На щастя, для людини вірус поки що не становить прямої загрози. Проте, як застерігають вчені, все не так однозначно. Поговоримо про те, як саме вірус поширюється, яку роль у цьому відіграє людина і чому майбутнє безпечного м’яса – за вакцинацією тварин.
Людина – не жертва, але і не осторонь
Науковці стверджують, що вірус АЧС не вражає людину напряму. Але це не означає, що ми не можемо стати частиною розповсюдження епізоотій. Навпаки – людина є ефективним механічним переносником. На одязі, взутті, інструментах, транспорті – вірус може «переїхати» з однієї ферми на іншу або на м’ясопереробні підприємства. Більше того, поширення збудників ящуру, класичної чи африканської чуми у мережі харчування людини з огляду епізоотології особливо небезпечних хвороб і, відповідно, за нормами СОТ та ВООЗТ, прирівнюється до найвищого рівня біологічної небезпеки для національного свинарства (B. Plavšic, A. Rozstalnyy, J.Y. Park, etc., 2019).
Дослідження показують, що в сприятливих умовах вірус здатний виживати на поверхнях кілька днів, в м’ясі – навіть до п’яти місяців, а у замороженому стані – понад два роки (Mazur-Panasiuk et al., 2020). Отже, навіть одна заражена партія сировини може стати причиною масштабного спалаху.
А якщо вірус мутує?
Наразі АЧС не вважається загрозою для здоров’я людини. Але, як показує досвід інших вірусів, це не гарантія, що так буде завжди. Пам’ятаєте пташиний грип або коронавірус? Вони теж колись були виключно «тваринними» захворюваннями. Більше того, не можуть не насторожувати дані про про здатність збудника АЧС до реплікації у окремих клітинах крові людини і, при масованому інфікуванні, викликати у неї імунну відповідь, а також виділення вірусу з екскретами (Loh J, Zhao G, Presti RM, etc., 2009; Karalyan, Z. A., Ghonyan, S. A., Poghosyan, D. A., etc., 2024)
АЧС – це ДНК-вірус, проте навіть він демонструє значну генетичну мінливість. Згідно з дослідженням Wang et al. (2021), в деяких штамах вірусу було зафіксовано появу мутацій, які змінюють характеристики збудника. А будь-яка мутація – це потенційний шанс для вірусу пристосуватись до нових умов, у тому числі – до людського організму.
«Чим частіше вірус контактує з новим середовищем, тим вищий ризик його адаптації», – наголошує вірусолог з FAO, доктор Енріке Фейо. А отже, споживання м’яса від інфікованих тварин, навіть якщо вірус не активний, може підвищити ризик його мутацій.
Економічна вартість епізоотій АЧС
Африканська чума свиней – це не лише ветеринарна чи продовольча проблема, а й серйозний економічний удар по аграрному сектору. За даними FAO (2024), прямі втрати через знищення поголів’я та зупинку експорту лише в Східній Європі сягнули понад 2,5 млрд доларів з моменту першого занесення вірусу. Китай, як найбільший у світі виробник свинини, в період епізоотії 2018–2021 років втратив понад 40% свого поголів’я свиней, що призвело до історичного зростання цін на м’ясо у світі та збоїв у постачанні кормів, вакцин і логістики (World Bank, 2023).
В Україні перший випадок АЧС було зафіксовано у 2012 році, а за наступне десятиліття було зареєстровано понад 600 спалахів у різних регіонах. За оцінками Держпродспоживслужби та експертів FAO, виходячи лише з офіційних даних, загальні збитки галузі в Україні перевищили 1 млрд гривень, включаючи знищення тварин, компенсації виключно населенню (прим. з 2012 року як Україна з АЧС, компенсації бізнесу за свиней так і не запущені), утилізацію, карантинні заходи та втрати виробництва. Особливо вразливими виявилися малі та середні фермерські господарства, яким бракує ресурсів для біозахисту. Однак, 2024 рік показав, що навіть великі свинокомплекси із надсучасним біозахистом так само вразливі.
