Як у СВК ім. Фрунзе вдається отримувати найкращі в районі врожаї пшениці

Як у СВК ім. Фрунзе вдається отримувати найкращі в районі врожаї пшениці

/ Актуальні статті / Середа, 09 лютого 2022 10:27

Цього року пшениця тішить урожайністю аграріїв, ніби спокутуючи провину за торішній неврожай через посуху. Задоволені й у СВК ім. Фрунзе на Харківщині — тут отримали найкращий у Золочівському районі врожай озимої пшениці — 6,5 т/га. А проте голова господарства Віктор Свир наполягає: високий урожай — не просто наслідок сприятливих погодних умов, а насамперед результат ефективної технології. Адже погода однаково підкидала неабиякі випробування.

— Найбільшими проблемами цього року, що вплинули на розвиток пшениці й інших культур, були велика кількість вологи та низькі температури навесні, що сприяло розвитку хвороб і затримувало вегетацію, — розповідає Віктор Свир. — Тому цього сезону нам довелося дещо посилити систему захисту пшениці, щоб зберегти врожай.

 

Якісна посівна

Добру основу для високого врожаю пшениці було закладено ще восени. За словами директора, в зиму культура ввійшла в непоганому стані, на це вплинули не лише погодні умови, а і якісний посівний матеріал. У господарстві віддають перевагу вітчизняним сортам пшениці Подолянка, Богдана, Малинівка, висіваючи еліту й першу репродукцію. На відміну від іноземних сортів, ці добре витримують зимові холоди й брак опадів, що для Слобожанщини звичне явище.

 

03 466 52 2

Віктор Свир

 

— У наших умовах недостатнього вологозабезпечення нам дуже важливо мати якісне насіння, вчасно та якісно його посіяти. Для цього у нас є сучасний посівний комплекс, який і норму витримує (280 кг/га), і глибину загортання насіння, — каже Віктор Свир. — Крім того, дуже велике значення має якісне протруювання. Ми насіння протруюємо в господарстві препаратами Селест® Макс і Вайбранс® Інтеграл. Це надійний захист від шкідників і хвороб на початкових етапах розвитку культури. До того ж обробка протруйниками сприяє розвитку кореневої системи пшениці.

У виробництві зерна фермерам дуже допомагає сучасна техніка: у господарстві є парк найсучасніших ґрунтообробних агрегатів, обприскувачі останніх моделей з автопілотами тощо. Обробіток ґрунту — дискування чи оранка — залежить від попередника: силосної кукурудзи, гороху, багаторічних трав, гречки або ж пшениці чи соняшнику. Голова наголошує: завдяки такій техніці можна якісно обробити, максимально вирівняти ґрунт, у потрібний час потрібними нормами внести добрива й ЗЗР, посіяти насіння на потрібну глибину. У результаті це сприяє зростанню врожайності й дає добрий економічний ефект.

 

Увага до живлення

В умовах ризикованого землеробства дуже важливо правильно підібрати систему живлення. У СВК ім. Фрунзе використовують складні легкозасвоювані культурою добрива, які хоч і коштують більше, але окупаються сторицею. Віднедавна перейшли на рідкі КАС — в умовах браку вологи такий крок теж виправдано.

— Перед сівбою пшениці вносимо аміачну селітру, під час сівби — складні комплексні добрива, — розповідає голова. — Перед входженням пшениці в зиму підживлюємо КАС у невеликих нормах по 100 л/га, щоб вона краще перезимувала. Навесні по мерзлоталому ґрунту вносимо аміачну селітру по 200 кг/га, друге підживлення проводимо або карбамідом сівалкою, або КАС обприскувачем. Цього року добрива дуже подорожчали, але ми не збираємося здешевлювати технологію, міняти добрива чи норми їх внесення не будемо, бо в сільському господарстві експерименти дорого обходяться — це однозначно призведе до зменшення врожайності.

03 466 53 1

 

Акцент на захист

Цьогоріч ще одним випробуванням для СВК ім. Фрунзе стали несприятливі погодні умови навесні і, як наслідок, розвиток хвороб у посівах пшениці та інших культур. Зазвичай пшеницю в господарстві двічі обробляють фунгіцидами й інсектицидами. І якщо в інсектицидному захисті цього року обійшлося без змін — як завжди, превентивно обробили посіви Енжіо, то проти хвороб довелося застосувати потужнішу схему.

— Навесні ми проводимо дві фунгіцидні обробки: першу — перед початком виходу в трубку Амістар® Екстра, другу — плануємо перед цвітінням, залежно від розвитку рослини й ураження її хворобами, застосовуючи або потужніший і дорожчий препарат, або простіший, — розповідає Віктор Свир. — Раніше застосовували Альто® Супер, який завжди добре справлявся з проблемою. Цього року хвороб було багато, бо спершу навесні стояли холоди, потім у травні-червні випали дощі, потім знову стало холодно, тож хвороби інтенсивно розвивалися. Тому вирішили на всій площі пшениці, а це майже 1 тис. гектарів, застосувати Елатус® Ріа. Досі ми експериментували з цим препаратом і переконалися в його якості. До того ж ціна на нього нижча за аналоги інших виробників. Наприклад, ми закладали такий дослід: усе поле обробляли аналогічним, але дорожчим препаратом, а частину поля — Елатус® Ріа, зарядивши ним один обприскувач. Інше поле, навпаки, повністю обробили Елатус® Ріа, а частину — дорожчим аналогом. Різниці у їхній роботі ми не побачили: і візуально, і у якості зерна. А ціна різна. До того ж ми повністю довіряємо «Сингента», давно працюємо з її продуктами — їм належить 80% нашої системи захисту. От і цього року Елатус® Ріа захистив прапорцевий листок пшениці від хвороб, а ми отримали якісне зерно.

На якість зерна пшениці впливає й застосування навесні рістрегулятора Моддус®В умовах літньої посухи, яка, до речі, була й цього сезону на Харківщині, він допомагає рослині засвоювати вологу, покращує розвиток кореневої системи, дає змогу ефективніше використати генетичний потенціал культури.

03 466 53 2

 

Робота над майбутнім урожаєм

Нині на полях СВК ім. Фрунзе знову зеленіють сходи пшениці. Щоб їх отримати, у господарстві ретельно готуються до посівної, намагаються максимально зберегти ґрунтову вологу. За словами пана Віктора, головне для цього — дотримуватися технології вирощування культури.

— На сьогодні всі засіяні площі озимої пшениці в доброму й задовільному стані, — каже голова господарства. — уже підживили посіви КАС. Думаємо, пшениця нормально перезимує і дасть добрий уражай.

І звичайно, у господарстві вже тепер планують стратегію живлення й захисту пшениці з урахуванням усіх можливих ризиків. Адже хай яка сприятлива погода, вона однаково підкидає сюрпризи. Протидіяти їм агрономи можуть своєю майстерністю, адаптивною технологією, якісними продуктами.

«Елатус® Ріа захистив прапорцевий листок пшениці від хвороб, а ми отримали якісне зерно». 

 

Софія Нестерчук

 28 липня 2026
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має сировини для пороху.
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має ...
28 липня 2026
 28 липня 2026
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
28 липня 2026
 28 липня 2026
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
28 липня 2026
 28 липня 2026
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
28 липня 2026
 27 липня 2026
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не прийшов жоден учасник.
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не ...
27 липня 2026
 27 липня 2026
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
27 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.