Іван Марахонько виготовляє крафтову аджику та ферментовані гострі соуси й зараз готується перейти від домашнього виробництва до офіційного, йдеться в матеріалі AgroPortal.ua. За його розрахунками, сумарні затрати на таке виробництво складуть приблизно 180–230 тис. грн, не враховуючи дозвільних документів на відкриття бізнесу.
Структура витрат виглядає так. Основне обладнання — фасувальна машина та устаткування для пастеризації — обійдеться в 100–150 тис. грн залежно від виробника й потреб. Друга стаття стосується самого фасування: партія на 3 тис. стіків разом із матеріалом і послугою коштуватиме орієнтовно 80 тис. грн.
«Фасування аджики в скляні банки коштує дорожче через вищу ціну за тару», — зазначає виробник.
Саме тому в планах — перехід від скляних банок по 100 мл до стіків, що знизить ціну одиниці продукції та дозволить покупцеві взяти невелику кількість на пробу.
Сировина подорожчала більш ніж удвічі за сезон
Окрема проблема, з якою зіткнулося виробництво, стосується основного інгредієнта. Цього року навесні ціна перцю чилі трималася на рівні 150 грн за кілограм, а потім зросла до 360 грн і вище — такі ціни фіксувалися на ринках.
Причину виробник пов'язує з двома чинниками: завершенням сезону чилі та зростанням світових цін, через що вартість підвищилася і в Україні.
Для крафтового виробництва це має пряме значення, оскільки оригінальний рецепт включає лише перець чилі, часник і спеції. Тобто подорожчання однієї позиції одразу переносить собівартість усього продукту.
Сировину для перших партій купували на ринку, проте реміснича діяльність вимагає простежуваності походження. Тому надалі виробник розраховує співпрацювати з місцевими фермерами, а традиційну грузинську спецію уцхо-сунелі, яка в Україні не виробляється, планує імпортувати.
Реальні обсяги поки далекі від планових
Тверезий погляд на масштаб дає порівняння двох цифр. Планова потужність, на яку розраховує виробник, — близько 2 тис. банок на місяць, і переговори з одним покупцем, готовим брати 400 банок щомісяця, вже велися.
Фактичні ж обсяги інші: навесні продавали в середньому 30–40 баночок на місяць, а за останні півтора місяця продажів не було взагалі. Причина — сезонність: улітку попит на аджику падає, попри те що продукт добре поєднується зі смаженим на мангалі м'ясом.
Виробництво наразі залишається домашнім, а офіційний запуск планують на осінь. Кошти на обладнання виробник розраховує отримати в межах освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine, фіналістом якого став цього року.
