Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
«Ми послідовно зменшуємо регуляторний тиск на бізнес і прибираємо норми, які не створюють цінності, але забирають час і ресурси. Скасування обов’язковості актів виконаних робіт – це про довіру до підприємців і про сучасну модель економіки, де держава не нав’язує зайві форми, а створює умови для розвитку. Бізнес має працювати, масштабуватися й експортувати, а не витрачати години на обслуговування бюрократії», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Закон не скасовує первинні документи та не знімає контроль, а надає бізнесу право вибору:
• акти виконаних робіт стають необов’язковими;
• сторони можуть і надалі працювати з актами, якщо вважають це за доцільне;
• у разі домовленості між сторонами інвойс, підписаний виконавцем, може використовуватися замість АВР.
Такий підхід відповідає міжнародній практиці: у більшості країн світу та ЄС базовим документом для підтвердження наданих послуг є рахунок-фактура (інвойс), а не окремий акт.
«Ми синхронізуємо українські правила з міжнародною практикою. У ЄС базовим документом є інвойс, і Україна рухається тим самим шляхом – до простого, зрозумілого і конкурентного бізнес-середовища», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт.
Читайте також: У Раді працюють над законом про контроль за якістю продуктів
Практика обов’язкових актів виконаних робіт є спадком пострадянської моделі документообігу та створює суттєве адміністративне навантаження на бізнес: на управління АВР витрачається до 5% робочого часу керівника і до 13% часу бухгалтера, у великих компаніях до цього процесу можуть бути залучені до 15 працівників, а підготовка та підписання одного акту в середньому коштує 200-300 грн. У підсумку щомісячні витрати бізнесу на обіг «зайвих документів» сягають близько 4 000 грн на одне підприємство.
За оцінками, скасування обов’язковості АВР дозволить заощадити до 20 млрд грн щороку для українського бізнесу.
Прийняті зміни також синхронізують документообіг у внутрішній та зовнішньоекономічній діяльності, спрощують роботу компаній, що працюють з іноземними партнерами, та зменшують бар’єри для експорту послуг.
Держава відмовляється від нав’язування форми там, де бізнес здатен самостійно домовлятися, що є особливо важливим в умовах воєнного стану та необхідності швидкого ухвалення рішень.
