Власними думками про те, як покращити бюджетне фінансування потреб аграріїв поділився з учасниками цієї події Олександр Скорик, генеральний директор Асоціації «М’ясної галузі», передає Агробізнес Сьогодні.
За словами пана Скорика, запропонований Урядом розподіл держпідтримки є несправедливим, бо із 40 асоціацій, які надали власні пропозиції, враховані інтереси лише кількох.
«Допомога з бюджету держави схожа на пиріг, на який ми скидались усі разом як платники податків, але його ділять нечесно. Одні з нас отримають великі шматки, інші – крихти, а 90 відсотків просто оближуться та підуть», – зауважив промовець.
Олександр Скорик зазначив, що Міністерство розвитку економіки торгівлі та сільського господарства (Мінекономіки) проігнорувало ініціативи, викладені у листі Асоціації «М’ясної галузі» від 8 січня ц.р., де йдеться про те, що вітчизняні підприємства з відгодівлі тварин і переробки м’яса – це зазвичай два окремих бізнеси. Проте серед них держава допомагає лише тваринництву, зокрема, будувати та реконструювати промислові комплекси, що на думку експертів, має корупційні ризики.
Читайте також: Мінекономрозвитку сформувало бюджетну декларацію аграріям на наступні 3 роки
Такий підхід суперечить національній стратегії реалізації продукції із доданою вартістю на зовнішні ринки, на що нині орієнтуються підприємства м’ясної галузі. М’ясопереробна індустрія має дотримуватись вимог HACСP і потребує систем захисту ISO. Для того, щоби пройти аудити країн-імпортерів і забезпечити відповідність підприємства міжнародним стандартам, воно має модернізувати, реконструювати наявні споруди та збудувати нові потужності, холодильники, цехи забою тощо. Все це потребує значних витрат, і держава мала би створити механізми часткової їх компенсації, враховуючи роль галузі м’ясопереробки у забезпеченні життєдіяльності наших громадян.
«Згідно зі статистичними даними, український споживач не отримує половину тієї кількості білка, яку мають громадяни в країнах Євросоюзу. Ми випускаємо саме такі товари першої необхідності, що вирішують цю проблему. Державна підтримка м’ясопереробної галузі вмотивувала би створювати більше робочих місць, а також сприяла би розвитку тваринництва, бо експорт готової продукції спонукає фермерські господарства збільшувати поголів’я», – підкреслив експерт.
Він нагадав, що постановою Кабінету Міністрів України № 107 від 07.02.2018 р. передбачена державна підтримка тваринництва, а також зберігання та переробки агропродукції. На жаль, цим документом не забезпечено допомогу більшості м’ясопереробних підприємств через те, що вони не є вертикально-інтегрованими. Отже, без бюджетної підтримки залишаються не лише переробники м’яса, що мають досвід поставок продукції за кордон і розуміння тенденцій на світових ринках, а так само підприємства з експортним потенціалом. Асоціація «М’ясної галузі» вважає, що усунення цього недоліку підвищить зацікавленість м’ясопереробників у розвитку своїх підприємств і позитивно вплине на тваринництво.
Олександр Скорик запропонував кошти, заплановані державою на допомогу сільському господарству, спрямувати на відшкодування відсотків за банківськими кредитами при купівлі засобів виробництва. Це, на його думку, прибере корупційну складову, позаяк банк обов’язково перевірить, чи є позичальник платоспроможним, що він має як заставу та навіщо клієнту кредит.
Промовець звернув увагу також на проблему придбання обладнання та засобів виробництва, що, як правило, є іноземного походження. Вона полягає в тому, що виробник до використання предмету купівлі має заплатити податок на додану вартість, а це вимиває обігові кошти підприємства. Асоціація «М’ясної галузі» висунула ініціативу відтермінувати на 12 місяців вхідний платіж ПДВ, завдяки чому і зайнятість населення, і додана вартість на товари суттєво зростуть.
Олександр Скорик розкритикував вимоги законодавства, що зобов’язують переробників м’яса при імпорті обладнання й устаткування, достойних вітчизняних аналогів яким не існує, платити мито, що становить 10-12 відсотків від вартості цих товарів.
У відповідь Микола Сольський, голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики, повідомив, що відміна мита на ввезення обладнання та частково ПДВ уже обговорюється. Ці питання в переліку тих, по яким уже напрацьовуються законопроекти в рамках створеної прем’єр-міністром робочої групи, що сфокусується виключно на переробці. До неї можуть долучитися представники галузі.
Читайте також: Нові вимоги до інформування споживачів про харчові продукти
У свою чергу, Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, сказав, що чинне законодавство дозволяє підтримувати переробку як у молочному, так і у м’ясному напрямках виключно тоді, коли підприємство є вертикально інтегрованим. Інакше кажучи, отримувачем державної допомоги може бути виключно сільськогосподарський товаровиробник.
В ексклюзивному інтерв’ю для Агробізнесу Сьогодні Олександр Скорик розкрив нюанси свого бачення на реформу системи держпідтримки.
За його словами, в існуючій практиці компенсаційного фінансування будівництва тваринницьких ферм є корупційна складова. Наразі будь-яке господарство може, створивши юридичну особу, заявити про будівництво ферми. Воно відразу претендуватиме на 30% компенсацій, ефективність використання яких державою не контролюється. Вона не здатна перевірити хід і вартість будівництва чи прослідкувати можливий продаж власником спорудженого об’єкта.
«Ми запропонували альтернативу, що відкриває всім охочим аграріям однакові шанси отримали держдопомогу. Вона полягає в тому, щоб усі кошти були спрямовані на погашення відсотка за банківськими кредитами при модернізації підприємств будь-яких галузей. Банк здатен перевірити платоспроможність клієнта, його активність на ринку та соціальну адаптованість, а також використання позичальником кредиту за цільовим призначенням», – сказав Олександр Скорик.
Коментуючи власну пропозицію про відтермінування сплати ПДВ у разі ввезення обладнання для підприємств м’ясопереробної галузі, експерт повідомив, що практика розділення такого платежу на 12 частин упродовж року існує в Європейському Союзі та цілком придатна для України.
«Такий принцип варто запровадити для всіх вітчизняних агропідприємств. Під час комітетських слухань лунали пропозиції компенсувати витрати на електроенергію, яку використовують зрошувальні системи, а птахівники закликали скасувати ПДВ. Я вважаю, що вибірковість породжує так звані схематози. Тому, якщо держава в змозі надавати допомогу, то вона має створити рівні умови доступу до цих коштів для представників усіх галузей, які розвивають сільгоспвиробництво», – резюмував Олександр Скорик.
Підготував Олександр Кривенко
