Чому так важливо, аби приміщень для якісного зберігання картоплі було якомога більше, – дізнавався «Агробізнес Сьогодні».
Для професійного українського виробництва потреба в картоплесховищах була і залишається актуальною. В останні роки ситуація ще більше ускладнилася – окупанти знищили багато як переробних потужностей, так і приміщень для зберіганням агропродукції, зокрема, овочів та картоплі. За інформацією Української асоціації виробників картоплі (УАВК) на сьогодні загальна потреба в картоплесховищах становить 1380 тис. т, а за призначенням – це 800 тис. т для столової, 300 тис. т – для виробництва крохмалю, виробництво фрі, чіпсів та пюре разом – 280 тис. т. Натомість наявні потужності – це лише 300 тис. т. Якщо говорити про кількісні показники, одне сучасне картоплесховище в середньому розраховане на зберігання від 3 до 10, максимум до 20 тис. т продукції залежно від потреб виробника та призначення картоплі.
До слова, в 2021 році почала діяти програма розвитку картоплярства, яка передбачала, зокрема, будівництво картоплесховищ. І за цією програмою тоді їх було побудовано на 50 тис. т. Однак частина цих приміщень опинилася на окупованій території у Херсонській, Миколаївській, Харківській областях, або ж була зруйнована.
У квітні поточного року Кабмін ухвалив ініційований УАВК та підтриманий Мінагрополітики проєкт Постанови, який відкриває нові можливості в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%». Відтепер агровиробники, що інвестують у будівництво картоплесховищ, зможуть скористатися державною підтримкою у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитами – до 150 млн грн, як і підприємства тваринницької та переробної галузей. У профільному міністерстві наголошують про своєчасність і важливість цієї ініціативи, бо через війну та знищення інфраструктури в Україні дефіцит сховищ збільшився до 60%.
_________________
Будівництво картоплесховищ дозволить забезпечувати рівномірні поставки на полиці споживачам, щоб українці їли картоплю, вирощену в Україні
_________________
Як повідомили в УАВК, в листопаді 2024 вони звернулася до Міністерство аграрної політики та продовольства України з проханням сприяти внесенню будівництва картоплесховищ в програму «Доступні кредити 5-7-9». Ініціатива УАВК відразу знайшла підтримку.
Ольга Самойліченко, виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі (УАВК)
«Команда Мінагро оперативно зробила все необхідне, і ми маємо результат – картоплесховища внесені в програму пільгового кредитування «5-7-9». Це дуже важливо для українських виробників картоплі, так як дозволить не продавати картоплю по мінімальним цінам "з поля", а зберігати її та зменшити втрати врожаю, які подекуди становлять 25%, контрактувати картоплю під переробку із зберіганням у виробника. Пільгове кредитування потрібне професійним виробникам картоплі, а не перекупникам, бо дасть можливість аграріям отримувати заслужені прибутки, планувати та розвиватися. Будівництво картоплесховищ дозволить забезпечувати рівномірні поставки на полиці споживачам, щоб українці їли картоплю, вирощену в Україні», – переконана Ольга Самойліченко.
_________________
Торік у ФГ «Аделаїда» на Житомирщині урочисто відкрили сучасне картоплесховища на 10 тис. т
_________________
Вдалий приклад того, як можна швидко і якісно побудувати професійне картоплесховище, можна побачити на Житомирщині. Торік у ФГ «Аделаїда», власники якого релокувалися із Херсонщини на початку війни, урочисто відкрили сучасне сховища на 10 тис. т. Як розповів керівник господарства Сергій Рибалко, будівництво розпочали 1 травня 2024 року, а вже 1 жовтня засипали туди першу картоплю. До слова, власники отримали фінансування від державного банку за програмою «Доступні кредити 5-7-9», але будували сховище як цех з переробки картоплі, бо тоді були саме такі умови.
