Підраховано, що в Україні пошкоджується від 7 до 25% зерна та зернових продуктів під час зберігання. І перелік шкідників, які точать зуби на зібраний урожай, вражає: хрущаки великий і малий, гороховий і квасолевий зерноїди, зернова і борошняна міль, борошняний кліщ, комірні вогнівки, різновиди довгоносиків… А це далеко ще не все. Тож значні втрати зібраного врожаю, а то й повне його псування навіть у наш технологічно просунутий час, далеко не рідкість. І тут інколи зарадити може тільки фумігація.
З давнього Риму
Фумігацію (від латин. fumigare — обкурювати, диміти) застосовують у боротьбі з гризунами, комахами та мікроорганізмами досить давно. Ще землероби Стародавніх Греції та Риму обкурювали сірчаним димом зерносховища. Або зберігали оливки, полбу чи просо в щільно закритих великих амфорах, де вуглекисле газове середовище перешкоджало розвитку комах-шкідників і збудників хвороб.
До застосування фосфіну
На новий технологічний рівень процедура знезараження зерна в газоподібному середовищі вийшла тільки 1934 року, коли почали досить обмежено застосовувати фосфін (фосфористий водень). Більш значному поширенню перешкоджала не так висока токсичність і відповідні труднощі у застосуванні, як значна пожежна небезпечність цього фуміганту-інсектициду в газоподібній формі. І тільки з 1953 року, коли німецькі хіміки запропонували фумігант у вигляді таблетки (сполуки фосфору з металами), він отримав широке визнання у всьому світі.
Високий рівень ефективності
Переваги фумігації очевидні: високотоксична діюча речовина в газоподібній формі практично не дає шкідникам жодних шансів, проникаючи в найменші шпарини та щілини навіть у малодоступних місцях. Вона ефективна у всіх фазах розвитку шкідників і використовується як для знезараження порожніх приміщень для зберігання чи переміщення зерна, так і для позбавлення від широкого спектра шкідників безпосередньо зернових запасів.
Значний рівень складності
Але фумігація — це складна процедура, яку мають виконувати тільки високопрофесійні фахівці та спеціалізовані організації з належною ліцензією. Адже сам фосфін надзвичайно отруйний, на його основі було розроблено такі сумнозвісні зразки хімічної зброї, як зарин і зоман. Звичайно, похідні фосфіну, які застосовують у сільському господарстві, — дещо інша справа. Але не слід забувати: усі препарати для фумігації зернових запасів тією чи іншою мірою токсичні для людини.
Справа професіоналів
В Україні, на жаль, уже траплялися летальні інциденти при знезараженні складських приміщень. Тому ніяких творчих підходів і самодіяльності: фумігація — це справа професіоналів. Дезінфекцію мають здійснювати спеціально підготовлені люди в захисному екіпіруванні за допомогою відповідного обладнання та ретельно дотримуватись запобіжних заходів.
Алгоритми фумігації
І сама процедура фумігації — це далеко не миттєвий захід. Підготовка до неї відбувається в кілька етапів. За потреби приміщення звільняють від непотрібної техніки й обладнання, вимикають газо- та електропостачання. Особливу увагу надають герметизації складу: від дверей, вентиляційних отворів до найменших щілин. Від цього залежить ефективність заходу та його безпечність.
Представники спеціалізованої організації проводять первинний огляд, оцінюють умови для проведення фумігації, визначають дозування діючих речовин. Загалом фумігаційний ефект залежить від суворого дотримання правил: від підготовчого процесу до самої процедури та подальшого дотримання вимог до зберігання й урахування низки важливих обставин. Скажімо, зимою шкідники начебто вимерзли самі по собі. Та якщо приміщення не знезаражували, то навесні личинки дають нове потомство. Саме до цього моменту потрібно провести знезараження, бажано з аерозольно-вологою обробкою приміщення, щоб унеможливити повторне зараження.
Зондування зернових запасів
Загалом фумігацію можна проводити методом зондування чи газації. Щодо фумігаційного зондування зерна, то його проводять із застосуванням спеціального зонда, за допомогою якого рівномірно вносять визначену кількість фуміганту (магній фосфід чи алюміній фосфід у формі таблеток, стрічок або пластин). Він розподіляється в різних шарах зерна на глибині до 3 м. Зернові масиви герметично накривають цілісним шматком поліетиленової, поліамідної або поліхлорвінілові плівки, краї якої щільно притискають до підлоги мішками з піском тощо. Завдяки такій якісній герметичній ізоляції процедуру фумігації можна проводити не лише у критих приміщеннях, а й просто неба.
Температурний режим і вологість. Тут слід урахувати, що ефективність дії препарату визначається температурним режимом і вологістю повітря. Якщо в опалюваних спорудах фумігацію можна застосовувати у будь-яку пору року, то на відкритій території — тільки у теплий час із весни до осені. Адже якісний фумігаційний ефект досяжний за температури від +15 °С, а з падінням температури він знижується. Фахівці наголошують, що для покращення результату під плівкою створюється вільне місце для пришвидшення випаровування, а мішки зі збіжжям відкриваються для кращого проникнення газоподібної суміші. Загалом обробка триває приблизно 3–5 діб, після чого кілька днів проходить дегазація та проводиться відбір газоповітряних проб.
Елеваторний вимір
Також метод розміщення фумігантів застосовують під час навантаження/перевалки) зерна у місткості елеватора. Він може здійснюватися за допомогою спеціального пристрою-розподільника таблеток або вручну під час заповнення елеватора через верхній люк навантаження. Також у сучасних/модернізованих елеваторах застосовують метод рециркуляції фосфідного газу. Під час фумігації та подальшої експозиції виконання інших операцій і взагалі перебування в елеваторному приміщенні суворо заборонено.
Газовий метод. Однак перевага фумігації — це не тільки можливість «прописати таблетки» проти шкідників вирощеної продукції. Дуже важливо, що вона надає можливість для знезараження самих складських приміщень, місткості/тари для зберігання, обладнання й інвентарю. Провести фумігацію приміщення можна за допомогою вологого способу під час використання аерозольного обладнання. Найчастіше застосовують аерозольний генератор, який створює туман із дрібних крапель, що складається з інсектицидної речовини. Також застосовують метод спадного потоку за допомогою спеціальної вентиляційної установки, що забезпечує глибоке проникнення фуміганта в продуктову масу та знезараження приміщення.
Процедура газації. Саму газацію проводять у кілька етапів з урахуванням підвищеної дифузності фуміганту за такого методу. Спочатку досягається потрібний рівень герметизації (щільно закривають всі вікна та двері, вентиляційні отвори тощо), потім по всій площі розпорошується газ. Після закінченні робіт проводять експозицію, тобто витримують оброблене приміщення закритим протягом 3–5 діб. Після чого проводять дегазацію шляхом природного, а також штучного вентилювання. Варто врахувати важливість дотримання температурного режиму. Обробку не проводять, якщо температура в приміщенні нижча від нуля або вища за +35 °С.
Розрахунок на ефективність. Можна констатувати, що належно проведена процедура фумігації — це найдієвіший метод захисту зернових запасів. Він забезпечує практично повне знищення шкідливих організмів і створює досить надійні бар’єри проти вторинного ураження. Так, слід урахувати достатньо високу вартість методу, речовини високого класу токсичності, складну та тривалу підготовку, довгий час на обробку з урахуванням експозиції та дегазації. Але висока ефективність у багатьох випадках того вартує.
Іван КАНДУЛ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
