Що у нас було, те і внесли, — розводить руками головний агроном підрозділу відомого агрохолдингу. Цей рік тут змогли дати під кукурудзу по 150 кг нітроамофоски і по 200 кг карбаміду — більш-менш нормально. Торік не майже нічого не внесли, а позаминулого надибали якихось імпортних багатокомпонентних добрив із мікроелементами. Ясна річ, що зайвими вони не будуть — кукурудза і соняшник «перетрублять» усе. Мій співрозмовник погоджується, що маючи точні аналізи забезпеченості грунтів поживними елементами, можна було б спрацювати ефективніше, однак палкої ініціативи у цьому питанні не виявляє. Є власник — хай у нього голова болить, а мені — аби дощі були…
До аналізів грунту у нас спостерігається неоднозначне ставлення. Нібито усі чудово знають та розуміють, що маючи на руках точні дані щодо вмісту у грунті макро- та мікроелементів, а також органічної речовини і рівня Ph, можна спрацювати набагато ефективніше. Однак, по-перше, не кожен готовий віддати по декілька доларів на гектар за аналізи. Тим паче, якщо і так щороку вдається отримувати нормальні врожаї. По-друге, поняття «точні аналізи» впродовж останніх років перетворилося на річ вельми умовну, оскільки далебі не всі лабораторії роблять якісні дослідження. Скажімо так: результати аналізів грунтів різних лабораторій можуть суттєво відрізнятися, що, ясна річ, нервує аграріїв, котрі платять за ці послуги чималі гроші. Відповідно, якщо ми прагнемо отримати точні дані зі своїх полів, то краще заплатити один раз більшу суму, аніж декілька разів дещо менші, не отримавши адекватного результату.
«Це було б смішно, якби не влітало в таку «копієчку»… Ми надсилаємо проби ґрунту для аналізу в чотири різні лабораторії та отримуємо чотири абсолютно різні результати. А ти бери і вгадуй, де найправильніші цифри. Тому перш за все потрібно обрати нормальну лабораторію, де буде нехай дорожче, але точно», — радить директор із розвитку іншого відомого холдингу.
Отже, під час прийняття рішення про доцільність проведення аналізів ґрунтів на полях господарства потрібно врахувати низку важливих речей. Передусім зрозуміти, що ці дані нам конче необхідні навіть у тому разі, коли ми не збираємося займатися точним землеробством. Не обов’язково складати надточні карти врожайності і встановлювати характеристики кожного квадратного метра поля. Найголовніше, що нам потрібно: мати чітке уявлення, підкріплене цифрами, про склад, кислотність та природну родючість наших грунтів і побачити різницю поміж окремими полями та різко відмінними ділянками в межах одного поля.
Дедалі частіше агрономічні фахівці у господарствах приходять до наступного:
1. Аналізи ґрунтів є необхідною процедурою, котру слід провадити не рідше одного разу на рік.
2. Традиційне NPK доцільно вносити лише раз на декілька років під час осіннього обробітку ґрунту. Вищий ефект дає забезпечення легкорозчинних комплексних добрив, навіть у меншій кількості.
3. Зростає роль позакореневих підживлень, що дає змогу компенсувати нестачу певних мікроелементів у грунті та нівелювати їх слабке засвоєння кореневою системою.
4. Накопичення даних аналізів грунтів та порівняння їх із даними врожайності та іншими агрономічними показниками дає змогу з часом приймати ефективні технологічні рішення.
Зокрема, таким чином, дійшли до точного землеробства в одному із провідних господарств Миколаївщини, почавши із «нарізки» окремих ділянок, базуючись на аналізах грунту, а згодом на вегетаційних індексах та картах урожайності. Агроном має змогу порівняти вміст органічної речовини, рівень Ph та наявність макро- і мікроелементів разом з іншими факторами, аби зрозуміти, чому тут соняшник дав по 25 ц/га, а там — по 35… Такий підхід дає змогу більш раціонально вносити добрива під конкретні культури і планувати позакореневі підживлення.
В окремих випадках такі точні дані дозволяють здійснювати без перебільшення глобальні звершення. Передусім на думку спадають історії про те, як у господарстві роблять ставку на якусь культуру, скажімо картоплю, та не можуть отримати нормального результату з урожайності декілька сезонів поспіль. Після цього виявляється, що в грунті гостро бракує такого ключового для цієї культури мікроелементу, як молібден. Зрештою його вносять, і все завершується хепі-ендом.
Не менш поширеною є проблема із нестачею цинку та міді на кукурудзі, що нерідко є однією із головних причин недобору врожаю.
Також можна по-доброму позаздрити тим господарствам, котрим вдається бодай раз на 5–6 років кинути на кожне поле пару десятків тонн гною під плуг. У цьому разі грунти будуть більш-менш забезпечені усіма мікроелементами, окрім хіба що бору та марганцю, вміст яких потрібно регулярно контролювати.
Повернімося до аналізів грунтів у господарстві. Після того, як ми прийняли рішення про їх доцільність, потрібно дивитися не на те, як би заощадити пару тисяч гривень, а на те, як ці аналізи провести максимально якісно. Тому потрібно відмовитися від спокуси зібрати зразки грунту самостійно, а довірити цей процес спеціалістам тієї лабораторії, якій замовляємо аналізи. Річ у тім, шо не маючи відповідного досвіду, можна легко помилитися, узявши землю не там, де треба. Тим паче, якщо керівник чи агроном доручить це завдання комусь із підлеглих, не зацікавлених у результаті. Людина доїде до найближчої лісосмуги, накопає півмішка грунту під акаціями чи дубами та й годі… Ліпше так не робити.
Замало просто отримати цифри вмісту елементів у грунті і на їх підставі робити якісь розрахунки норм внесення. Хочемо ми того чи ні, але маємо вирахувати, враховуючи кислотність грунту (до речі, визначається кілька типів кислотності: водна, сольова і гідролітична), кількість доступної діючої речовини. По фосфору та калію це може бути одна п’ята чи взагалі одна десята частина наявної кількості. Особливу увагу звертаємо на такий малорухомий елемент, як фосфор.
Існує також ціла низка нюансів, що прямо впливають на засвоюваність макроелементів та зрештою — фінальну врожайність. Передусім це наявність рухомої сірки в грунті, від чого залежить ступінь засвоєння мінерального азоту. За умови дефіциту її обов’язково слід внести навіть ціною застосування меншої кількості NPK. Аналогічним чином поширюється розуміння важливості іншого мезоелементу — магнію, що пояснює зростальну популярність сульфат магнію. Додамо сюди і потребу у кальцієвмісних добривах як обов’язкову умову нормального засвоєння кореневою системою рослин поживних речовин.
Річ у тім, що підвищена кислотність грунтів супроводжується таким неприємним явищем, як утруднене засвоєння посівами елементів, котрі наявні в грунті. Вони нібито є, проте де-факто недоступні. Це зумовлює застосування специфічних технологій живлення, які включають обов’язкове розкислення грунту або ж цільове внесення добрив.
У господарствах площею понад 2 тис. га може бути доцільним придбання власного обладнання для проведення аналізів грунтів. Це дасть змогу заощадити кошти, частіше здійснювати аналізи, бути впевненими в їх точності і, звичайно ж, надавати послуги сусідам. На ринку достатньо обладнання цього типу.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
