Важливою біологічною особливістю сорго є здатність під час ґрунтових і повітряних засух призупиняти ріст і переходити в «анабіотичний» стан, життєві процеси затухають, але рослина готова в будь-який момент їх активізувати у разі відновлення відповідних умов.
Сорго здатне економно використовувати вологу на формування сухої речовини, що у кінцевому результаті сприяє забезпеченню одержання стабільних урожаїв. Листки і стебла сорго покриті восковим нальотом, що дозволяє рослині зменшити витрати вологи, вижити за екстремальних умов і, дочекавшись сприятливих, сформувати добрий урожай.
Виняткова пластичність і висока адаптивність сорго до посухи пояснюється фізіологічними і анатомічними особливостями рослин, потужною кореневою системою, а також тим, що критичний період водоспоживання припадає на різні календарні періоди, порівняно з іншими культурами. Це дозволяє культурі після засухи активно використовувати опади. Одним із найважливішим показників, які характеризують ефективність вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі і зернового сорго та соризу, є їх урожайність. Багатьма дослідниками встановлено, що такі елементи технології, як строки та способи сівби сорго відіграють важливу роль у формуванні його зернової продуктивності.
Проведеними дослідженнями встановлено, що на урожайність зерна сорго впливали як біологічні особливості досліджуваних сортів, так і агротехнічні прийоми їх вирощування. У середньому за три роки досліджень урожайність сорго зернового сорту Генічеське 209 становила 5,14–6,70 т/га, у сорту Вінець — 4,77–6,33 та у соризу сорту Перлина — 4,50–5,80 т/га залежно від строку та способу сівби.
Сівба сорго зернового та соризу у ранні строки в недостатньо прогрітий грунт за середньодобової температури ґрунту +10–12 °C зумовила найнижчу урожайність зерна, яка знаходилася у межах 4,77–5,76 т/га у сорту Вінець; 5,14–6,04 — у Генічеське 209 та 4,50–5,13 т/га — у сорту Перлина, залежно від способу сівби, що менше від контролю, відповідно, на 0,38–0,62 т/га, 0,34–0,66 та 0,33–0,80 т/га.
Дещо вищою зерновою продуктивністю відзначилися пізні строки сівби за середньодобової температури ґрунту +14–16 °C, хоча вологість його при цьому була меншою порівняно з ранньою сівбою. Урожайність досліджуваних сортів знаходилася у межах 4,93–6,09 т/га у Вінець, 5,26–6,36 — у Генічеське та 4,63–5,45 т/га — у сорту Перлина, що менше від контролю, відповідно, на 0,22–0,34 т/га, 0,22–0,51 та 0,20–0,48 т/га.
Найбільш сприятливі умови для росту і розвитку рослин сорго зернового та соризу в проведених дослідженнях, а також і формування урожаю склалися у разі сівби сорго за середньодобової температури ґрунту +12–14 °C; 5,15–6,33 т/га — у сорту Вінець, 5,48–6,70 — у Генічеське 209 та 4,83–5,80 т/га — у Перлина залежно від способу сівби.
Різна ширина міжрядь, з якою висівалося сорго, забезпечила різну урожайність зерна. Так, сівба сорго з міжряддям 15 см найбільш негативно позначилася на його зерновій продуктивності, зумовивши найменший вихід зерна, що становив 4,77 т/га у сорту Вінець за сівби в ранні строки; 5,15 — у середні та 4,93 т/га — у пізні строки. Для сортів Генічеське 209 та Перлина вищезазначений показник знаходився на рівні, відповідно, 5,14; 5,48; 5,26 т/га та 4,50; 4,83; 4,63 т/га.
Збільшення ширини міжрядь до 30 см сприяло зростанню урожайності сорго до рівня 5,11–5,73 т/га у сорту Вінець; 5,52–6,13 — у Генічеське 209 та 4,62–5,42 т/га — у Перлина залежно від строку сівби.
Найбільша урожайність сорго серед досліджуваних способів сівби в наших дослідах зафіксована за ширини міжрядь 45 см і становила 5,76 у сорту Вінець за сівби в перший строк, 6,33 — у другий та 6,09 т/га — у третій. Для сортів Генічеське 209 та Перлина вищезазначені показники знаходилися на рівні, відповідно, 6,04; 6,70; 6,36 т/га та 5,13; 5,80; 5,45 т/га. Порівняно з контролем (ширина міжрядь 70 см) відмічено достовірний приріст на рівні, відповідно, 0,37, 0,34 та 0,44 у сорту Вінець, 0,23, 0,21 та 0,38 — у Генічеське 209 і 0,31, 0,21 та 0,31 — у Перлина.
Подальше збільшення ширини міжрядь до 70 см (контроль) зумовило зменшення зернової продуктивності сорго. Так, залежно від строку сівби, урожайність на вищезазначених варіантах досліду знаходилася у межах 5,39–5,99 т/га у сорту Вінець; 5,81–6,49 — у Генічеське 209 та 4,82–5,59 т/га — у Перлина залежно від середньодобової температури ґрунту.
У цілому ж серед варіантів досліджень найвища зернова продуктивність сорго відмічена за сівби сорту Генічеське 209 із шириною міжрядь 45 см за середньодобової температури ґрунту +12–14 °C.
Проведені результати досліджень підтвердили думку попередніх дослідників про те, що сорго більше реагує на нестачу тепла, ніж на дефіцит вологи, оскільки більш ранні посіви забезпечили нижчу урожайність порівняно з пізніми. Сівба сорго в ранні строки, як уже раніше відмічалося, зумовлює подовження періоду сівба-сходи, внаслідок чого формуються зріджені посіви. Це, своєю чергою, призводить до інтенсивнішого кущення рослин, проте на новоутворених пагонах формуються недостатньо розвинені волоті з щуплим зерном або взагалі не формуються. Як наслідок — рослини перевитрачають поживні речовини та воду і не забезпечують високого урожаю.
Сівба у пізніші строки супроводжується нестачею вологи, проте достатньою кількістю тепла. Однак, зважаючи на те, що сорго є посухостійкою культурою, воно формує непоганий урожай і за таких умов. Проте найвища урожайність зерна сорго забезпечується під час сівби за середньодобової температуро ґрунту +12–14 °C, за яких створюється оптимальний температурний та режим зволоження.
Динаміка урожайності сорго, залежно від способів сівби, зумовлена різною конфігурацією розміщення рослин на полі. Вузькі міжряддя за однакової норми висіву насіння зумовлюють більшу відстань між рослинами в рядку. Це спричиняє їх кущення, яке не завжди є продуктивним, а в результаті відбувається перевитрата поживних речовин та води, що створює несприятливі умови для формування високого урожаю.
Оптимальною шириною міжрядь, як засвідчили результати проведених досліджень в умовах Лісостепу західного, слід вважати 45 см, за якої досягається найбільш оптимальне розміщення рослин на площі, спостерігається формування достатньо густого продуктивного стеблостою, що забезпечує найбільш високу урожайність. Загущення рослин у рядках, яке спостерігається за ширини міжрядь 70 см, зумовлює формування недостатньо розвинутих волотей і зерна в них. Урожайність при цьому зменшується.
Результати проведених досліджень підтвердили думку багатьох науковців про те, що сорго є пластичною культурою і забезпечує стабільні врожаї в різні за погоднимумовами роки вирощування.
Віталій БУРДИГА, канд. с.-г. наук, директор науково-дослідного
інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої Подільського
державного аграрно-технічного університету
