«Кролі — це не тільки цінне хутро»
Від кожної кролиці, залежно від породи, за рік можна отримати 5–6 окролів, більше 30 кроленят, близько 60–70 кг кролятини у живій вазі. М’ясо кролів має гарні смакові властивості, а перетравність білків м’яса сягає 80% проти 60–70% в інших тварин.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, норма споживання дієтичного м’яса повинна становити не менше 5% від м’ясного раціону людини. У м’ясному ж раціоні жителів провідних європейських країн частка споживання кролятини сягає 6–8%.

На сьогодні в господарствах існує три технології утримання кролів: зовнішньо-кліткова; шедова; в закритих приміщеннях (промислова). При цьому у всіх технологіях можуть застосовуватися як одно-, так і двоярусні клітки.
Зовнішньо-кліткова технологія
утримування кролів
Цей найпростіший варіант кліткового утримування кролів застосовується в особистих господарствах. Клітки розташовуються зовні приміщення, дорослі кролі утримуються в індивідуальних (одиночних, здвоєних або зблокованих) клітках, а молодняк — у групових. При комбінованій системі в теплу пору року кролі утримуються на вулиці, а в холодну сукрільних і підсисних кролематок із кроленятами переносять у теплі приміщення.
Зовнішня кліткова система утримування кролів використовується, в основному, для виробництва хутра і має ряд недоліків — низьку продуктивність праці, відсутність механізації операцій процесу утримування тварин.
Технологія утримування
кролів у шедах
Шед — це сарай із каркасом з дерева, металу або залізобетону, в якому задні стінки кліток утворюють поздовжні стіни приміщення. Шед захищає працівників, зайнятих обслуговуванням кроликів, і самих тварин від опадів і вітру. Температура в шеді в холодну пору року на 1–2 °C вище зовнішньої. У шедах застосовують найпростішу механізацію роздачі кормів, водопостачання і прибирання гною. Основний недолік утримування кролів у шедах полягає в тому, що мікроклімат у них значною мірою залежить від погоди. Низька температура повітря у холодну пору року не дозволяє механізувати операції напування тварин, прибирання гною, а також організувати цілорічне рівномірне відтворення поголів’я, оскільки при зимових окролах майже весь молодняк гине від морозів. На сьогодні ця технологія виробництва м’яса кролів не має широкого застосування.
Технологія утримування кролів
у закритих приміщеннях

Поряд із тим, що технологія утримування кролів у закритих приміщеннях має суттєві переваги у порівнянні з іншими, вона висуває і вищі вимоги до якості виконання технологічних операцій.
Операціями, на які слід звернути особливу увагу, на наш погляд, є забезпечення ефективної годівлі поголів’я та видалення гною із виробничого приміщення з метою уникнення виникнення шкідливих газів.
Годівля займає 70% у
собівартості кролятини

Для приготування повноцінних комбікормів безпосередньо в господарствах у ННЦ «ІМЕСГ» було розроблено обладнання ОК-0,1 (рис. 1), яке забезпечує виконання операцій подрібнення, дозування та змішування комбікормів і дозволяє приготувати якісний комбікорм зі співвідношенням окремих компонентів 1:1000. Обладнання має продуктивність 0,1 т/год.
У результаті виробничих випробувань, проведених в дослідному господарстві ННЦ «ІМЕСГ» на виробничому модулі кролеферми (потужність модуля — 1000 кролів на рік), було встановлено, що згодовування кролям гранульованих повнораціонних кормосумішей власного виробництва дозволяє зменшити собівартість м’яса кролів на 8–10%.
Повітря без аміаку, а приміщення —
без гною
Як зазначалося, однією з причин негативного впливу на продуктивність кролів є вміст шкідливих газів у повітрі приміщення. Особливо небезпечним газом є аміак. Навіть нетривале вдихання повітря з високою концентрацією аміаку впливає на продуктивність і здоров’я кролів. За тривалого вдихання повітря, яке містить високу концентрацію аміаку, у кроля понижується кількість гемоглобіну, газообмін, перетравність поживних речовин. Високі концентрації аміаку призводять до гострих отруєнь, що супроводжуються загибеллю тварин.
Джерелом аміаку в повітрі кролеферми є розкладання речовин, які містять азот (послід, особливо свіжий і вологий). При підвищеній вологості і пониженій температурі повітря вміст аміаку збільшується у конденсаті, адсорбується стінами, предметами, а при високій температурі і пониженому атмосферному тиску проходить зворотне виділення аміаку в повітря.
Наявні способи прибирання гною передбачають періодичне його видалення декілька разів на добу. При цьому у період між прибираннями гній накопичується у підклітковому просторі (лотку, жолобі тощо), що призводить до зростання концентрації аміаку у приміщенні. Важливим моментом є недопущення потрапляння зайвої кількості води у систему видалення гною, що можливо досягти шляхом застосування ніпельних напувалок та догляду за працездатністю системи водопостачання, оскільки саме рідка фракція (сеча) є основним джерелом емісії аміаку.

Застосування такого способу видалення гною дозволило, поряд із забезпеченням високого рівня продуктивності кролів, зменшити повітрообмін у приміщенні на 30–50%, що в зимовий час є суттєвим джерелом скорочення витрат енергії на обігрів виробничого приміщення.
Отже, в результаті аналізу перспективних технологій виробництва м’яса кролів та проведених виробничих випробувань було визначено, що кращі конкурентні переваги має технологія вирощування кролів у кліткових батареях з годівлею повнораціонними гранульованими комбікормами, напуванням із ніпельних напувалок та прибиранням гною за допомогою самопливних гідравлічних систем із розділенням гною на фракції.