Кисень, канібалізм та свиняча «ієрархія»
Отож, перевантаження тваринницьких приміщень найперше впливає на систему вентиляції та повітрообміну. У приміщенні, де утримують занадто великі групи тварин на малій площі, повітря перегрівається, у ньому підвищується концентрація шкідливих газів. Як наслідок, у свиней виникають проблеми з диханням, з’являється кашель, погіршується споживання корму й уповільнюється ріст. Разом з тим, виникають дуже сприятливі умови для розвитку різноманітних інфекційних захворювань, перш за все, тих, що уражують дихальні шляхи. Таким чином, підприємство не тільки не досягає бажаного ефекту - отримання вищої продуктивності від більшої за розміром групи свиней із меншими витратами на їхнє вирощування - а може, навіть набагато більше втратити у зв’язку з відставанням відгодівельних груп у рості і розвитку та від погіршення використання ними корму і підвищення сприятливості до різноманітних інфекційних хвороб. Недостатніми можуть виявитися і розміри каналізаційних каналів для збереження гною, які з самого початку розраховані на певну концентрацію поголів’я.
Наступним чинником, що вказує на надмірно великі за розміром групи утримання відгодівельних свиней, є збільшення випадків травмування та канібалізму. Чим більше тварин живе на невеликій території, тим імовірнішими стають бійки між ними за місце в ієрархії групи. Вже практично одразу ж після формування групи в ній визначається лідер та найслабші особини, які вже далі практично не намагаються змінити власний статус. На основі складених таким чином відносин свині харчуються, відпочивають та проводять усе дозвілля. При цьому найслабші тварини намагаються постійно уникати безпосереднього контакту з лідером групи та виключати можливі конфлікти.
Ось тільки в приміщенні, де тварин настільки багато, а простір такий обмежений, що сховатися майже ніде, з пошуком вільних спокійних місць у них виникає велика проблема. Аналогічна проблема трапляється і коли кількість тварин у групі невідповідна щодо кількості кормомісць та місць для пиття. Через це під час годівлі часто спостерігаються бійки, або найслабші свині просто вимушені чекати, поки наїдяться усі інші члени групи, і сподіватися, що для них тоді також іще щось залишиться. Як наслідок, слабші тварини недоотримають корму, гірше ростуть і іще більше відстають від решти членів групи за розміром. Такий результат є небажаним як для свиней, чия слабкість створює їм додаткові складнощі для виживання, так і для господаря, який отримує в одній групі різних за вагою тварин, котрих неможливо чи небажано здавати на забій у одній партії.
Бійки за місце в ієрархії групи, так само як і бійки біля годівниць чи поїлок, сприяють поширенню між тваринами канібалізму. Вагомим фактором при цьому також виступає погана вентиляція приміщень. Доведено, що надмірне скупчення шкідливих газів сприяє зростанню у тварин агресії. Канібалізм у різних формах - покусування вух, хвоста, боків тощо - є причиною додаткового травмування тварин, погіршання якості туші (у деяких країнах за це навіть господарства штрафують) та місцем «відкриття воріт» для різноманітної інфекції, яка через пошкодження шкіри без перешкод може проникати до організму. На фоні поганої годівлі, особливо незбалансованої мінеральними сполуками, випадки канібалізму зустрічаються частіше і перебігають жорстокіше, призводячи навіть до загибелі поранених особин.
Формування груп
Аби уникнути цих проблем, важливо завчасно вибудувати плани розвитку виробництва, брати до уваги збільшення продуктивності племінних тварин, селекційних прогрес та вдосконалення інших технологічних аспектів, які також позитивно впливають на отримання більшої кількості свиней для постановки на відгодівлю.
При цьому сама відгодівля може відбуватися як зі змінами приміщення, де утримують свиней, та переформуванням груп, так і починаючи від постановки свиней на відгодівлю десь з досягненням ними 30 кг і до її закінчення з вагою 95-110 кг. До того ж самі групи свиней на відгодівлі можуть формуватися різного розміру - від 10 тварин у маленькій групі, близько 30 тварин - у середній, і до 100 і більше - у великій. Формування різних за розміром груп, навіть коли тваринницькі приміщення у розрахунку на одну голову оптимально використовуються без перевантажень, саме по собі зумовлює ряд відмінностей.
