Основні положення правового регулювання арбітражних лабораторних досліджень харчових продуктів, кормів та побічних продуктів тваринного походження.
Сучасні молочні комплекси представляють собою підприємства з високою інтенсивністю виробництва. Таке ведення тваринництва потребує переходу до індустріальних методів, у тому числі нового підходу вимагає вирішення питання кормовиробництва та годівлі тварин.
Розглянемо ефективність використання кормів для годівлі телиць української червоної молочної породи в період вирощування із 7-го до 15 місяця та рівень конверсії енергії і протеїну кормів в енергію та білок приросту за нормування основних поживних речовин добового раціону за старими та новими, адаптованими до американської системи годівлі NRC, вітчизняними нормами.
Люцерна є одним із найдавніших видів кормової культури. Це високоврожайна і, що головне, стійка до погодних умов культура. А ще — найдешевший корм і багате джерело амінокислотного складу, протеїну та каротину.
В українському агрокомплексі намітився загальний перехід від виробництва сировини до постачання готового продукту. Не оминув цей тренд і сферу кормовиробництва.
Економічна оцінка кормових культур дозволяє орієнтувати господарства на їх більш ефективне виробництво. Кожен тип годівлі повинен забезпечувати потребу тварин в енергії і поживних речовинах з урахуванням їх продуктивності і фізіологічних особливостей.
В сучасному кормовиробництві кукурудзу можна цілком замінити на сорго — це найперспективніша кормова культура в Україні. Про це заявив генеральний директор науково-виробничого товариства «Укрсорго» Ярослав Бардин на агроконференції з проблем кормовиробництва, проведеній компанією «ПроАгро» в Києві у серпні.
Горох — незамінна зернобобова культура в Україні. Це пояснюється його цінними продовольчими і кормовими якостями та високою урожайністю, сприятливими умовами вирощування.
Важливу роль відіграють багаторічні трави в підвищенні родючості ґрунтів, захисту їх від водної та вітрової ерозій тощо. Ці культури є найбільш продуктивними і стабільними в польовому кормовиробництві.
Насіння сої є цінною сировиною для виробництва шротів і макухи, які містять протеїну на рівні 42–50%, жиру — 1,8–7,0%. Зрозуміло, що під час його переробки поживні речовини перерозподіляються. Тому перш ніж прийняти рішення про виробництво шроту чи макухи, потрібно вивчити хімічний склад насіння сої, яку планують для цього використовувати.