Бум на вирощування мікрогріну почався наприкінці ХХ століття. Тоді фермери почали масово вирощувати пагінці рослин і продавати їх кухарям відомих ресторанів, які використовували молоді рослини віком лише 7-10 днів просто для прикраси страв, передає Агробізнес Сьогодні.
Вже згодом дослідники з'ясували, що мініатюрні пагінці містять в 5-30 разів більше вітамінів і корисних мікроелементів, ніж звичайні овочі та зелень. Паростки, бруньки та пагони корисніші, ніж зрілі культури. І тому використання мікрогріну у ресторанах і підприємствах громадського харчування стало абсолютно новим трендом у світовій кулінарії.
Читайте також: Мікрозелень – це максіприбуток
Фахівці ринку мікрозелені запевняють, що для цього формату згодяться абсолютно всі відомі рослини. Втім найбільш затребуваними нині є руккола, люцерна, амарант, фенхель, жито, редис, буряк, морква, конюшина, гірчиця, цибуля, горошок, капуста, редька дайкон, нут та інші.
Мікрогрін – це й такі екзотичні делікатесні рослини, як мізуна, фрізе, ромен і навіть їстівні квіти, як настурція. Широко затребувана також мікрогрін крес-салату, базиліку, кінзи, коріандру, що мають специфічний і впізнаваний смак. А паростки пшениці, гороху, соняшнику стали однією із базових складових популярних супів, салатів і навіть випічки.
Мінігрін шеф-кухарі усього світу міксують зі стравами усіх національних кухонь. Мінізелень додають у смузі, маринади для риби та м'яса, а також заправки для овочів.
