Про це повідомляє Укрінформ.

"Через потенційно неврожайний для країни рік, думаю, таки не варто ризикувати внутрішнім ресурсом. Принаймні, у найближчі місяці. А згодом експортні плани можна буде переглянути. Десь у серпні, коли стане зрозуміло, скільки нового збіжжя зібрали селяни і які маємо перехідні запаси. Від цього й залежатимуть обсяги експорту у наступному маркетинговому сезоні", – наголосив економіст.

"При падінні купівельної спроможності переважної частини українців такі заходи як продаж із держрезерву зерна для виготовлення борошна, щотижневий моніторинг цін, підрахунок балансів попиту та споживання, обмеження експорту зерна і гречки для задоволення потреб внутрішнього ринку є адекватними заходами", – погоджується голова ГО "Національна рада економічного розвитку" Олексій Дорошенко.

Читайте також: Експерт розповів, як пандемія вплине на зернотрейдинг

Нагадаємо, наприкінці березня Всеукраїнська асоціація пекарів і Асоціація "Борошномелів України" звернулися із відкритим листом до президента та уряду, наголосивши, що одним зі шляхів запобігання підвищенню вартості хліба є "запровадження тимчасового обмеження експорту зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів".

Категорично проти такого підходу українські експортери.

"Стабільність і прогнозованість експорту зернових є пріоритетом для нашої держави та одним із головних чинників національної та продовольчої безпеки", – наголошують у цьому зв’язку в Європейській Бізнес Асоціації.

Експерти нагадують, що подібні спроби у 2006-2011 роках гальмували розвиток аграрної галузі, шкодили іміджу України як надійного експортера, котрий виконує всі контракти, а також завдавали країні прямих фінансових збитків. Приміром, втрати доходів виробників від запровадження квот у 2010/11 маркетинговому році оцінюють у понад $2 мільярди. Це перевищує розмір кредитного траншу від МВФ, який Україна розраховує отримати у травні.