Особливості осіннього внесення мінеральних добрив з огляду на гостру нестачу вологи в ґрунті та незадовільний стан полів у багатьох господарствах України.
Забезпечення озимих зернових культур усіма необхідними для росту та розвитку рослин елементами живлення — основа для одержання максимального рівня зернової продуктивності таких посівів у майбутньому. Питання коли і як вносити добрива під озимину, залишається і наразі надзвичайно актуальним, потребуючи особливого, виваженого підходу до його вирішення.
Внесення мікроелементів можна проводити у комплексі з іншими заходами догляду за рослинами ріпаку, якщо їх терміни співпадають (боротьба з шкідниками, хворобами тощо). При виході із зими обов’язкове підживлення азотними добривами по мерзлоталому ґрунті.
Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для «АС»
Розкидачі мінеральних поживних речовин нині все помітніші на українських полях. Зупинимо погляд на найбільш продуктивних і якісних машинах для внесення хімічних туків. Причому деякі з цих агрегатів-удобрювачів здатні розкидати на ґрунті також і органіку – коров’ячий гній, пташиний і індичий послід тощо.
Володимир Гречкосій, канд. техн. наук, доцент
Руслан Шатров, канд. техн. наук, доцент
Артем Волошин, студент магістратури
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Механізація приготування і внесення органічних добрив за допомогою новітніх вітчизняних і зарубіжних агрегатів дозволяє значно підвищити урожайність рослин та отримати екологічно чисту продукцію.
Відомо, що до 50% приросту врожаю сільськогосподарських культур отримують за рахунок внесення добрив. Особливо ефективними є органічні добрива (гній, гноївка, компости, сидерати, рослинні рештки), які сприяють утворенню гумусу, зменшенню шкідливої дії радіоактивних речовин та отрутохімікатів. Їх використання є складовою органічного (екологічно чистого) виробництва продукції рослинництва.
Система удобрення соняшнику складається з трьох прийомів: основного, рядкового і підживлення.
Соняшник має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину 3-4 м, а в горизонтальному напрямку - на 0,8-1,2 м, що дає змогу рослинам засвоювати вологу та елементи живлення з глибоких шарів ґрунту. Він добре використовує фосфор і калій ґрунту, а також післядію раніше внесених добрив, здатний засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук ґрунту і добрив.
Основний спосіб реалізації потенціалу буряка цукрового — оптимізація мінерального живлення. При цьому слід задіяти таку систему удобрення, яка сприяла б отриманню максимальної кількості товарної продукції (цукру) в конкретних кліматичних умовах за мінімальних витрат макро- й мікродобрив. Утворення коренеплоду й накопичення в ньому цукрози є кінцевим результатом багатьох складних фізіолого-біохімічних процесів, які відбуваються в органах рослин буряка цукрового впродовж періоду вегетації.