Про це розповів академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Холодного НАН України Яков Дідух, передає ZN.UA.
За його словами, на місці колишнього водосховища формується екосистема тополево-вербового лісу. Такі екосистеми в Україні майже зникли, і збереглися лише їхні фрагменти.
«Цей біотоп має високе природоохоронне значення, бо такі галерейні ліси, за даними європейських зоологів, вирізняються багатою фауною комах (до 450 видів), високою щільністю розмноження та зупинки видів птахів, є оселищем численних рідкісних видів тварин і рослин, а також мають високу рекреаційну цінність», – розповів ботанік.
Разом з тим нова екосистема несе і певні потенційні ризики, каже науковець. За його словами, заплави річок часто перетворюються на коридори для розселення інвазійних (чужорідних агресивних) видів рослин. І ця тенденція вже фіксується на місці Каховського водосховища.
Читайте також: Підрив Каховської ГЕС: Україна хоче відновити водність річки Саксагань
«Зокрема верба, про яку йдеться, – це не місцева верба біла, а гібрид із занесеною вербою червоніючою. Такі гібриди можуть по-різному впливати на інші природні види. Так, ми бачимо відтворення природних екосистем. Але вони вже не ті, що були в минулому. Природа ніколи не повертається у вихідне становище», – пояснює Дідух.
Щодо можливого відновлення Каховського водосховища і повторного затоплення цих територій, то у ботаніка є певні сумніви. Він зауважує, що для дикої природи це буде величезною втратою.
«Постає питання не лише економічної доцільності, а й моральності та законності можливого рішення про знищення найбільшого за площею заплавного лісового біотопу в разі відбудови Каховського водосховища в майбутньому. Звісно, ми не заперечуємо можливості відбудови водосховища, але в розумних об’ємах для забезпечення зрошення, потреб Запорізької АЕС і судноплавства», – каже науковець.
