При цьому ключовими ринками збуту є азійські ринки. В структурі загального експорту перше місце посідає Китай, куди с початку МР було поставлено 13 тис. т пшеничного борошна або 24% від загальних експортних обсягів. За ним йде Республіка Корея, яка імпортувала 7,2 тис. т вітчизняного продукту, що становить 14% в структурі загального експорту. 7,1 тис. т було відправлено до Північної Кореї, яка, таким чином, має частку 14%.
Відповідно, частка цих країн у структурі загального експорту пшеничного борошна становить 52%.
За оцінками фахівців інформаційного агентства «АПК-Інформ», експортний потенціал вітчизняного пшеничного борошна становить 260 тис. т при тому, що азійські країни лишаться ключовими імпортерами продутку впродовж усього сезону. Якщо високі темпи поставок збережуться – прогнозні експортні обсяги буде підвищено.
Проте експерти звертають увагу на фактори, що стримають збільшення експортних обсягів пшеничного борошна. Головними з них є якість сировини та проблема доступності зерна борошномельних кондицій на внутрішньому ринку.
