На цій проблемі наголосив керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit Сергій Сальніков під час онлайн-семінару «Збереження ґрунту: як оживити ґрунт та заощадити на міндобривах», повідомляє Агробізнес Сьогодні.
За його словами, на сьогодні науково-лабораторний комплекс Ukravit Institute робить понад 12 видів досліджень, які пов’язані з ґрунтом – це визначення механічного складу, агрохімічних показників, мікро-макроелементів, залишків пестицидів (47 елементів і 277 діючих речовин) та багато інше. Крім досліджень, також роблять автоматизований якісний відбір зразків ґрунту, який відбувається на великих площах із зонуванням, тобто сіткою. Замовник точно розуміє, де було проведено відбір. Результати потім накладаються на карту і аграрій надалі може слідкувати за проблемними зонами.
Керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit наголосив, що будь-яке дослідження потрібно починати перш за все із pH ґрунту.
«Якщо у господарстві слабо кислі чи кислі ґрунти – десь 5,5 і нижче, то на них ніколи якісно не виросте соя, овочеві культури. На підкислених ґрунтах зернові будуть страждати від прикореневих гнилей, відбуватиметься блокування різних елементів живлення. Фітопатогени будуть активніше уражувати культури. Тому, визначивши pH, можна підібрати культур, які даватимуть урожай на даному полію. Інакше матимемо до мінус 15% втрати урожайності тільки саме за рахунок цього чинника. Також знаємо, що pH ґрунту впливає на якість засвоєння елементів живлення. Дослідження безпосередньо нашої лабораторії свідчать, що біля 70-80% ґрунтів мають підкислений pH, що у подальшому є проблемою для вирощування сільськогосподарських культур», – повідомив Сергій Сальніков.
Читайте також: Термосенсори на полі підвищує загальну рентабельність вирощування - експертка
За словами науковця, також обов’язково потрібно визначати і досліджувати насиченість ґрунтів основами. Мова йде про співвідношення кальцію, магнію, калію та натрію, які міститься у ґрунті. Якщо є перевищення одного із показників – велика кількість, наприклад, магнію, значить, інші елементи можуть ним блокуватися. Все більше зараз аграріїв звертають на це увагу.
Крім того, переконаний експерт, на сьогодні треба визначати й залишки пестицидів у ґрунті, з якими зараз аграрії все частіше стикаються. Він зазначає, що чим краще очищений препарат, тобто діюча речовина, тим слабше може проявлятися негативний вплив. Якщо ж препарат містить домішки, то вони накопичуються і негативно впливають. Наприклад, гліфосат застосовують кожен рік, або ж і декілька раз впродовж сезону. Якщо препарат якісний, то ніякого негативу майже немає. Якщо ж продукт сумнівний, там є додаткові діючі похідні речовини, то вони несуть негатив при накопиченні у ґрунті.
«На сьогоднішній день велика проблема – це засоленості ґрунтів. Вона актуальна не лише для південних регіонів країни, а також і для центральних та північних. Зараз поливні поля вже є на Волині, Чернігівщині, Черкащині, Київщині, тобто скрізь, де є високомаржинальні культури – насіннєві посіви або овочі. Аграрії встановлюють поливні системи, застосовують крапельне зрошення, що провокує проблему. І нині від них все частіше надходять запити із дослідженню ґрунтів на засоленість. І це правильно, адже потрібно воду фільтрувати, а ґрунти проаналізувати перед закладкою поливних систем, і періодично робити це робити під час використання. Жорсткість води впливає на поливні системи, і на ефективність дії робочих розчинів, коли вносять добрива, пестициди та інше», – зазначив Сергій Сальніков.
Керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit радить усім аграріям вносити на поля органічні добрива та біологічні препарати, які здатні відновити природний балансу та родючість ґрунту. Також потрібно висівання проміжних культури та сидерати, практикувати ресурсозберігаючі системи землеробства – No-till, Mini-till та інші технологіях.
