×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Технологія без помилок

/ Зберігання / Вівторок, 03 вересня 2013 15:00
Марія ЯРОШКОмагістр МВА, співробітник НімАЦ
Дуже важливо не тільки виростити, а й зберегти рослинницьку продукцію. Можна збільшувати як врожаї окремих культур, так і загальні валові збори, але якщо спостерігатимуться втрати за вагою та якістю, досягти очікуваного ефекту не вдасться. Так, за даними Міжнародної організації FAO, втрати зерна через помилки і неякісну організацію обробки врожаю після його збирання і під час зберігання щорічно становлять більше 100 млн т. Відповідно, кожен господар повинен добре знати, не тільки як отримати високий урожай, а й як його зберегти і надалі продати за достойну ціну при умові доброї якості.

 

Головне - зменшити втрати
Загалом перед сільськогосподарськими виробниками постають кілька основних завдань щодо поводження із зібраним врожаєм. Передусім - зберегти товарне зерно і посівний матеріал із мінімальними втратами по вазі і без погіршення якості. По-друге, під час зберігання за допомогою відповідних технологічних прийомів і режимів бажано навіть підвищити якість продукту. І по-третє, обробка і зберігання зерна мають бути організовані найбільш ефективно, з найменшими витратами праці і виробничих засобів на одиницю продукції, та знизити при цьому поточні витрати. Це останнє завдання є напрочуд важливим, бо при зберіганні деякої рослинницької продукції витрати часто перевищують вартість її виробництва. Відповідно, їх зменшення значно знижує собівартість кінцевого продукту, будь-то насіння, фураж або інші вироби, що дають змогу отримати великий прибуток від реалізації.
 
Досягти сталого стану
Обробка зерна після збирання спрямована на досягнення сталого стану зібраного продукту при збережені чи навіть покращені його якості. При цьому повний цикл обробки включає у себе приймання зерна і формування партій, очищення його від домішок, а також сушіння і активне вентилювання. Проводити приймання і обробку зерна доцільно на поточних технологічних лініях, використовуючи метод повного потоку, не перериваючи процес, допоки зерно не набуде бажаного сталого стану на час зберігання.
 
altОчищення від домішок є найважливішим прийомом в обробці зерна, який значно впливає на стабільність продукції протягом зберігання, покращує первинну якість партій, підвищує ефективність роботи і продуктивність технологічного обладнання. Загальна обробка зерна після збирання на поточній лінії складається із попереднього та первинного очищення, тимчасового зберігання вологого зерна, сушіння, а також вторинного очищення і сортування. Свіжа зібрана зернова маса має високу вологість, яка може сягати 25% і навіть більше у вологі роки. При цьому вологість домішок бруду у зерновому вороху може становити 40%, а іноді і значно вище.
 
Так, при зберіганні такого забрудненого зерна волога між зернами і домішками перерозподіляється, що веде до зростання вологості самої зернової маси, а це - додаткові витрати на сушіння зерна.
 
Слід пам’ятати, що вологообмін після збирання урожаю між його компонентами відбувається протягом першої доби зберігання, тож попереднє очищення зерна необхідно проводити одразу ж, як тільки воно поступило. Щоб своєчасно провести таке попереднє очищення, потужність машин для нього має бути в 1,5 разу більшою за продуктивність техніки, задіяної на збиранні. При цьому в процесі попереднього очищення повинно відокремлюватися не менше 50% домішок бруду і всі домішки соломи. Необхідно пам’ятати, що при зміні культури, яку обробляють, зі зміною вологості насіння і засмічення якість роботи машин для очищення необхідно ретельно перевіряти.
 

 

 
Первинне очищення
Первинне очищення зерна проводиться вже після сушіння. Основною метою цієї операції є доведення зернової маси по чистоті до вимог стандарту, визначених на продовольче зерно відповідної культури. Тут при очищенні прибираються домішки бруду і смітних зерен. Зазвичай для цього використовують повітряно-решітчасті машини. Якщо установка працює в оптимальному режимі, то за одне проходження через неї зерно очищується від 60% наявних домішок. Однак необхідно стежити, щоб втрата повноцінних зерен і відходи не перевищували 1,5%.
 
Машини для первинного очищення зерна, як правило, розраховані на обробку продукту з вологістю до 18% і вмістом домішок до 8%. Коли первинне очищення проведене, або коли в зерні міститься багато домішок, які важко виділити, продукт піддається вторинному очищенню і сортуванню. При цьому сортування відрізняється від усіх інших видів очищення тим, що при його здійснені із зернової маси, окрім домішок, прибирається зерно ІІ сорту, яке є неповноцінним для використання його на посівний матеріал.
 
