Мінеральне живлення для ячменю ярого

Ячмінь розпочинає споживати поживні речовини відразу після появи сходів. З урожаєм 1 т зерна він виносить 25 кг азоту, 11 кг фосфору, 18 кг калію. Більш інтенсивно на початку вегетації споживає азот і калій, тоді як фосфор повільними темпами. До виходу в трубку використовується основна частина калію (87%) і азот (74%) від загального виносу, а до фази колосіння — весь азот і калій. Добрий фосфорний режим необхідний до кінця вегетації.

Важливість мінеральних добрив
Зовнішніми ознаками потреби рослин в азотному живленні можуть бути: затримка росту, пожовтіння та відмиран ня листків, почервоніння стебел. Синювато-зелений колір листків, що переходить до червоного, свідчить про дефіцит фосфорного живлення, блідо-зелений із буруватими верхівками — калійного.

В умовах північного Степу урожайність ячменю ярого на природному фоні родючості (контроль) по попереднику соя формував на рівні 3,64 т/га, соняшнику — 3,00 та пшениці озимій — 3,43 т/га.

Середня урожайність ячменю голозерного на природному фоні родючості за три роки по попереднику соя була 2,59 т/га, соняшнику — 2,04 та пшениці озимій — 2,16 т/га. Внесення комплексних мінеральних добрив забезпечило підвищення врожаю на 0,49–0,65 т/га (по сої); 0,50–0,67 (соняшнику) та 0,56–0,68 т/га (пшениці озимій). За підживлення у фазі кущіння N₃₀ по фонах добрив приріст врожаю сягав 0,43–0,61; 0,52–0,69 та 0,56–0,71 т/га відповідно по попередниках. Підживлення лише N₃₀ на урожайність голозерного ячменю суттєвого впливу не мало. Вищу урожайність 3,24 т/га ячмінь ярий голозерний по сої формував за внесення N₁₀P₁₀K₁₀, і прибавка до природного фону (2,59 т/га) становила 0,65 т/га, або 25,1%. При подальшому поступовому збільшенні дози мінеральних добрив до N₄₀P₄₀K₄₀ ефективність добрив знижувалася. По соняшнику і пшениці озимій більший рівень урожаю 2,73 т/га (приріст 0,69 т/га, або 33,8%) та 2,87 т/га (0,71 т/га, або 32,9%) був при внесенні N₂₀P₂₀K₂₀ + N₃₀.

В середньому за 2014–2015 рр. вищий рівень врожаю 5,18 т/га плівчастий сорт ячменю ярого забезпечив по сої, за сівби по стерньовому попереднику недобір сягав 0,37 т/га (7,1%), соняшнику — 0,51 т/га (9,8%), кукурудзі на зерно — 0,81 т/га (15,6%), і вона становила 4,81; 4,67 та 4,37 т/га відповідно. На фоні природної родючості, не залежно від попередника, урожайність ячменю сягала 4,12 т/га, а внесення мінеральних добрив у дозі N₁₀P₁₀K₁₀ забезпечило її підвищення на 0,42 т/га, або 10,2%, а на фоні N₄₀P₄₀K₄₀–0,87 т/га, або 21,2% (4,54 і 4,99 т/га) (табл. 1).

Таблиця 1. Урожайність ячменю ярого плівчастого сорту Статок залежно від попередника, локального внесення мінеральних добрив та системи захисту посівів (2014–2015 рр.), т/га

За мінімальної системи захисту урожайність у середньому за роки досліджень була на рівні 4,55 т/га, тоді як використання інтегрованої системи у поєднанні з РРР забезпечило її підвищення на 0,31 т/га, або 6,8%. Застосування інтегрованої системи захисту порівняно з мінімальною по сої та соняшнику дало вищий рівень збереження врожаю плівчастого ячменю ярого на фоні без добрив, а по стерньовому попереднику та кукурудзі за внесення N₁₀P₁₀K₁₀ перевищення урожайності становило 0,38 т/га (8,2%); 0,35 (8,9%); 0,38 (7,9%) і 0,47 т/га (11,5%) по попередниках відповідно.