Ситуація з АЧС та дефіцит свиней змусили м’ясопереробні підприємства знижувати обсяги закупівель, а то й тимчасово зупиняти роботу, що вплинуло на зайнятість, податкові надходження та внутрішні ціни. У сукупності ці наслідки ставлять під загрозу не лише харчову безпеку, а й стабільність аграрної економіки України і світу, торгових партнерів України.
Чому важливо вакцинувати свиней
Головне питання полягає не лише у боротьбі з вірусом на підприємствах, а й у джерелі м’яса. І сьогодні все частіше говорять про необхідність вакцинації свиней проти АЧС, адже жодна дезінфекція не захистить, якщо вірус уже присутній у тканинах тварини.
У травні 2025 року під час 92-ї Генеральної сесії Всесвітньої організації з охорони здоровʼя тварин (ВООЗТ) було прийнято стандарт вакцини проти АЧС, що засвідчує відданість країн-членів боротьбі з хворобою та використанню безпечних і відповідних вакцин. Застосування вакцинопрофілактики АЧС убезпечить м’ясопереробні підприємства від купівлі інфікованих свиней, а виробників – від збитків у разі позапланового продажу свиней інфікованих АЧС.
А що роблять на підприємствах?
Щоб зупинити поширення вірусу, м’ясопереробні підприємства впроваджують цілу низку профілактичних заходів. Встановлюється чіткий поділ на чисті та брудні зони, регулярно проводиться дезінфекція транспорту, обладнання та інвентарю, ретельно контролюється походження тварин, запроваджується лабораторний моніторинг кожної партії м’яса, а персонал проходить спеціальне навчання з біобезпеки.
Проте всі ці зусилля будуть марні, якщо тварини, яких привозять на забій, вже інфіковані. Власне, саме вакцинація – єдиний спосіб гарантувати захист на всіх наступних етапах виробництва.
Підсумок
Африканська чума свиней – це вірус, який не залишає простору для легковажності. Сьогодні він не становить прямої загрози для людини, однак майбутнє його поведінки залишається непередбачуваним. Його здатність до мутації, стійкість до зовнішніх умов і легкість поширення вимагають серйозного ставлення вже зараз.
Щоб уникнути сценарію, коли АЧС може стати міжвидовим викликом, суспільству слід діяти на випередження: обирати м’ясо лише від надійних і перевірених виробників, сприяти поширенню достовірної інформації про вірус серед учасників ринку та споживачів. 2024 рік нам всім показав, що проблеми пов’язані зі спалахом АЧС на підприємстві однакові і для дрібних господарств і для крупних учасників ринку і як дезінформація від деяких диванних експертів щодо вакцин проти АЧС призвела до мільярдних втрат галузі – в Україні втрачено до 2 млн голів свиней, що більше ніж втрати через АЧС в 2024 році в усьому світі! Вакцини проти АЧС зареєстровані та успішно застосовані у Вʼєтнамі, Філіппінах, Індонезії, Домініканській Республіці. Наука вже розробила ефективні інструменти для стримування АЧС – головне тепер не втратити шанс і скористатися ними вчасно. Ми зараз не маємо часу на протистояння всередині країни між різними учасниками ринку тими хто за вакцинопрофілактику АЧС і тими хто проти, оскільки потрібно перемогти АЧС – нашого спільного ворога.
Подолання АЧС разом із відкриттям експорту українській свинині є основними напрямками діяльності Об’єднаної Ради українських виробників та переробників свинини, в яку зараз активно вступають підприємства свинарства, які зрозуміли, що позиція “моя хата зскраю” призведе до нових банкрутств, втрат і врешті занепаду галузі.
Для України викорінення АЧС – це реальний шанс реалізувати свій потенціал з програмою Нове свинарство України: виробництво понад 3 млн тонн свинини на рік, 12 млрд євро доданої вартості щороку від свинини.
Микола БАБЕНКО, директор
Асоціації “Мʼясної Галузі” та
Центру підвищення ефективності в тваринництві