«Якщо говоримо про картоплю, то перш за все потрібно сучасне картоплесховище. Неможливо професійно вирощувати без наявності сховища. Розуміючи це, ми взяли кредит в «Укрексімбанк», доклали своїх грошей і побудували сховище. Але робили його як цех з переробки картоплі зі сховищем, бо тільки тоді могли розраховувати на пільговий кредит за програмою «Доступні кредити 5-7-9». Хто хотів побудувати просто сховище, то раніше такої можливості не було. Картоплесховище у нашому господарстві підлогового зберігання, що при наших обсягах виробництва – найефективніше. Наразі є два способи зберігання – підлогове та контейнерне. Останнє дорожче у інвестиційній частині і за самим принципом зберігання, тому що контейнери потребують тари, додатковий рук і все інше. Але для насіннєвих складів з невеликим обсягом реалізації, для тих, у кого багато сортів, то зрозуміло, що потрібні контейнери. Для всіх інших – найбільш дешевим методом є зберігання картоплі підлогового типу. Так вона зберігається найкраще, бо відбувається вентиляція через вентиляційні канали і великі обсяги врожаю можна зберігати в гарній якості», – розповів Сергій Рибалко.
Сергій Рибалко, керівник ФГ «Аделаїда»
Принагідно, керівник ФГ «Аделаїда» пояснив, чому важливо будувати сховище безпосередньо біля виробника, а не, наприклад, біля кожного міста.
«Справа в тому, що овочі і картопля має великий відхід продукції після того, як їх зберуть із поля. Зараз споживач – це супермаркети, ринки і туди довести від сховища виробника немає ніяких проблем. Це в радянські часи всі виробники звозили всю брудну, пошкоджену картоплю на овочесховища біля міста. Потім 30-40% перебиралося і викидалося. Тоді транспорт їздив на дешевому паливі і це було вигідно. Зараз робити так економічно не обґрунтовано. Не має сенсу відразу готову продукцію возити до міста. Важливо, щоб відстань від поля до сховища була якнайкоротша. Потім у сховищі вона зберігається, перебирається, миється, пакується – і вже готову продукцію можна легенько довести до споживача», – переконаний фермер.
_________________
У СТОВ «Десна» на Чернігівщині планують за кредитні кошти побудувати сучасне картоплесховища на 8-10 тис. т
_________________
Після весняної посівної, яка наразі триває в активній фазі, у СТОВ «Десна» на Чернігівщині планують у банку з’ясувати всі нюанси щодо кредитування та почнуть будівництво сучасного картоплесховища на 8-10 тис. т. Проєкт планують реалізувати впродовж цього року за рахунок кредитних коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9». Якщо у господарстві з’явиться сучасне сховище, то площі під картоплею збільшаться до 400 га. Про це розповів співзасновник і директор господарства Микола Пономаренко.
За його словами, з 2019 року картоплю виробляють на 200 га. Раніше ж вирощували до 500 га. Середня урожайність становить від 4 тис. т до 9 тис. т, а інколи й 10 тис. т на рік. Все залежить від врожайності та опадів за сезон. На збереження лягає до 7 тис. т, а 2-3 тис. т треба продати з осені, щоб якісно зберегти весь інший врожай. В обробітку мають 1500 га землі.
Керівник принагідно розповів, що наразі господарство використовує для зберігання картоплі 2 сховища, які залишилися ще з радянських часів. Звісно, їх переобладнали, утеплили та поставили сучасне вентиляційне обладнання. Там зберігають 3 тис. т картоплі. І ще мають 4 невеликі овочесховища – кожне на тисячу тонн. Ці приміщення були призначені для інших потреб, але в них зробили реконструкцію, обладнали їх сучасним голландським вентиляційним обладнанням та холодильною камерою. Таким чином загалом у цих сховищах можуть спокійно зберігати до 7 тис. т картоплі. Проте для професійного вирощування, наголошує керівник СТОВ «Десна», важливу роль відіграє саме сучасне картоплесховище.