Основним фактором, яким слід керуватися при прийнятті рішення про формування тієї чи іншої за розміром групи, є можливість проведення регулярного спостереження за тваринами. При цьому вирішальним чинником є готовність персоналу до контролю за станом тварин у різних умовах. Так, якщо розмір групи невеликий, то спостерігати за усім загоном доволі легко під час годівлі тварин. При середньому розмірі групи, щоб оглянути кожну свиню, робітник має зайти до загону і хоча б двічі на день обійти його. Якщо ж група свиней велика й утримується у великому загоні, відповідно на контролювання стану тварин витрачається значно більше часу, до того ж імовірність пропущення окремих, можливо, хворих тварин, зростає. Таким чином, наскільки успішно і своєчасно виявлятимуться тварини, які потребують допомоги чи лікування, залежатиме від уважності персоналу та його готовності витрачати більше часу на спостереження за свинями. У випадку, коли таким спостереженням нехтують, великі за розміром групи стають основною причиною втрат тварин та зниження продуктивності.
Розумне зважування
Для успішної відгодівлі різних за розміром груп дуже важливо звертати увагу на вагу та рівномірність тварин, яких ставлять на відгодівлю. Чим більша група, тим вагомішим стає цей фактор. Імовірність того, що у великій групі окремі слабші тварини під час відгодівлі будуть додатково пригнічуватися, збільшується. Однак порівняно з маленькими групами при відгодівлі великих є можливість попереднього сортування тварин перед здачею на забій.
Звичайне сортування можна проводити суб’єктивно, керуючись припущеннями та відпрацьованою інтуїцією, але безумовно кращих результатів дозволяє досягти зважування свиней. Для його здійснення існує багато різного устаткування. Оздоблення місця переходів свиней від ділянок відпочинку до місця годівлі, особливо у великих загонах великих груп, дозволяє проводити такі контрольні зважування практично щоденно. Передумовою для цього звичайно є чіпування тварини, коли перехід свині через шлюз фіксуватиме актуальну вагу тварини та поєднуватиме дані з відповідним номером вушної бирки. Так, наприклад, у великих групах свиней за допомогою такої техніки за одну ніч напередодні здачі на забій можна відсортовувати окрему групу тварин, яка досягла забійної ваги, та фіксувати її у відокремленій частині загону. Виставлені ваги просто не відкриватимуть перехід для свиней, які досягли потрібної маси, назад до зони відпочинку.
Це значно спрощує роботу з відбору тварин. Зважування у маленьких та середніх групах зазвичай пов’язано з необхідністю перегону свиней до окремих обладнаних місць, або використання мобільних вагових пристроїв, що зумовлює додаткові витрати часу та залучення персоналу. До того ж залишати кілька свиней, що не досягли необхідної ваги, з маленьких груп небажано. Звичайно, на таких тваринах втрачається прибуток від загальної забитої групи, але утримання їх у старому загоні веде до неефективного використання приміщення, яке б могли зайняти інші свині, ускладнюється прибирання та дезинфекція окремих секцій за принципом «усе пусто - усе зайнято» та поновлюються бійки за місце в ієрархії, якщо тварин приєднують на час до іншої, вже давно сформованої групи. Зазвичай свині, які погано ростуть та значно відстають по вазі, є додатковим джерелом різних інфекцій, отже, з цієї причини їхнє переведення до інших груп і триваліше утримання у приміщенні є також небажаним.
Свинячі закони
У різних за розміром загонах по-різному формуються відносини між окремими членами групи. Існують спостереження, які підтверджують, що при утриманні разом великої кількості тварин у межах однієї групи формується декілька невеличких груп з окремою лідируючою твариною у кожній. Таким чином, у слабших свиней при утриманні у великому приміщенні хоча і є більше місця, де сховатися, але імовірність зустріти агресивну тварину біля кормушки чи поїлки значно збільшується через те, що таких тварин у групі просто стає більше ніж одна. Для уникнення бійок між тваринами при утриманні їх у великих групах бажано робити достатньо широкі проходи між окремими зонами загону - відпочинку, годівлі, випорожнення тощо - щоб свині, які зустрінуться у них могли без труднощів розійтися. Шкідливі наслідки від імовірного виникнення канібалізму у великих групах також можуть мати більші розміри, що, перш за все, зумовлено складнощами при спостереженні за тваринами, пізнім розпізнаванням потерпілих свиней та недотриманням зоогігієнічних вимог щодо площі приміщення на голову.
