Джерело імуноглобулінів
Молозиво - це перший продукт, який виділяється молочною залозою після отелення. Воно має особливий склад і відрізняється від звичайного молока високим вмістом протеїну, імуноглобулінів і зв'язаних з ними антитіл, які запобігають хворобам теляти, а також каротину, вітамінів А тощо. Так, у корів чорно-рябої породи в молозиві першого надою (1,5-2 год. після отелення) 65-66% сухої речовини становили білки, в числі яких частка імуноглобулінів сягала 54,3-56,6%. З кожним наступним доїнням вміст загального білка та імуноглобулінів послідовно знижується.
Особливо різке зниження вмісту імуноглобулінів у молозиві спостерігають на другий день після отелення. На кінець третього дня їхній вміст у молозиві практично такий же, як і в молоці.
Дослідженнями встановлено, що вміст загального білка і його фракцій у крові новонароджених телят знаходиться у прямій залежності від кількості і якості згодованого в перший день молозива. Ці зміни відбуваються в основному за рахунок різкого збільшення γ-глобулінової фракції, яка за своїми фізико-хімічними властивостями досить близька до антитіл. У перші години після народження глобуліни і зв'язані з ними антитіла молозива всмоктуються із травного каналу теляти в кров без змін.
Усмоктування імуноглобулінів у тонкому відділі кишечника носить не вибірковий характер і відбувається за допомогою тубулярної системи епітеліальних клітин. Але тривалість явища піноцитозу (транспортування нерозщеплених білків) у телят обмежена першою добою після народження. Здатність усмоктувати антитіла максимальна в новонароджених, ефективність сягає близько 50%. У 20-годинному віці цей показник становить лише 12%, а через 36 год. здатність усмоктувати або досить незначна, або втрачається зовсім. У холодну пору року цей період може дещо скорочуватися.
Дослідженнями встановлено, що вміст білка і його фракцій у молозиві найбільш різко змінюється впродовж перших 10 днів після отелення. Так, рівень загального білка порівняно з показником першого надою знижується у 4,8 разу, альбумінів - 24, γ-глобулінів - 91, β-глобулінів - 31 і ?-глобулінів - у 23 рази. Усі ці зміни складу молозива біологічно зумовлені, доцільні і знаходяться у тісному взаємозв'язку зі зміною пропускної здатності травного каналу новонароджених телят.
Визначаємо якість молозива
Індивідуальні особливості корів за концентрацією сухої речовини, загального білка та імуноглобулінів у молозиві дуже відрізняються. Доведено, що в телят, яким згодовували молозиво низької якості (вміст білка в першій порції менш ніж 12%, імуноглобулінів - нижче 5,9%), спостерігали порушення травлення, які зникали тільки через 2-3 дні. Ось чому сьогодні важливо в кожному конкретному випадку знати якість одержуваного молозива.
Для визначення вмісту білка й імуноглобулінів у молозиві новотільних корів за умов родильного відділення можна застосовувати метод, запропонований У. Флинором і Г. Стоттом. Він грунтується на високій (г=+0,95) кореляційній залежності між концентрацією білка (імуноглобулінів) і питомою густиною молозива. Питому густину молозива визначають так само, як і густину молока, але використовують колострометри або лактоденсиметри зі шкалою 1040-1090 і звичайні молочні ареометри зі шкалою 1010-1044 кг/м3. Молозиво задовільної якості повинно мати таку питому густину: першого надою 1056 і вище, другого - 1042-1051 і третього - 1038-1041 кг/м3. Можна також користуватися спеціальною шкалою, яка дозволяє значно точніше визначати зазначені показники.
Час має значення
Час першого згодовування молозива дуже важливий. Як специфічна і природна їжа новонародженого молозиво відіграє роль зі зміцнення його здоров'я у перехідний період, тобто перші два дні після народження. Молозиво має сильні бактерицидні, а також і послаблюючі властивості й, потрапляючи до організму теляти, підвищує його імунобіологічний статус і сприяє очищенню шлунка й кишечника від первородного калу. Ось чому дуже важливо дати йому молозиво відразу, як тільки корова відпочине й у теляти з'явиться рефлекс ссання.
