У зв’язку з науково-технічним прогресом, який поширився і на сільськогосподарське виробництво, традиційні технології вирощування культур потребують детального аналізу з метою наступної їх заміни в цілому або окремих її елементів на більш перспективні. Технологія, яка не задовольняє вимог споживача, не може конкурувати з більш досконалою та якіснішою.
Для виявлення найбільш оптимальних проводиться аналіз їх на конкурентоспроможність, що поєднує у собі показники енергетичної та інтегральної (економічної) оцінок. Якщо коефіцієнти оцінювання нової технології більші за 1,0, то вона є кращою порівняно із базовою, якщо менші то нова гірша від базової, a якщо ж рівний 1,0, то вона рівнозначна базовій.
Традиційні технології виробництва сільськогосподарської продукції потребують оцінки та переосмислення із наступною їх заміною або модернізацією на нові більш досконалі.
Дослідження із вивчення конкурентоспроможності технологій вирощування сорго зернового та соризу проводили в НДЦ «Поділля» Подільського державного аграрно-технічного університету.
Схема досліду передбачала вивчення трьох факторів:
Фактор А — сорт:
1. Вінець сорго зернове;
2. Генічеське 209 сорго зернове;
3. Перлина сориз.
Фактор В — строк сівби:
1. Рівень температурного режиму ґрунту (РТР) на глибині 10 см +10–12 °C;
2. ... 12–14 °C (контроль);
3. ... +14–16 °C;
Фактор С — спосіб сівби:
Ширина міжрядь 15 см;
… 30 см;
… 45 см;
… 70 см (контроль).
Під час оцінки способу сівби сорго зернового та соризу за базову модель його вирощування взято сівбу з шириною міжрядь 70 см. Тому відповідно до прийнятої методики оцінювання конкурентоспроможності технологій всі інші способи сівби порівнювалися із вищезазначеною.
Встановлено, що досліджувані способи сівби сорго зернового та соризу мали різні коефіцієнти енергетичної, інтегральної оцінок та конкурентоспроможності (табл. 1).
Таблиця 1. Конкурентоспроможність способів сівби сорго зернового та соризу середнє за 2014–2016 роки (базова технологія — сівба з міжряддям 70 см)
Аналізуючи показники енергетичної оцінки технологій вирощування сорго зернового та соризу, можна зробити висновок, що сівба з шириною міжрядь 30 та 45 см є кращою порівняно із 70 см, a звичайний рядковий спосіб сівби в більшості випадків поступається йому, оскільки в перших двох випадках коефіцієнти енергетичної оцінки вищі за 1,0, a за ширини міжрядь 15 см менші від неї.
Щодо інтегральної (економічної) оцінки, то в цьому випадку вирощування сорго зернового та рисозернового з шириною міжрядь 15 та 30 см значно поступається базовій моделі — ширина міжрядь 70 см, i тільки технологія вирощування із відстанню між рядками 45 см є кращою — J>1,000.
Оцінюючи в цілому технології вирощування сорго зернового та соризу за комплексним коефіцієнтом конкурентоспроможності, можна зробити висновок, що сівба сорго з шириною міжрядь 15 см за комплексним коефіцієнтом конкурентоспроможності є гіршою порівняно з базовою моделлю, аналогічна ситуація спостерігається у більшості випадків i для ширини міжрядь 30. I тільки відстань між рядками 45 см є кращою порівняно з 70 см, оскільки комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності (Кзд)>1.
Строки сівби сорго зернового та соризу оцінювали за аналогічним алгоритмом, за базовий варіант брали контрольний строк сівби з рівнем температурного режиму ґрунту +12–14 °C.
Результати досліджень свідчать, що коефіцієнти оцінювання строків сівби сорго були різними (табл. 2).
Таблиця 2. Конкурентоспроможність строків сівби сорго зернового та соризу середнє за 2014–2016 роки (базова технологія — сівба за рівня температурного режиму ґрунту +12–14 °C)
Так, коефіцієнти енергетичної оцінки як ранніх, так i пізніх строків сівби поступалися контрольному варіанту з рівнем температурного режиму ґрунту +12–14 °C, оскільки всі Ке<1. Це вказує на те, що з точки зору енергетичної оцінки саме цей строк сівби є оптимальним для сорго зернового та соризу.
Щодо інтегральної оцінки строку сівби, то тут простежується аналогічна ситуація — рання та пізня сівба в усіх випадках поступаються середній за показником коефіцієнта інтегральної оцінки, тобто J<1.
Оскільки коефіцієнт енергетичної та інтегральної оцінок строку сівби сорго зернового та соризу менші від 1, то, як наслідок, i комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності (Кзд) також їй поступається. Це свідчить про те, що серед досліджуваних строків сівби оптимальним можна вважати контрольний (базовий) варіант із РТР ґрунту +12–14 °C.
Серед досліджуваних способів і строків сівби сорго зернового та соризу найбільш конкурентоспроможними є ширина міжрядь 45 см і висівання насіння за рівня температурного режиму ґрунту +12–14 °C.
Таким чином, провівши оцінку способів і строків сівби сорго зернового та соризу на конкурентоспроможність, можна зробити висновок, що для умов Лісостепу західного вирощування сорго з шириною міжрядь 45 см є більш кращим порівняно з 15, 30 та 70 см, a сівба в середні строки (з рівнем температурного режиму ґрунту +12–14 °C) є вдалою порівняно з ранніми та пізніми строками.
Віталій БУРДИГА, канд. с.-г. наук, директор науково-дослідного
інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського
державного аграрно-технічного університету
