В останні кілька років в Україні набула стрімкого розвитку сфера геоінформаційних систем (ГІС) і дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). У нас вже сформувався ринок геопросторових даних. Цей розвиток викликаний, з одного боку, насиченням сучасними безпілотними літальними апаратами (БПЛА) із широким функціоналом, а з другого — запитом на принципово нові дані в різних галузях людської діяльності. В агрокомплексі це технології інтенсивного та точного землеробства.

Сплинуло не так багато часу – в розумінні людини і достатньо багато для цифрових сервісів і технологій в аграрній сфері. Деякі технології вже вважаються застарілими і нецікавими. За цей короткий час багато термінів (слів), що були для нас дивиною і значення яких ми не розуміли, увійшли у повсякденний вжиток, і тепер не потрібно пояснювати, про що ти говориш.

Чому широке впровадження технологій точного землеробства є неминучим.

Раніше ми коротко згадували про рівень і роботу технологій точного землеробства в агрохолдингу Kernel. Проте це питання вартує детальнішого висвітлення, адже воно є прикладом успішного створення багаторівневої системи, яка до того ж сьогодні приносить користь не тільки підприємствам холдингу, а й іншим господарствам.

Сьогодні, коли галузь цифрових технологій в агросекторі підкидає дедалі більше запитань, досвід країн, у яких діджиталізація (переведення даних у цифрову площину) стартувала раніше, ніж у нас, може бути корисним.

У світі постійної конкуренції українським агровиробникам доводиться щоденно працювати над своєю ефективністю. Зменшення витрат та підвищення урожайності — основні виклики для сучасного аграрія. Підприємства йдуть до цього різними шляхами, в тому числі і за рахунок впровадження елементів точного землеробства.

Основним принципом застосування точного землеробства на практиці є суто індивідуальний підхід до кожного окремого контуру, кластера оброблюваної ділянки, диференційований підхід і аналіз конкретної зональної відмінності. При цьому завданням точного землеробства є підвищення ефективності використання таких зон і отримання кращого загального результату шляхом раціоналізації, економії або ж ефективнішого використання більш перспективних ділянок. Саме на цьому етапі економляться ресурси, і власне такий підхід дозволяє забезпечити максимальну ефективність, адже дає змогу вплинути тими чи іншими заходами локально в проблемних ділянках.

Агрохімічні дослідження дозволяють оптимізувати співвідношення трьох основних складових рослинництва: запланований урожай якісної продукції — витрати на виробництво — родючість ґрунту.

Про нього сперечаються фермери на Днях поля. Дискутують на агропромислових виставках… Точне землеробство — мода це чи новий культ? Це престижно чи справді приносить прибуток, реальну користь агровиробникам? Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) присвятила цій темі круглий стіл формату прес-сніданку.