Виробництво біопаливо є чи не найперспективнішою галуззю у агропромислового комплексу і економіки загалом. Таку думку в інтерв’ю Novosti.in.ua висловив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.
"Галузь доволі динамічно розвивається останнн п'ять років. Обсяги виробництва біопалива щороку збільшуються на 45%. У структурі відновлюваної енергетики біопаливо займає 81%. Наприклад, у 2016 році з біопалива отримали енергії, що еквівалентна 3,5 млрд м³ природного газу. Проте зростання відбувається переважно за рахунок твердого біопалива, яке виробляють із відходів сільського та лісового господарств. В Україні наразі не вистачає дієвої державної політики щодо стимулювання виробництва та використання біогазу та біоетанолу. Чинний зелений тариф дає змогу частково підвищити привабливість виробництва електроенергії з біогазу та біомаси. Нормативно-правова база для розвитку біоетанолу не до кінця розроблена", - зауважив Ярослав Гадзало.
Також читайте: Екопаливо можна заготовляти на ходу
Він нагадав, що з 2010 року академія впроваджує програму «Біоенергетичні ресурси». Вона об'єднує понад 40 проектів і 11 науково-дослідних установ. В рамках цієї роботи науковці створили сорти і гібриди нових високопродуктивних культур - цукрове сорго, цукровий буряк, міскантус, світчграс, верба - а також запропонували технології їх вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах. На сьогодні багаторічні біоенергетичні культури в Україні займають приблизно 6,5 тис. га. На них вирощують вербу (5 тис.га), міскантус (1 тис.га), тополя (0,4 тис.га), інші культури - світчграс, павловнія тощо - 0,1 тис.га. Орієнтовно площа посіву цукрового сорго становить 1,5 тис. га.
"Загалом цукрове сорго є однією з найпродуктивніших біоенергетичних культур, що дають можливість отримувати понад 120 Гкал/га енергії", - зазначив Гадзало.
Також читайте: Ринок біогазу: перепони й перспективи
За словами Ярослава Гадзала, крім наукових розробок академія активно використовує переваги біопалива на практиці. Наприклад, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН ще в 2008 році встановив в одному зі своїх наукових корпусів перший твердопаливний котел власної конструкції. Протягом наступних двох років ними замінили всі котли закладу.
"Приклад із них узяв і Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка. Деякі цукрові заводи побудували й експлуатують установки з виробництва та використання біогазу за принципом когенерації", - повідомив Президент НААН.
За матеріалами www.novosti.in.ua