До операції сортування висуваються суворі вимоги. Так, до відходів повинно потрапляти не більше 1% повноцінних зерен, а до зерна ІІ сорту і при трієруванні - не більше 3%. До того ж, загальне подрібнення насіння має лишатися у межах 1%. Таку обробку можна проводити з партіями продукції, які мають вологість менше 18% і близько 3% домішок у своєму складі.
 
altСушіння
Сушіння зерна є практично обов’язковим елементом його обробки після збирання. Воно має забезпечувати зниження вологості маси до межі, яка гарантує надійне зберігання і можливість використання за різними потребами. Основним і найбільш продуктивним способом сушіння зерна є теплове сушіння у зерносушарках. При цьому під час сушіння дуже важливо правильно визначати допустиму температуру, яка залежить від культури, напряму подальшого використання продукту і його вологості до підсушування.
 
Необхідно пам’ятати, що насіння різних зернових культур мають різну термостійкість, і тому при сушінні можуть витримувати різні температури, наприклад, жито продовольчого призначення може підігріватися до 60?С, у той час, як максимальна температура для зерна пшениці - 50?С. Навіть якщо зерно є дуже вологим, не можна за рахунок надмірної температури сушіння допускати його перегріву. Пересушування зерна більше від потреби для зберігання не рекомендується, оскільки надмірне видалення вологи не виправдовує себе і робить додаткове сушіння більш дорогим. Зазвичай вологу видаляють або з застосуванням в якості агента сушіння підігрітого повітря - тепловий спосіб, або використовують сухе атмосферне повітря - метод сонячного сушіння. Зерно характеризується певною здатністю віддавати вологу, тому при проходженні його через сушарки за одну обробку при режимах для продовольчого зерна з продукту знімається близько 6% вологи, а для посівного матеріалу - до 5%. Відповідно, якщо зернова маса є надмірно вологою, її пропускають через сушарку кілька разів, що значно збільшує собівартість кінцевого продукту.
 
Зниження температури
Привести свіжозібране зерно до фізіологічно стабільного стану протягом часу зберігання можна не тільки за рахунок зменшення його вологості, а й через зниження температури. Для цього використовують метод активного вентилювання. В основу методу покладено інтенсивне продування атмосферного повітря через нерухому масу зерна. Активне вентилювання зерна потребує залучення відповідного устаткування. З цією метою можуть використовуватися установки на підлозі або трубні, повітряні жолоби та бункери. В свою чергу, установки на підлозі можуть бути стаціонарними і мобільними, а трубні - вертикальними та телескопічними. Залежно від вологості зерна і потужності вентилятора визначається питоме постачання повітря до зернової маси. Цей параметр є основним при встановлені режиму активного вентилювання.
 
Настання ксероанабіозу
Кінцевою метою при підготовці зерна до зберігання є настання у ньому ксероанабіозу. Це метод збереження продуктів у сухому стані. Зневоднення зерна веде до уповільнення чи припинення проходження у ньому різних біохімічних процесів і позбавляє мікроорганізми можливості розвиватися. При достатньому зневодненні у зерновій масі також не можуть існувати комахи і кліщі. Партії сухого зерна придатні до успішного перевезення і зберігання довгий час. Систематичне спостереження за станом висушеного зерна, його своєчасне охолодження й ізоляція від впливів зовнішнього середовища - різкі коливання температури і вологості - дозволяє зберігати зерно з мінімальними втратами протягом кількох років: 4–5 у сховищах без переміщення і 2–3 у силосних елеваторах.
 
Основною причиною псування зерна є значний розвиток шкідників. Через це і сухі зернові маси необхідно додатково консервувати зниженням їхньої температури до тих пір, поки комахи не зможуть завдавати шкоду. Іншою причиною псування сухої зернової маси може бути утворення крапельної вологи і підвищення вологості в окремій ділянці через перепади температур і явище термовологопровідності. По цій причині також відомі випадки самозігрівання сухого зерна. Таким чином, навіть за вже висушеною зерновою масою необхідно ретельно слідкувати, враховуючи при цьому найважливіші фактори її стабільності: вологість зерна, його температуру і доступ до нього повітря.
 
Режими зберігання
Серед режимів подальшого зберігання зерна розрізняють три основних: зберігання зерна в охолодженому стані, зберігання зернових мас із пониженою вологістю, а також зберігання зернової маси у герметичних умовах без доступу повітря. Режим зберігання зерна у сухому стані є найбільш прийнятним для довгострокового зберігання і заснований на пониженій фізіологічній активності багатьох компонентів зернової маси при нестачі вологи. Це, наприклад, зумовлює значне уповільнення або навіть повне припинення дихання зерна. Пояснити таке явище можна відсутністю води, яка б могла брати участь у процесах обміну речовин у клітинах насіння. Відсутність води також не дає можливості розвиватися мікроорганізмам, кліщам та іншим комахам-шкідникам. Коли за станом партій сухого зерна постійно спостерігають, своєчасно охолоджують і достатньо ізолюють, то зберігати таке зерно можна до 2–3 років на елеваторах і 4–5 років у сховищах без значних втрат.
 
