної форми з міцним копитним рогом без тріщин. Здорові коні мають добрий апетит, кондиція тварини -- індивідуальна риса, що залежить від породи, статі, віку.
Природні випорожнення коня -- фекалії та сеча також є показником здоров’я або хворобливого стану. Фекалії в нормі овальної форми, вологі, ослизнені зі специфічним, належним цьому виду тварин запаху. Кількість фекалій також досить стабільний показник. Важливий симптом хвороб шлунково-кишкового тракту -- відсутність або мала кількість фекалій без зміни раціону коня, а також частота випорожнення. Сеча в нормі може бути прозора і безколірна, варіюючись до мутної, жовтуватої. Темний і червоний колір сечі, також відсутність сечовипускання і значне збільшення кількості сечі -- можливі симптоми захворювання. Лише уважне ставлення до здоров’я коня є запорукою його довготермінового використання.
Коні, на відміну від більшості сільськогосподарських тварин, дуже мало змінилися з часу одомашнення їх людиною. Вони еволюціонували як пасовищні тварини, пристосовані до поїдання рослинної їжі, часто, але у невеликій кількості, через малий об’єм шлунку. Організм перетравлює низькокалорійні корми з високим вмістом клітковини, що підтримує постійну роботу шлунково-кишкового тракту. Є деякі правила годівлі, утримання, що підлягають неухильному їх дотриманню:
- поїння, годівля проводиться суворо в один і той само час (дотримання розпорядку денного);
- заборонено поїти та годувати коней після фізичних навантажень (термін очікування 2-3 год.);
- не можна напувати коня раніше, ніж через 2 год. після згодовування концентрованих кормів;
- не перегодовувати;
- не варто згодовувати нетрадиційні для коней корми;
- не допускати протягів у стайні;
- не напувати холодною водою(не нижче за +10С взимку, не нижче, ніж +15С -- влітку);
- не згодовувати у великій кількості корми, що легко бродять, дають газоутворення;
- не згодовувати зіпсовані корми тощо.
Найбільш традиційні корми для годівлі коней:
- сіно злакових твар, сіно бобових трав (до 25% раціону), солома вівсяна, пшенична;
- зелені корми (трава злакових, обережно бобових);
- концентровані корми: овес, висівки пшеничні, частково після періоду звикання ячмінь, кукурудза, горох;
- соковиті корми -- морква, буряки, кормові та капуста (гарної якості, у невеликій кількості);
- вітамінно-мінеральні добавки, трав’яне борошно, меляса, насіння льону у вигляді відвару.
Всі захворювання, що спостерігаються у коней, розподіляються на інфекційні, інвазійні, внутрішні незаразні, хірургічні, хвороби органів відтворення (акушерство та гінекологія), хвороби новонароджених.
Щодо інфекційних хвороб найбільше уваги потрібно приділяти профілактиці: проведення профілактичних щеплень проти сибірки, грипу, правцю, лептоспірозу, а також ринопневмонії. Крім того, необхідно щороку проводити дослідження крові коней на такі інфекційні хвороби, як САП, інфекційна анемія. У молодих коней зустрічаються випадки захворювання на мит.
Інвазійні (паразитарні) захворювання серед коней набули поширення. Сюди відносять гельмінтози, протозойні (кровопаразитарні) хвороби, акарози (викликані кліщами), ентомози (хвороби, викликані комахами). Як і більшість захворювань, інвазійні хвороби легше профілактувати, ніж лікувати. Проти гельмінтозів двічі на рік необхідно проводити дегельмінтизацію коней (згодовувати антигельмінтні спеціалізовані препарати). У мережі аптек ветеринарної медицини на сьогодні є широкий асортимент вітчизняних та зарубіжних препаратів. У лошат до дворічного віку обробку слід проходити не менш ніж 4 рази на рік.
Серед протозойних хвороб зустрічаються захворювання, які виникають у разі укусу кліщів, що є їх переносниками. Як правило, ці хвороби мають природно-вогнищевий характер і постійно зустрічаються в одних і тих самих регіонах, тому обізнаність про них населення більша.
Також небезпечним кровопаразитарним захворюванням є парувальна неміч (зараження відбувається під час парування), тому необхідне щорічне дослідження коней на це захворювання.
Акарози -- хвороби, збудниками яких є кліщі-нашкірники, мають сезонний характер (весною та восени), і характеризуються ураженням шкіри коня -- появою залисин, запалених ділянок шкіри. Коні неспокійні, розчісують уражені ділянки до крові. Для лікування цього захворювання необхідне використання спеціалізованих препаратів (зовнішньо або ін’єкційно).
Ентомози коней -- група захворювань, що викликаються комахами та їх личинками. У літній період важливо захищати коней від кровосмоктучих комах, оводів, сліпаків. З цією метою нашкірно застосовуються препарати для відлякування коней -- репеленти.
Щодо хвороб, викликаних паразитуванням вошей та волосоїдів, то це більше питання догляду за тваринами, дотримання санітарних правил у стайні та належного стану збруї.
Серед внутрішніх незаразних хвороб найбільш поширеними є захворювання шлунко-кишкового тракту (ШКТ). Це явище прямо пов’язане із порушеннями у правилах годівлі та експлуатації коней. Найважливіше місце займають захворювання ШКТ із симптомокомплексом кольок. Неправильна годівля -- нерегулярна, перегодовування, згодовування зіпсованих, легко бродячих кормів; неправильне поїння -- після згодовування концентрованих кормів або бобових, поїння холодною водою, особливо після роботи; переохолодження або перегрів організму; попадання у ШКТ із кормом піску, бруду, зараження з гельмінтами, отруєння -- це причини виникнення хвороб ШКТ із симптокомплексом кольок.
