"Ми збирали статистичні дані по областях. На весняну посівну кампанію потрібно було 66 мільярдів гривень, десь 80 мільярдів гривень – потреба на осінню кампанію", - заявив директор департаменту.
При цьому він звернув увагу на те, що головною перешкодою для сільгоспвиробників при залученні додаткового фінансування є невигідні умови кредитування. В той же час, державна підтримка аграріїв у вигляді 300 млн грн компенсації відсотків за кредитами сільгоспвиробників не мала сильного впливу на загальну ситуацію. Це пов’язано з тим, що скористатися нею змогли тільки малі і середні підприємства з обсягом реалізації до 10 млн грн на рік, тобто, менше 10% всіх сільгосппідприємств України.
За даними директора департаменту фінансово-кредитної політики, в порівнянні з минулими роками відсоток прострочених сільгоспвиробниками кредитів збільшився в декілька разів. Так, якщо кризового 2010 року цей показник становив 13,3%, 2011-го – 8,6%, 2012-го – 7,1%, 2013-го – 5%, то наразі він збільшився до 18,8%. При цьому дані 2014 року пан Ахіджанов не навів.
Він підкреслив, що через високу вартість кредитів сільгоспвиробники почали шукати фінансування поза меж банківської галузі, зокрема, у постачальників і клієнтів.
«На 70% вони використовують приватні кредити від небанківського сегменту. Я маю на увазі і так звані бартерні операції, наперед оплачений товар, за який отримана попередня плата. І лише 30% припадає безпосередньо на банківське кредитування АПК», - зазначив Баграт Ахіджанов.
Нагадаємо, Мінагрополітики неодноразово звертав увагу на занадто високу для аграріїв ставку в українських банках. Наразі вона коливається в межах 17-36% в національній та 8,4%-19% у закордонній валюті.