За даними вітчизняних і зарубіжних дослідників, найкращі результати одержують, коли теля споживає молозиво впродовж перших 30-90 хв. після народження, але ні в якому разі не пізніше 2 год. Затягування із першим випоюванням молозива спричинює заселення травного каналу несприятливою патогенною мікрофлорою, яка викликає важкі порушення травлення і призводить до диспепсії та загибелі телят. Нині за кордоном і в деяких господарствах України практикують введення консервованого (замороженого у 1,5-2 літрові пластикові бутлі) і підігрітого до температури 36-38°С молозива, одержаного від повновікових корів через 25-30 хв. після народження за допомогою спеціального зонда безпосередньо в сичуг теляти. Але такий метод бажано застосовувати у випадках, коли новонароджене теля слабе і не здатне самостійно ссати вим’я або соскову напувалку. Вважають, що це є добрим профілактичним заходом щодо захворювань телят.
За умови, коли теля знаходиться із коровою, воно починає ссати матір через 30-90 хв. У випадках, коли його відразу після народження забирають від корови, то перший раз її необхідно здоїти через 30-60 хв. і напоїти теля парним молозивом. Як правило, перший раз великим і здоровим телятам випоюють 2-3 кг молозива, а маленьким і слабким - 0,75-1 кг.
Дехто вважає, що кількість молозива, яке випиває теля у перший і наступні рази, необхідно обмежувати, мотивуючи це можливою перегодівлею, яка викликає розлад травлення у телят. Більшість дослідників вважають, що молозиво телята повинні пити досхочу, виходячи з того, що в природних умовах, тобто коли вони знаходяться з коровою, ссуть матір до 8, а в наступні три доби - по 8-10 разів. Теля, яке знаходиться разом із коровою, висисає молозива за першу добу життя до 8, а в наступні дні - 10-12 кг, тобто значно більше, ніж йому випоюють. При цьому телята ссуть переважно вдень і загальний час однієї годівлі коливається від 2 до 25 хв. Фактично теля ссе корову від 10 с. до 10 хв.
Спосіб згодовування молозива
Отже, рекомендації про обмеження норми молозива в перші дні до 3,5-4,5 кг за добу непереконливі й необгрунтовані. Необхідно, щоб телята випивали по можливості більше молозива, що забезпечить одержання високих (більше 1000 г) добових приростів, добрий їхній ріст і розвиток. Звичайно, в деяких випадках, коли виникає необхідність обмеження кількості молозива, його перше згодовування нормують, виходячи з розвитку теляти, загального стану здоров'я і апетиту. Новонародженим телятам у наступні дні добову даванку молозива і молока доводять до 1/5-1/4 їхньої маси тіла, збільшуючи кожний день на 0,15-0,25 кг з таким розрахунком, щоб не порушити в них травлення.
Способи згодовування молозива і молока. Вибираючи той чи інший спосіб згодовування молозива, а пізніше й молока теляті, необхідно пам'ятати, що стравохід у великої рогатої худоби впадає у рубець і далі продовжується до входу в сичуг у вигляді стравохідного жолоба. У новонароджених телят стравохідний жолоб розвинений досить добре. Губи жолоба (валикоподібні потовщення) при змиканні утворюють канал із широким отвором. Змикання губів стравохідного жолоба відбувається рефлекторно, при споживанні рідкого корму, в той момент, коли рідина потрапляє у порожнину рота. Дослідженнями встановлено, що змикання губів стравохідного жолоба в трубку залежить від розміру ковтка. Якщо ковтки невеликі (об'ємом до 30 мл) і відбуваються рідко, то край стравохідного жолоба змикається досить щільно і молозиво чи молоко надходить прямо в сичуг. Якщо ковтки дуже великі і повторюються досить часто, то стравохідний жолоб не змикається і молозиво чи молоко виливається у рубець, сітку чи навіть книжку, де немає умов для його перетравлювання. Це в більшості випадків призводить до його загнивання і захворювання телят. Крім того, коли теля п’є швидко, практично не відбувається виділення слини і молозиво, навіть у сичузі, зсідається у великі сирнисті грудки, слабо змочені слиною, які потім також погано перетравлюються.