Вищу урожайність ячмінь ярий плівчастий у середньому за 2014–2015 рр. Забезпечив при його вирощуванні на фоні N₄₀P₄₀K₄₀, за інтегрованої системи захисту посівів і по попереднику соя становив 5,79 т/га, пшениці озимій — 5,41 т/га; соняшнику — 4,93 т/га; кукурудзі на зерно — 5,05 т/га, що перевищило показники контролю (5,01; 4,34; 4,27; 4,04) на 0,78; 1,07; 0,66 і 1,01 т/га, або 15,7; 27,7; 15,5 і 25,0%.

В середньому за 2014–2015 рр. вищий рівень врожаю 3,69 т/га голозерний сорт ячменю ярого забезпечив по сої, за сівби по стерньовому попереднику недобір сягав 0,36 т/га (9,8%), соняшнику — 0,39 т/га (10,7%), кукурудзі на зерно — 0,24 т/га (6,5%), і він становив 3,33; 3,30 та 3,45 т/га відповідно.

Вищий рівень збереження врожаю голозерного ячменю інтегрована система захисту посівів забезпечувала на природному фоні родючості — 0,63 т/га (20,9%), 0,75 (27,9%), 0,62 (23,8%) та 0,52 т/га (17,9%) відповідно по попередниках соя, зернові культури, соняшник та кукурудза на зерно.

Більшу урожайність ячмінь ярий голозерний формував на фоні N₄₀P₄₀K₄₀ за інтегрованої системи захисту посівів, і по сої вона становила 4,26 т/га, пшениці озимій — 3,75 т/га; соняшнику — 3,76 т/га; кукурудзі на зерно — 3,79 т/га, що перевищило показники контролю (3,64; 3,44; 3,22; 3,43) на 0,62; 0,31; 0,54 і 0,36 т/га, або 17,0; 9,01; 16,7 і 10,5%.

Ячмінь ярий плівчастий та голозерний вищий рівень врожаю формує при вирощуванні по переднику соя. Проведення сівби по стерньовому попереднику призводило до недобору врожаю у середньому 0,37 і 0,36 т/га, або 7,1 і 9,8%, соняшнику — 0,51 і 0,39 т/га, або 9,8 і 10,7%, кукурудзі на зерно — 0,81 і 0,24 т/га, або 15,6 і 6,5% відповідно.

Економічна ефективність вирощування ячменю ярого плівчастого та голозерного типів
Вищий умовно чистий прибуток за вирощування ячменю ярого плівчастого типу по попередниках соя (7112 грн/ га) та соняшник (4944 грн/га) за урожайності 5,01 та 4,35 т/га забезпечувала інтегрована система захисту посівів із рентабельністю 89,4 і 62,9% відповідно. По попередниках пшениця озима (6622 грн/га), кукурудза на зерно (4806 грн/га) та урожайність 5,16 і 4,54 т/га забезпечила технологія, яка передбачала внесення N₁₀P₁₀K₁₀ та інтегровану систему захисту посівів. Рентабельність сягала 74,8% (пшениця озима) і 54,5% (кукурудза на зерно).

У ярого голозерного ячменю вищий умовно чистий прибуток по сої (5019 грн/га) та соняшнику (3818 грн/га) за урожайності 3,94 та 3,59 т/га забезпечила технологія, яка передбачала внесення N₁₀P₁₀K₁₀ з інтегрованою системою захисту посівів. Рентабельність становила 57,2 і 43,7% відповідно. По попереднику пшениця озима (4233 грн/га) при інтегрованій системі захисту посівів за урожайності 3,44 т/га з рівнем рентабельності 54,2%. При сівбі по попереднику кукурудза на зерно за урожайності 3,45 т/га вищий умовно чистий прибуток 4297 грн/га та рівень рентабельності 55,2% отримано з внесення N₁₀P₁₀K₁₀.

Галина КОЗЕЛЕЦЬ, старший науковий співробітник лабораторії селекції і первинного
насінництва зернових і технічних культур, канд. с.- г. наук
Віталій ІЩЕНКО, завідувач лабораторією селекції і первинного насінництва
зернових і технічних культур, канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, вчений секретар
Кіровоградська ДСГДС НААН