Програмне забезпечення для якісного «хутра»

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 30 листопада -0001 02:02
Олексій Гончар, канд. с.-г. наук, заступник директора з наукової роботиalt
Олександр Гавриш, канд. с.-г. наук, зав. відділом біорізноманіття та екології
Євгеній Шевченко, старший науковий співробітник
Черкаська дослідна стація біоресурсів Інституту розведення і генетики тварин НААНУ
Українське хутрове звірівництво представлене досить широким видовим спектром - п’ятьма видами звірів, які вирощуються заради отримання хутра. Зокрема, три види останніх належать до ряду хижих (норка, песець, лисиця), а два - до рослиноїдних тварин (нутрія, шиншила).
Серед промислового розведення має попит американська норка, частка якої у загальній чисельності хутрових звірів становить 95%. А рослиноїдні тварини - нутрія та шиншила - з огляду на дешевизну кормів вирощуються переважно в приватних господарствах. Кожен із перелічених видів тварин має широку внутрішню класифікацію за типом забарвлення, породним складом, зважаючи на особливості біології адитивний вплив забарвлення хутра.
altЗ огляду на порівняно короткий час (близько 100 років) самостійного існування галузі було досягнуто значних успіхів у розведенні хутрових звірів, які, безумовно, базуються на наукових знаннях,щодо успадковуваності селекційно-генетичних ознак, зокрема, розміру тіла, якості та забарвлення хутра, відтворювальної здатності.
Таким чином, племінна робота сьогодні в хутровому звірівництві спрямована в першу чергу на поліпшення якості хутра (забарвлення і структура волосяного покриву), збільшення розміру та підвищення відтворної здатності в конкретних місцевих умовах. Адже покращення умов годівлі й утримання, безумовно, має ефект, особливо там, де до цього не виконувався необхідний мінімум зоотехнічних вимог. У господарствах, де ці заходи проводяться на належному рівні, основний резерв підвищення рентабельності - племінна робота.
Метою останньої є формування стада звірів, яке забезпечить високий вихід високоякісного молодняку. Цього можна досягти методом постійного відбору в основне стадо звірів із найкращими племінними якостями, тобто з найкращою спадковістю консолідованих по ряду господарсько-важливих ознак.
Підтримуючи різницю в генофонді (наборі генів) у різних групах, схрещуванням таких звірів можна одержувати ефект гетерозису, а також створювати нові комбінації різних ознак, забезпечуючи тим самим подальше вдосконалювання стада. В окремих випадках удосконалення за тією або іншою ознакою зводиться до підвищення гомозиготності стада.
Основною властивістю племінної роботи є вивчення й використання племінних (спадкових) якостей звірів, які обумовлені їхніми генотипами. Як уже вказувалося, більшість якісних ознак (основне забарвлення у кольорових звірів, деякі види плямистості тощо) обумовлені одним або декількома парами генів. Тому оцінка тварин за якісними та кількісними ознаками має деяке розходження.
При визначенні племінної цінності звіра за якісними ознаками робота зводиться до встановлення наявності факторів, які визначають ці показники, і визначення їх стану (гомозиготності або гетерозиготності). Знаючи генотип звіра, можна прийняти рішення про подальше використання тієї чи іншої тварини.
Визначити генотип тварин за полігенними ознаками (інтенсивність тону забарвлення, розмір тіла, якість опушення тощо) надзвичайно складно, і основним завданням у цьому випадку буде виявлення стабільності передачі бажаних ознак потомству. Для цього, крім оцінки звіра за фенотипом і походженням, потрібно перевірити його і за якістю потомства.
З метою уніфікації збору даних для ведення племінного обліку та його реалізації в Україні розроблена «Інструкція з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві» (2003 р.), яка визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у звірівництві з метою організації точного, систематичного обліку походження кожної тварини, його селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи, удосконалення існуючих і розробки нових ефективних методів практичної селекції.
Племінний облік включає збір інформації про:
  • племінну цінність тварин з метою отримання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи;
  • характер спадковості і наслідування господарсько-корисних ознак; розмір і форма їхніх зв'язків, динаміку цих зв'язків у спрямованій селекції при зміні паратипових факторів, вплив різних ступенів інбридингу і різних методів схрещування на господарсько-корисні ознаки.
Основою племінного обліку є проведення оцінки (бонітування) тварин, на основі якої проводять відбір і підбір пар для подальшого відтворення. У розробленій Інструкції з бонітування хутрових звірів (2003 р.) визначено час проведення і параметри оцінки, які дозволяють за простою схемою визначити класний склад поголів'я, рівень фенотипової консолідації стада і ефективність того чи іншого селекційного заходу.
Сучасне звірівницьке господарство - це складна система, яка включає ряд взаємозв'язаних компонентів: зокрема, організація роботи звірогосподарства, логістику постачання і реалізації, забезпечення умов утримання звірів, годівлі, племінний склад тощо. Облік цих факторів при комплексному підході забезпечується системами автоматизації та інформаційними технологіями. Саме вони можуть забезпечити оптимальну взаємодію усіх компонентів і створити єдиний інформаційний простір у рамках організації, а також дозволять реалізувати наукові та практичні знання хутрового звірівництва.
altВідсутність таких інформаційних центрів у господарствах є однією з основних причин, які не дозволяють перейти на відомий і широко поширений у багатьох країнах метод племінного розведення BLUP (Best Linear Unbiased Prediction), перевагами якого порівняно з іншими методиками є максимальне розділення складових продуктивності тварин (обумовленого впливом навколишнього середовища та спадковістю); одночасне порівняння параметрів, отриманих у різних умовах від різних генотипів, а також від тварин різних поколінь; облік усіх документованих родинних зв'язків; корекція всіх значень племінної цінності відносно один одного (облік генетичної конкуренції, рівня спарювання); точність оцінки, яка дозволяє досягти високої ефективності селекції; можливість додаткової інформації (генетичні тренди, менеджмент тощо).
Точність оцінки племінної цінності - важлива складова підвищення ефективності селекційно-племінної роботи. Тому Blup-оцінку з кінця 1980-х років стали широко застосовувати в таких галузях тваринництва, як скотарство, свинарство, вівчарство тощо.
Таким чином, у сучасних умовах розвитку галузі хутрового звірівництва підвищення ефективності селекційно-племінної роботи неможливе без використання точних методів оцінки племінної цінності, які дозволяють встановити дійсний генетичний потенціал хутрових звірів і прогнозувати продуктивні якості їх потомства. Крім того, метод Blup-оцінки може виступати дієвим інструментом підвищення точності показників продуктивності хутрових звірів в умовах інтенсивного використання.
В Україні до недавнього часу були відсутні спеціалізовані комп'ютерні програми для ведення племінного хутрового звірівництва. Наразі немає цілісної комплексної інформації щодо генетичного потенціалу стад хутрових звірів у господарствах, що ускладнює процес контролю та надання методичної допомоги звірогосподарствам науковими установами НААНУ. Необхідно зазначити, що аналогічні програми розроблені й ефективно використовуються для ведення племінного обліку у скотарстві (ОРСЕК, Племофіс), свинарстві (Акцент, Вепр, Племофіс Pig тощо), кролівництві (МІАКРО, КУК); для ведення племінного обліку в звірівництві створена комп’ютерна програма «Племінний облік у звірівництві» за участю науковців Черкаської дослідної станції біоресурсів ІРГТ НААНУ.
Програма включає наступні параметри:
  • загальні дані про ферму і детальна інформація про кожну споруду;
  • інформація про кожного звіра (номер, вік, порода, жива маса, лінійні проміри, клас, рейтинг);
  • детальна інформація про молодняк на підсосі;
  • основні дії (завезення звірів, пересадка молодняку, проведення спаровувань, розсаджування молодняку, забій, продаж, відхід тощо);
  • персональні дії (зважування, карантин, пропустіння у самок, щеніння);
  • звіти;
  • зоотехнічний план та список поголів'я.