Як можна розпізнати кольки у коня? Кінь непокоїться, копає, шкребе передніми ногами, крутиться, періодично лягає і встає, а якщо стоїть -- поза може бути незвичайною: з відставленими ногами, кінь оглядає свій живіт. При цьому може бути відсутня дефекація та сечовипускання або діарея. Проявляється потіння, збудження або пригнічення. Лікування кольок різної етіології не однакове, тому лікувальну допомогу повинен надавати спеціаліст. Запізнитися з наданням допомоги при кольках не припустиме. Ускладнення можуть виникнути у перші години хвороби і загрожують життю тварини. Долікарська допомога власника -- не давати коню лягати і качатися, водити кроком, розтирати боки тварини щітками або солом’яних джгутом, періодично пропонувати теплої води для пиття. Перше в лікуванні неускладнених кольок -- це зняти спазми та біль, на який коні сильно реагують. З цією метою застосовуються анальгетичні та спазмолітині препарати.
Лікування інших захворювань із симптокомплексом кольок (завали тонкого, товстого відділів кишківника, інвагінації, перекручування) складне, часто потребує оперативного втручання. Ці види кольок зустрічаються відносно рідко, але можуть бути наслідком несвоєчасної допомоги чи спазматичних кольок.
Серед внутрішніх незаразних хвороб поширені хвороби дихальної системи: реніти, ларингіти, бронхіти та пневмонії. Причини виникнення: гельмінтна інвазія, порушення мікроклімату в стайні (надмірна вологість, антисанітарія, протяги, згодовування сіна з великою кількістю пилу, коротка прив’язь, поїння надмірно холодною водою, застуда). Найбільшу чутливість до захворювань дихальної системи має молодняк. Симптоми захворювання -- підвищення температури тіла, кашель, носові виділення, хрипи, швидка втомлюваність, пригнічення, зниження апетиту.
Хірургічні хвороби серед коней досить поширені, оскільки експлуатація коня -- найважливіша ланка його використання у господарстві. Першопричиною виникнення майже всіх хірургічних хвороб є травматизм. Він виникає при порушеннях догляду, утримання, при експлуатації, транспортуванні. Є травматизм кормовий, спортивний, бойовий тощо. Серед хірургічних хвороб коней найчастіше зустрічаються хвороби кінцівок. У ділянці кінцівок спостерігаються хвороби шкіри, м’язів, сухожилків, сухожильних піхв, слизових сумок, нервів, кісток, суглобів, копит. Причини: незадовільна годівля, утримання та експлуатація, відсутність моціону, надмірне охолодження, неправильний догляд за копитами, погано підігнана збруя, випадкові ушкодження. Ці причини викликають деструктивні, атрофічні, алергічні процеси й обумовлюють виникнення кульгавості. Кульгавість -- розлад функції апарату рухів. У разі виявлення кульгавості у коня треба знайти та усунути причину її виникнення, а також оцінити, чи є кульгавість проявом хвороби. Не зважати на кульгавість коня не можна. Ціна недбалості може бути великою. Лікування всіх хвороб на початковій стадії значно легше.
Окремо хочеться зупинитися на хворобах копит коней. Кінь -- непарнокопитна тварина. Опора відбувається лише на третю пальцеву фалангу, що завершується копитом -- міцним захисним утворенням. Копита коня несуть на собі великі навантаження за рахунок ваги організму (середня 500 кг), вершника та процесу руху, який вони забезпечують. Форма передніх копит округла, задніх -- продовгувата. Цінна якість копит -- міцність, пружність рогової стінки. Це запорука надійної експлуатації. Зневажливе ставлення коневласника до копит коня може призвести до захворювання або навіть до вимушеного вибракування тварини.
Структура внутрішніх тканин копита дуже ніжна і чутлива до несприятливих факторів. Тому регулярний догляд за копитами – розчистка і при потребі підковування досвідченим ковалем дуже важливі.
З акушерсько-гінекологічними хворобами та захворюваннями новонароджених стикаються ті власники, які займаються відтворенням коней. Серед коней зустрічаються патології вагітності, пологів та післяродового періоду. Щоб вагітність та пологи проходили без ускладнень, необхідно неухильно дотримуватися норм годівлі, утримання жеребної кобили.
Фізична експлуатація жеребних кобил з шостого місяця вагітності заборонена, але фізичний моціон буде корисним.
Як правило, пологи у кобил проходять легко, завдяки особливій будові кісткового тазу. При появі новонародженого лошати треба звільнити дихальні шляхи, рот від слизу, переконатися у відсутності кровотечі з пупка, продезинфікувати її настоянкою йоду. Новонародженого корисно відразу після цих маніпуляцій обережно підсунути до голови матері для облизування, а потім допомогти знайти йому вим’я матері, попередньо обмите теплою водою з милом. Кобила деякий час після пологів відпочиває лежачи. Після вставання лошати на ноги іноді потрібно допомогти знайти йому вим’я матері, попередньо обмите теплою водою з милом. Запорука майбутнього здоров’я коня -- молозиво кобили, яке лоша споживатиме у перші години життя.
Оксана КОПИЛАШ, лікар ветеринарної медицини ТОВ ЦРК «Гранд»
