«Люкс-Ойл» планує реконструювати олійноекстракційний завод у Миколаївській області — відповідне повідомлення про плановану діяльність оприлюднено в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, пише Latifundist.com. У межах проєкту передбачено будівництво комплексу споруд для сушіння насіння, цеху рафінації та дезодорації олії, цеху фасування, резервуарів для зберігання готової продукції, градирні та локальних очисних споруд.
Показова деталь: потужність самого олійноекстракційного заводу залишиться незмінною. Підприємство й надалі зможе переробляти 1 тис. т насіння соняшнику, 450 т ріпаку та 400 т сої на добу, а плановий обсяг виробництва соняшникової олії становитиме 450 т/добу. Тобто інвестиції спрямовані не на збільшення обсягів перероблювання, а на поглиблення її циклу.
Потужність цеху рафінації та дезодорації становитиме 200 т олії на добу, цеху фасування — 90 т/добу, а місткість резервуарів для готової продукції — 1,4 тис. м³.
Другий проєкт у тій же області виходить на 350 тонн
Аналогічний намір раніше оприлюднило ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» із селища Криве Озеро Первомайського району. Підприємство планує збудувати цех дезодорації та рафінації олії з очисними спорудами, склад підлогового зберігання сировини площею 2,6 тис. м² та встановити три резервуари для зберігання олії місткістю по 1 тис. м³ кожен.
Після реконструкції потужність виробництва становитиме 350 т рослинної олії на добу, а на підприємстві здійснюватимуть повний цикл перероблювання насіння соняшнику та ріпаку, включно з рафінацією й дезодорацією. Завод входить до групи компаній «Оліяторг», потужності якої дозволяють переробляти до 100 тис. т насіння соняшнику на рік.
Разом обидва проєкти дають понад 550 тонн потужностей рафінації на добу в межах однієї області.
Разом проєкти дають понад 550 тонн рафінації на добу Фото: з відкритиджерел . Приміщення з заводським обладнанням для виробництва соняшникової олії.
Лушпиння стає паливом для власного виробництва
Спільна риса обох проєктів стосується енергозабезпечення. У «Люкс-Ойлі» для роботи нового виробництва планують встановити парогенератор на зрідженому газі потужністю 500 кВт і два твердопаливні котли, які працюватимуть на лушпинні соняшнику. Крім того, проєкт передбачає зерносушильний комплекс потужністю 4,5 МВт, помпову станцію, градирні та локальні очисні споруди продуктивністю 5 м³/год.
«Кривоозерський» серед готової продукції називає не лише нерафіновану та рафіновану дезодоровану олію, а й лушпиння соняшнику та паливні гранули з нього.
Тобто відходи перероблювання в обох випадках перетворюються на енергоносій для самої переробки, що знижує залежність від закупівельної ціни газу — за нинішньої вартості енергоресурсів це прямо впливає на собівартість готової продукції.
Відходи переробки стають паливом для виробництва. Фото: з відкритих джерел.
Логістика працює на користь фасованої продукції
Причина інтересу до рафінації лежить поза межами технології. Нерафінована олія відвантажується наливом і потребує танкерного флоту та портової інфраструктури, яка зараз фактично недоступна: за оцінками АПК-Інформ, у серпні сумарний експорт олії з України та Росії може скласти не більше 350 тис. тонн проти 579 тис. тонн у липні.
Рафінована фасована олія має принципово іншу логістику — палети, фури, менші партії й можливість вивезення західним кордоном. Додається й ціновий чинник: логістична премія зросла настільки, що українська олія вперше стала дешевшою за російську, тоді як готовий фасований продукт має вищу маржу за тонну й довший строк зберігання.
Обидва проєкти при цьому перебувають на стадії наміру: повідомлення про плановану діяльність подають до початку робіт, і рішення про реалізацію ухвалюють за підсумками процедури оцінки впливу на довкілля.