Режим зберігання в охолодженому стані заснований на чутливості всіх живих компонентів зернової маси до низьких температур. Так, процеси життєдіяльності в основній культурі, насінні бур’янів, комах і мікроорганізмів в умовах понижених температур значно уповільнюються і обмежуються або навіть призупиняються повністю. Таким чином, при правильному і своєчасному охолодженні можна досягти повного консервування зернової маси на весь час її зберігання. До того ж, охолодження зернової маси допомагає звести до мінімуму втрати через дихання у результаті призупинення обмінних процесів.
 
Дуже важливого значення набуває тимчасове зберігання в охолодженому стані партій вологого зерна, яке не вдалося повністю висушити через брак часу. Для таких партій охолодження є практично єдиним рішенням для попередження псування продукту. Перед перевезення партії зерна також бажано охолоджувати, що дозволить краще зберегти високу якість на час транспортування.
 
При заготівлі зерна охолодженими вважають партії із температурою у насипу близько 10?С. При цьому зернові маси, охолоджені до температури від 0 до10?С вважають охолодженими в першому ступені, а ті, чия температура нижча 0?С, - у другому.
 

alt

На відміну від попередньої думки про якомога більше охолодження зерна, на сьогодні спеціалісти виявили, що надмірне охолодження може також мати певні негативні наслідки. Тут, наприклад, при охолодженні до 20?С і більше створюються умови для дуже великого перепаду температури у весняний період, що може призводити до самозігрівання у поверхневому шарі насипу. Також дуже небезпечним може бути переохолодження посівного матеріалу, коли вже за температури –10–20?С через наявність у насінні остаточної вологи воно може значно пошкоджуватися і втрачати схожість. Таким чином, охолодження зернових мас до температури близької до 0?С чи трохи менше дозволяє забезпечувати збереженість зерна і полегшує перехід до умов весняно-літнього зберігання.
 
Коли обробка зерна після збирання проведена, його піддають пасивному охолодженню. При цьому температура продукту знижується за рахунок провітрювання зерносховища і встановлення проточно-витяжної вентиляції. Звичайним провітрювання партії зерна можуть охолоджуватися тільки тоді, коли температура повітря нижча температури зернової маси, що треба обов’язково враховувати влітку.
 
Влітку і восени пасивне охолодження зерна проводять вночі, а зі встановленням стабільної сухої і прохолодної погоди - протягом усієї доби. Хоча метод пасивного охолодження і не є дуже ефективним, але при зберіганні великих партій зерна без нього обійтися не вдасться, тим більше що він не пов’язаний із великими витратами енергії чи трудових ресурсів.
 
Активне охолодження зерна проводиться при його переміщені по конвеєру, пропусканні через зерноочищуючі машини та сушарки. При цьому сушарки вимикають і вентиляторами постачають до охолоджуючих та сушильних камер тільки прохолодне атмосферне повітря. Найбільша ефективність від цього методу охолодження досягається із подовженням шляху руху зерна, тобто при збільшені тривалості охолодження, а також при великій різниці між температурою повітря і зернової маси. Цей метод охолодження застосовують при зберіганні зерна у сховищах та на елеваторах. При цьому активне вентилювання вважають одним із найбільш досконалих та економічно виправданих методів охолодження зерна.
 
Інший метод успішного довготривалого зберігання зерна - це утримання його в безкисневому середовищі. В основу методу покладена потреба всіх живих компонентів зернової маси у кисні. Якщо він відсутній у повітрі міжзернового простору, то інтенсивність дихання зерен значно знижується. У таким умовах також повністю призупиняється життєдіяльність більшості мікроорганізмів і комах, а зерно і насіння бур’янів переходять до анаеробного дихання.
 
Якщо зернова маса, що зберігається в таких умовах, має вологість у межах критичної для зберігання чи меншу, то зерно зберігає свої хлібопекарські, харчові та кормові якості. Якщо ж в анаеробних умовах зберігається зерно з надлишковою вологою, то це веде до зниження його якості: втрата блиску, потемніння, утворення запаху спирту, збільшення кислотного числа жиру. Однак хлібопекарські та кормові якості зберігаються.
 
Необхідно пам’ятати, що відсутність кисню неминуче веде до погіршення схожості насіння, тому такий метод зберігання не рекомендований для посівного матеріалу. Утворити безкисневі умови у зерновій масі можна одним із способів: самоконсервуванням, введення в зернову масу газів, що витісняють повітря із між зернового простору, а також створенням вакууму. При цьому самоконсервування зерна за рахунок природного накопичення діоксид вуглецю і зменшення кількості кисню через дихання зерна є найбільш доступним, дешевим і поширеним методом. У зв’язку з недостатньою герметичністю навіть якісні залізобетонні сховища не підходять для зберігання зерна у безкисневих умовах. Тому з цією метою використовують металеві силоси різної ємкості.

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.