Про це повідомляє Суспільне.
«А чого сірий? Бо коли його дістаєш із печі, то він має сірий колір. Для того, щоб зробити такий борщ, потрібно було насікти січанки. Вона сіклася не ножем, не якимись приборами, а сіклася сікачем у дерев’яній посудині», – розповіла учасниця колективу «Берегині» Наталія Пилипчук.
Жінка зауважила, що січанка (рублена капуста – ред.) сіклася не з хороших качанів, а з «шулячків».
«Була біднота колись, города мало було, землі мало було. То "шулячки", які на полі залишаються йшли на цю січанку, бо хорошого качана треба положити заквасити у бочку, щоб на зиму було на "голуби" (голубці, – ред.)», – розповіла Наталія Пилипчук.
За її словами, колись посічену капусту складали укисати на три-п’ять днів у спеціальні дерев’яні діжки, але тепер для цього використовують звичайні каструлі.
Читайте також: На Одещині відбувся благодійний фестиваль Пан Борщ
Для приготування сірого борщу у глиняний горщик кришать картоплю. Туди ж додають свинячі ребра. За словами Наталії, щоб борщ був наваристим, можна додавати і кістки. Також додають висушені гриби.
«І тепер треба додати квасолю, бо без квасолі борщ не борщ. І вже готова у нас січанка. Ми її додаємо у борщик та ще обов’язково виливаємо оцеї заквашеної водички, розсольчику. Отоді вже борщик смакота то смакота. Солимо, заливаємо водичкою. Вимішуємо. Накриваємо кришечкою і ставимо до печі. Не до вогню, а до жару», – розповідає Наталія Пилипчук.
Борщ ставлять до печі, обгортають жаром і готують його до обіду чи до вечора. Коли борщ дістають із печі, його колір стає сірим. Наталія Пилипчук додала, що до такого борщу не додавали сметану, їли із цибулею та часником.