Микола Пономаренко, директор СТОВ «Десна»
«Зараз у нас відбувається активно висадка картоплі, збереженої у власних сховищах. Також проводимо посів соняшника, кукурудзи, пшениці, люпину. Частину картоплі вже посадили, а ще половину – будемо висаджувати впродовж 10 днів. Коли треба садити, то зупинилися і перейшли на посів соняшника, бо всі терміни виходять. Треба посіяти цю культуру, щоб забезпечити фінансову спроможність господарства на майбутнє. Після посівної активно візьмемося за реалізацію проєкту з побудови сучасного картоплесховища на 8-10 тис. т. Якби мали таке приміщення, то підняли б виробництво «другого хліба» в 2 рази, тобто вирощували б спокійно 400 га картоплі», – наголошує Микола Пономаренко.
Принагідно керівник СТОВ «Десна» назвав три глобальні причини, які заважають на сьогоднішній день працювати агровиробникам – це «клята війна», нестача людей на виробництві та відсутність зрошення.
«Останні 3 роки були засушливими, то перед господарством постало таке першочергове завдання – зробити полив. У нас є річка Десна, але звідти води не хочу брати, бо дозвільна система затягнеться на роки. А може й допоможе влада, все від них залежить. Наразі ж плануємо зробити свердловини, накопичувачі води, й крапельно поливати хоча б 150 га. Оце такі плани у господарства і будемо йти цим шляхом. Паралельно спрямовуватимемо зусилля на побудову картоплесховища та зрошення. Звісно, тут потрібно затвердити проєкт. Якщо через місяць почнемо, то буде досить добре. На побудову картоплесховища буду брати кредитні кошти. Головне, що держава допомагатиме. Планую в банк поїхати після посівної, з’ясувати всі нюанси та проштовхувати цей проєкт. Якщо нададуть кредит, то будуватиму картоплесховище вже в цьому році», – каже аграрій.
_________________
У ПБП «ВИМАЛ» відновлюють вирощування висококрохмальної насіннєвої картоплі та будуватимуть сучасне картоплесховище на 5 тис. т для його зберігання
_________________
У цьому році ще одне агропідприємство на Чернігівщиніне лише відновлює вирощування висококрохмальних сортів картоплі, але й планує побудувати картоплесховище. Як повідомив т.в.о. директора ПБП «ВИМАЛ» Сергій Лазар, на полях господарства сорти з високим вмістом крохмалю вирощуватимуть на 50 га для мультиплікації насіннєвого матеріалу та роздачі фермерам. Паралельно будуватимуть сучасне картоплесховище на 5 тис. т для його зберігання. Станом на сьогодні тривають проєктні роботи.
За його словами, аграрний підрозділ підприємства раніше вирощував картоплю на 250 га як насіннєву, так і для переробки, тобто висококрохмальні сорти. Проте у березні 2022 року весь насіннєвий матеріал разом зі сховищем та обладнанням було знищено російськими авіабомбами. Зараз власники групи компаній «ВИМАЛ» з нуля поновлюють картопляний проєкт. Насіння переважно імпортують з Європи. Плюс до цього співпрацюють з українським Інститутом картоплярства НААН України. В цьому році придбали у них сорти із високим вмістом крохмалю на випробування.
«Наразі якісний насіннєвий матеріал придбати в Україні вкрай складно. В цьому році взагалі був страшний дефіцит із посівним матеріалом. І це частково пов’язано з тим, що у фермерів відсутні спеціальні приміщення для зберігання насіння. Лише 5-10% аграріїв мають свої сховища. Зберігати насіннєву картоплю на сьогодні фактично ніде, а насіння – це джерело врожаю. Другий момент – це продовольча картопля. Зараз кожен з нас приходить в магазин, на базар і купує собі невелику кількість картоплі. В свою чергу професійним виробникам потрібно десь її зберігати весь рік. Наявність сучасного сховища, яке окупиться за 1-5 років, гарантуватиме мінімальні втрати і збереже достатню кількість врожаю фермеру. Просто буде банальна економія та ефективне використання ресурсів. Це згладить криву росту-падіння цін на картоплю. Тому що в нас є падіння цін у сезон, бо фермери, які не мають сховищ вимушені картоплю продавати за будь-якими цінами, щоб вона не пропала. В свою чергу виробники, які зберігали у сховищах, можуть взимку ціни диктувати такі, які їм заманеться. Наявність сховищ збалансує ринок», – переконаний Сергій Лазар.
