Як повідомляє АгроЮг, дивосил росте переважно у Великобританії, а також в центральних і південних регіонах Європи. У південній частині України рослина зустрічається рідко, за винятком півночі Одеської області – там її можна заготовлювати до 0,5-1 тонн сухих кореневищ з га. Саме коріння – найцінніша частина рослини.
Коріння рослини дозріває через два роки після посадки. Дивосил невимогливий до умов вирощування, але віддає перевагу добре освітленим і зволоженим місцям. Розмножується насінням та вегетативно.
Коріння сонячної квітки колись використовувалось при різних захворюваннях, перш за все при лікуванні захворювань дихального типу.
Читайте також: Орегано – альтернатива антибіотикам у птахівництві
Зазначається, що дивосил – джерело інуліну, який застосовують, як біологічно-активну добавку лікувального та профілактичного харчування при цукровому діабеті І та ІІ типу.
Видання зазначає, що рослина не тільки лікувальна. Сирі або варені корені дивосилу споживаються у їжу. Їх часто використовують для ароматизації алкогольних напоїв та десертів.
Коріння оману, зварене в цукрі, цілком може замінити імбир. У домашніх умовах зі свіжих і сухих коренів дивосилу можна приготувати компоти, повидло, джеми.
Косметична галузь також не залишилася осторонь Оману високого. Рослина входить до складу омолоджуючих кремів, шампунів, гелів для душу, а також парфумів. Дивосил має гострий аромат завдяки ефірній олії (алантова олія).
Також з коренів і кореневищ дивосилу отримують синю фарбу, яку використовують як барвник для тканин і в харчовій промисловості.
