На цьому наголосила виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова, передає AgroNews.
За словами віце-президента УАВК, власника ФГ «Аделаїда» Сергія Рибалка, українським картоплярам бракує стимулів, щоб продовжувати і розвивати виробництво.
«В останнє галузь отримувала держпідтримку 2011-2012 року. Тоді було побудовано понад 150 тис. тонн потужностей зі збереження картоплі та овочів. В Україна за останнє десятиліття побудували 3 чіпсові заводи та 5 крохмальних. Зросли виробничі площі під промисловим картоплярством до 70 тис. га. Усе це можна втратити, якщо не приділяти увагу розвитку галузі», – зауважив він.
За його словами, самотужки боротися за галузь картоплярі не будуть – бізнес понад 5 років є збитковим і виробникам значно легше перейти на зернові та олійні культури, які можна продати за валюту. При цьому 1 га під вирощування картоплі потребує 75 тис. грн вкладень, а кукурудзи – 12 тис. грн. Вирощену картоплю підприємствам ніде зберігати – всі сховища промислових господарств України вміщають близько 350 тис. тонн, а внутрішнє споживання картоплі в країні становить 4,5 млн тонн на рік.
Читайте також: Заходи захисту картоплі
“Україні, щоб прожити цикл з осені й до травня і бути забезпеченими вітчизняною картоплею, необхідно мати промислові сховища потужністю щонайменше 1,5 млн тонн. Це дозволить забезпечити потреби лише супермаркетів та оптових сільгоспринків, решта буде торгуватися, як заведено у нас, на базарчиках, з землі”, – додала Руженкова.
У зв’язку з цим представники галузі закликають повернути програми підтримки картоплярства за такими напрямами: компенсація вартості будівництва картоплесховищ, відшкодування вартості вітчизняної техніки для зрошення і техніки для доопрацювання продукції (сортування і миття). Директор ТОВ «Агріко Україна» Микола Гордійчук наголосив на необхідності запровадження дзеркальних заходів до країн, які обмежують ввезення на свій ринок української картоплі – як для ЄС, так і для країн Митного союзу.
Читайте також: Підготовка ґрунту, висаджування та мінеральне живлення картоплі
“Ми говоримо не про обмеження імпортної продукції, а про проходження нормальних карантинних умов, які існують в Європі стосовно української продукції. Аналогічні карантинні заходи мають існувати й в України, щоб забезпечити продовольчу і фітосанітарну безпеку держави”, – сказав фахівець.
Він зазначив, що проходження через митницю білоруської картоплі забирає лише один день, а українським виробникам складно отримати дозвіл на переміщення продукції усередині країни, не кажучи вже про експорт та імпорт насіння з ЄС, при якому перевірки тривають понад 5 діб. «Подібна пильність держави є правильною та обов`язковою для всіх країн», – наголосив Гордійчук.
За словами Рибалка, овочівники та картоплярі України наполягають на справедливому розподілі держдопомоги, зокрема, передбаченні видатків на будівництво картоплесховищ на рівні 25% відшкодування їх вартості, а також пріоритетному фінансуванні сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва для встановлення зрошення, без якого українське овочівництво перетворилося на дуже збитковий і ризикований бізнес.
