Про це розповіла провідна методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини Волинського обласного науково-методичного центру культури Наталія Грабарчук, передає Суспільне.
До переліку увійшли:
• Традиція одягання вінків коровам на Зелені свята в Копачівській громаді;
• Традиція випікання пісних пирогів-крупників в Рівненській громаді (с. Гуща);
• Традиція виготовлення Волинської дерев’яної іграшки в Луцькій міській громаді (с. Княгининок);
• Традиція приготування родинного борщу з вишнями в Затурцівській громаді;
• Традиція приготування червоного борщу з квашеними помідорами в Копачівській громаді;
• Традиція приготування червоного борщу з домашньою томатною пастою в Копачівській громаді (с.Башова).
Пісні пироги-крупники готували селі Гуща Рівненської громади на свята, на весілля, на різні гостини, на кожен день, а також в піст, каже Наталія Грабарчук. Пироги брали на обід в поле, пирогами розплачувалися з пастухами, які пасли перейму корів.
Читайте також: До нематеріальної культурної спадщини Вінниччини внесено унікальні страви колотуха, кабачанка та молозиво
В процес приготування начинки для пирогів-крупників входила варена, товчена картопля, зажарка з цибулі та олії і пшоно (“ягла” перетворювалось в крупу з вирощеного проса.) Пшоно потрібно було парити три рази кип’ятком, щоб вийшла гіркота.
В муку вливали частину картопляного відвару, дріжджі, цукор. Коли розчина дозрівала, добавляли решту теплого картопляного відвару, сіль, олію та замішувала тісто. З “наруханого” тіста робили заготовки, а потім добавляли начинку та ліпили крупники. Пироги помазували сиропом з цукру та води.