Враховуючи це, в молочному скотарстві в перші дні життя можна застосовувати, в порядку їхньої фізіологічності, три способи згодовування молозива (молока): підсисний, випоювання із соскової напувалки та з відра.
Підсисний спосіб дозволяє теляті одержувати молозиво (молоко) безпосередньо з вимені. Як тільки теля піднімається на ноги, воно або саме знаходить вим'я корови, або йому допомагають, здоюють кілька цівок молозива, вкладають дійку йому до ротової порожнини і воно ссе абсолютно чисте молозиво й при цьому завжди однакової і бажаної температури. Зрозуміло, що це запобігає захворюванням травного каналу телят. Крім того, при ссанні, яке триває 5-10 хв., відбувається значне виділення слини, і при цьому молозиво (молоко) надходить у його сичуг невеликими порціями. Все це сприяє повнішому, ніж при випоюванні із соски чи відра, використанню молозива (молока). Тривалість підсисного періоду може коливатися від 10-12 год. до 1 доби.
Сосковий - для цього способу використовують соскову напувалку, що складається з алюмінієвої (пластикової) банки або спеціального відра місткістю не менш ніж 2,5 кг, гумової соски з каліброваним отвором і металевого гнізда з кронштейном або кронштейна. Перед згодовуванням тепле (36-38 °С) молозиво (молоко) наливають у банки (відра) згідно з нормою для кожного теляти, одягають гумові соски і розміщують у гніздо або на обмежуючі конструкції клітки. Після того, як теля вип'є молозиво (молоко), йому необхідно надати можливість посмоктати соску впродовж 3-5 хв., що до деякої міри гасить рефлекс ссання і запобігає облизуванню обгороджуючих конструкцій, а отже, і зараженню теляти патогенною мікрофлорою. Головний недолік цього способу - низька продуктивність праці і, що не менш важливо, після кожного випоювання необхідно добре мити і дезінфікувати як соски, так і банки (спеціальні відра).
Напування з відра: новонародженим добре розвиненим, міцним телятам необхідну норму молозива (молока) наливають у чисте, продезінфіковане відро, змочують ним соску і дають теляті. Як тільки воно почне ссати гумову соску, її спокійно опускають у відро з молозивом (молоком), і коли теля відчує смак молозива (молока) і почне пити, соску забирають і воно п'є з відра самостійно.
Частота випоювання молозива й молока суттєво впливає на роботу персоналу та ріст і розвиток телят, а тому в практиці та дослідженнях не існує однієї думки щодо його кратності. Проте більшість дослідників і практиків вважають, що новонародженим телятам перші 5-10 днів молозиво треба згодовувати часто, тобто не менш ніж 3-4, а краще частіше - 5-6 разів. В основі цієї вимоги лежить факт, що при утриманні телят разом із коровою воно ссе її 8-10 разів за добу. Певно, це фізіологічна норма. Проте важко погодитися, що така часта годівля забезпечує значне підвищення приростів у телят, за винятком, звичайно, коли згодовують велику кількість молока (500 кг незбираного і до 1000 кг збираного). Разом з тим, за умов великої концентрації поголів'я таке часте випоювання технологічно і особливо економічно неефективне, оскільки призводить до зниження продуктивності праці обслуговуючого персоналу.
Проте тут необхідно пам'ятати, що перші 20-30 днів травний канал у телят, особливо сичуг, має невеликий об'єм і тому, природно, не може вмістити добову норму молозива чи молока. Отже, в період до місячного віку одноразове згодовування молозива і молока недоцільне. Щодо дворазового згодовування, то телята розвиваються так само добре, як і при триразовому, і, крім того, воно сприяє підвищенню продуктивності праці телятниць до 15% й більше, а самої трудомісткої операції - випоювання молозива і молока - більш ніж на 30%.