Т.в.о. директора ПБП «ВИМАЛ» Сергій Лазар та Директор ПП «ВИМАЛ-АГРО» Олександр Лазар
Принагідно він розповів, що у ПБП «ВИМАЛ» також будуватимуть сучасне картоплесховище на 5 тис. т для зберігання насіннєвого матеріалу. Станом на сьогодні почали проєктні робити з розробки сховища. Якщо буде можливість, то всіма силами намагатимуться отримати інвестиційний кредит. Будівництво картоплесховища планують розпочати ще у поточному і завершити у 2026 році.
«Сховище буде не для картоплі на переробку, бо тримати її там – це шлях в нікуди. Ми відразу сировину переробляємо на крохмаль ще в осінній період. Натомість у сховищі зберігатимемо насіння картоплі. В цьому році ПП «ВИМАЛ-АГРО» насіннєву картопля вирощуватиме на 50 га для мультиплікації та роздачі фермерам для подальшого вирощування картоплі на крохмаль», – повідомив т.в.о. директора ПБП «ВИМАЛ» Сергій Лазар.
_________________
У СТОВ «СФГ Ельдорадо» на Київщині планують будівництво двох картоплесховищ, для зберігання в кожному до 3 тис. т картоплі
_________________
Попри економічну доцільність будівництва великих картоплесховищ на 8-10 тис. т, багато господарств змушені будувати менші, які є високособівартісними в будівництві з метою диверсифікації ризиків ворожих атак. На одній із міжнародних зустрічей співзасновник СТОВ «СФГ Ельдорадо» Ярослав Литвин зазначив, що маючи вже наявні власні картоплесховища, під час планування будівництва нових актуальним є питання постійної небезпеки ворожих обстрілів, які призводять до руйнування вже наявної інфраструктури.
Ярослав Литвин, співзасновник СТОВ «СФГ Ельдорадо»
«Тому я повністю підтримую ініціативу Мінагрополітики та УАВК втому, щоб сам виробник картоплі мав змогу отримати кредитні кошти та побудувати картоплесховище за розмірами та місце розташуванням, входячи з реальної ситуації країни, яка знаходиться в стані війни. На прикладі нашого господарства важливо розуміти, що варто робити акцент саме на розгалуженому будівництві. Для збільшення об’ємів виробництва картоплі ми плануємо будівництво двох картоплесховищ, для зберігання в кожному до 3 тис. т картоплі і однозначно – розташованих на безпечній відстані один від одного. Хоча економічно вигідно будувати сховище на 8-10 тис. т, однак для господарств, які знаходяться в зоні ризику в один момент втратити все, ситуація диктує власні умови розосередження та мінімізації площ зберігання», – вважає Ярослав Литвин.
_________________
Є всі підстави сподіватися, що за кілька років нових картоплесховищ у господарствах суттєво побільшає
_________________
Отож, агровиробники, що інвестують у будівництво картоплесховищ, можуть скористатися державною підтримкою у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитами. Тепер є всі підстави сподіватися, що за кілька років нових картоплесховищ у господарствах виробників суттєво побільшає. І від цього будівництва виграють як виробники, так і споживачі, а в подальшому – й економіка країни, адже якісно збережену українську картоплю можна буде не лише переробляти, але й експортувати за кордон. Процес стартував – будемо спостерігати за його перебігом!
Підготувала Тетяна Ковальчук