Групування за правилами
Взагалі для уникнення проблем при формуванні будь-якої групи свиней слід керуватися певними правилами. Перш за все, вага тварин в одній групі на момент її формування повинна бути максимально однорідною. Чим більшою буде різниця між окремими тваринами, тим імовірнішим буде і подальше відставання у рості і розвитку менших і слабших. До того ж, подальше переформування груп є дуже небажаним. Це пов’язано з одного боку із відновленням бійок за положення у групі, а з іншого - з можливим занесенням хвороботворних збудників, до яких група може виявитися чутливою. Таким чином, малі та середні групи бажано здавати на забій цілими, для великих груп існують технічні засоби, які допомагають у сортуванні.
Важливим аспектом, на який слід звертати увагу, є облаштування загонів. Зазвичай при утриманні свиней у маленьких та середніх групах годівниці розміщують або біля стіни, або в центрі приміщення. При цьому для великих груп розташування годівниць у центрі є більш придатним. Тоді годівниці займатимуть відносно небагато площі, надаючи у розпорядження велику кількість кормомісць. Також слід уникати можливого затискання слабших тварин «у куті» біля стінки. Обійти годівницю чи за потребою відступити у випадку центрального розміщення годівниці їм значно легше.
Щодо розташування поїлок та годівниць також слід враховувати достатню відстань між ними у загоні, та навіть для маленької групи робити мінімум два місця для напування, які б не могли бути одночасно заблоковані однією твариною. Варто пам’ятати, що для кожної системи обладнання для годівлі та поїння існують певні норми, за якими розраховується кількість тварин, які б могли там годуватися чи пити. Недотримання цих норм призводить до значних втрат продуктивності та неоднорідності тварин у групі за вагою, а також збільшує імовірність травмування свиней та виникнення канібалізму.
Співробітники свиноферми повинні розуміти, які завдання постануть перед ними при тому чи іншому розмірі груп свиней на відгодівлі. При цьому ускладнення у великих групах є необов’язковими. Якщо персонал регулярно та своєчасно слідкує за тваринами та виявляє хворих і підозрілих, а техніка годівлі та напування працює відлагоджено - великі групи свиней можуть бути успішною альтернативою утримання великого поголів’я. Звичайно, знайти окрему свиню у великій групі чи провести імунізацію усіх свиней, яких багато і які постійно рухаються, складніше, але якщо приміщення це дозволяє, то ділити його на невеличкі секції немає потреби. Через більшу кількість прихованих місць прибирання невеличких загонів часто ускладнене, власне, як і успішна дезинфекція та повне звільнення цілої секції. На думку багатьох експертів та практиків, найбільш прийнятним розміром групи є середня група десь до 30 тварин.
Контроль за свинями в такому випадку проходить відносно легко, та й здача на забій середньої партії зазвичай є найбільш бажаною як з точки зору перевезення до забійного підприємства, так і його навантаження. Отже, визначити ту межу, коли тваринницьке приміщення іще не перенавантажене, але оптимально використовується, має кожне господарство для себе окремо, виходячи із наявних потужностей та беручи до уваги плани подальшого розвитку виробництва.
На практиці позитивні відгуки можна почути і від господарів, що тримають відгодівельних свиней у маленьких і великих групах. Також щоб досягти чудових результатів, підприємство має добре розрахувати перш за все кількість товарних свиней, які будуть ставитися на відгодівлю, існуючі замовлення або можливості збуту відгодованих тварин та їхню періодичність, а також оцінити наявне обладнання для годівлі та напування свиней і задіяних робітників. Коли всі ці фактори співпадуть - успіх у відгодівлі свиней гарантований.