alt

Ця програма успішно апробована в ТОВ «Золотоніське звірогосподарство» Черкаської області і може бути використана іншими звірогосподарствами України.
Таким чином, використання сучасних методик оцінки племінної цінності тварин, створення у господарствах інформаційних центрів та формування електронних інформаційних баз забезпечить підвищення ефективності селекційно-племінної роботи, що має безпосередній вплив на якісні показники хутра та конкурентоздатність галузі.

 

 25 квітня 2024
Аграрії можуть отримати 25% компенсації вартості придбаної сільгосптехніки 44 українських виробників.
Аграрії можуть отримати 25% компенсації вартості придбаної сільгосптехніки 44 українських виробників.
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
23 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» (реєстр. №10427-1).
23 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні» (реєстр. №10427-1).
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
Сезон спаржі 2024 року на Черкащині розпочався раніше, ніж очікувалось, адже за теплої погоди рослина росте швидко.
Сезон спаржі 2024 року на Черкащині розпочався раніше, ніж очікувалось, адже за теплої погоди рослина росте швидко.
25 квітня 2024
 25 квітня 2024
Відома Сумська сироварня «O’bereg» освоїла випуск двох видів нової продукції – згущеного молока та молочного соусу топінгу «Слобожанська ніч».
Відома Сумська сироварня «O’bereg» освоїла випуск двох видів нової продукції – згущеного молока та молочного соусу топінгу «Слобожанська ніч».
25 квітня 2024
 24 квітня 2024
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
24 квітня 2024
 24 квітня 2024
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
24 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.