Про це розповіла голова депутатської групи «Аграрії Одещини» в Одеській обласній раді, фермерка Алла Стоянова, передаєСуспільне.
Зазначається, що торік аграрії на Одещині випробували лише чотири сорти бавовника. Вже цього року їхня кількість збільшилася до двадцяти двох. Вибір сортів став більш різноманітним, адже враховували досвід минулого року.
«Минулого року сорти, які ми обирали, були середньопізні та пізні, і тому бавовник розкривався пізніше, ніж ми очікували. У цьому році ми додали болгарські сорти, і вони показали дуже гарні результати. Вони розкрилися значно раніше, і, хоча ми зібрали врожай раніше, ніж планували, для болгарських сортів це був вчасний збір», – розповіла Алла Стоянова.
Один із найбільших викликів, з яким стикнулися фермери цього року – це відсутність опадів. З початку літа на Одещині не було дощів більше двох місяців. Однак, як розповіла Алла Стоянова, бавовник доволі добре витримав посуху, навіть у тих ділянках, де не було зрошення.
Читайте також: Тетяна Адаменко: «Збільшення теплових ресурсів на території України дає можливість вирощувати ширший спектр культур»
«Ми висадили частину сортів без зрошення під природні опади, і, на наше велике здивування, вони витримали посуху і дали непоганий врожай. Без зрошення ми отримали до тонни з гектару, а якість волокна була значно кращою», – зазначила фермерка.
Попри те, що вирощування бавовника в Україні знаходиться на початковому етапі, Алла Стоянова впевнена, що з часом Україна може стати одним з лідерів у виробництві цієї культури.
«Зважаючи на наші родючі землі, Україна має великий потенціал стати одним із провідних виробників бавовнику у світі. Це, безумовно, вплине не тільки на текстильну промисловість, але й на стратегічну безпеку держави, адже бавовна є важливим компонентом для виробництва боєприпасів», – підсумувала Алла Стоянова.
Завдяки цьому експерименту Україна має шанс не лише забезпечити свої оборонні потреби, але й створити новий важливий напрямок в аграрному секторі, який стане основою для майбутнього. Наступні кроки – це збереження та розвиток наукової бази, впровадження інноваційних технологій і розширення площ під бавовником.
