Втрати на рівні 11,0 ц/га спричиняє також різальний механізм комбайну, окрім того, до 3,5 ц/га насіння втрачається під час сепарування культури у комбайні. Втрати внаслідок несприятливих (стихійних) погодних умов під час дозрівання насіння ріпаку можуть становити 100%.
Під час тривалого цвітіння за 30 днів і більше до збирання формується травостій з вологістю насіння 14-16% на центральній китиці рослин і 30-35% на бічних, тобто відбувається асинхронний розвиток і нерівномірне дозрівання посівів. Це може призвести до збільшення біологічних втрат до початку збирання культури. Ураження хворобами і шкідниками призводять до передчасного «дозрівання» стручків, їх розтріскування і зниження в насінні місту олії, білка, маси
1000 насінин тощо.
Причинами втрати насіння є також збирання ріпаку з вологістю насіння понад 12%, за 2-3 години зберігання в насінні починаються незворотні процеси, які знижують його технологічні якості (кислотне число, олійність тощо). Тривалість збирання ріпаку без шкоди для врожаю становить не більше тижня. Надалі втрати насіння можуть становити 20-50% і більше. Найкращими термінами для збирання врожаю ріпаку є 6-8 днів за оптимальних погодних умов. Збирання врожаю ріпаку комбайнами, не обладнаними спеціальною жаткою, призводить до втрат врожаю насіння до 40% і більше.
Одним з чинників, які обмежують негативний вплив абіотичних факторів на врожай культури, є застосування інноваційної розробки, а саме стикерів — речовин, що утворюють на стручках ріпаку плівку з важливими властивостями дифузії повітря та вологи. Механізм дії стикерів або речовин, які утворюють плівку, що попереджає розтріскування стручків, базується на фізіологічних особливостях ріпаку. Причиною розтріскування стручків є те, що під час дозрівання стулки стручків стають гігроскопічними, тобто здатними поглинати вологу. Висихаючи, вони зіщулюються, а насичуючись вологою — набухають. Такі багаторазові перепади висихання-набухання під час дозрівання призводять до деформації стулок і руйнування пектинів у стручку. Все це ще більше послаблює шви. Розтріскування стручків відбувається і через нерівномірне дозрівання їх на рослині: верхні яруси дозрівають раніше інші пізніше, що не дає змоги вибрати оптимальний строк збирання ріпаку. В результаті розтріскування втрати врожаю культури можуть становити від 5 до 100 %.
Запобігти процесу розтріскування можна. Для цого на стручки до початку послаблення клітинних зв’язків «зони розкриття» наносять стикер. Орієнтовно це слід зробити у період, коли колір стручків змінюється з темно-зеленого на світло-зелений. Є три основні групи стикерів для застосування на ріпаку. Найпоширеніші з них — стикери на основі діючої речовини піноліну.
Кращим способом застосування стикерів є авіаобприскування або обприскувачі з кліренсом заввишки понад 2 метри. Вони дають змогу заощадити до 30% робочого розчину і, завдяки високій швидкості роботи (20 км/год.), скоротити час обробки. При цьому норма рідини залежатиме від температури повітря на час обробки, робочого тиску та товщини шару рослин. Високий дорожній просвіт обприскувача дозволяє знизити втрати врожаю на 30-40%.
Після нанесення на рослини стикери утворюють шляхом полімеризації напівпроникну мембрану — своєрідний бар’єр, який значною мірою перешкоджає потраплянню води (опади, роса, туман) усередину стручка, але не перешкоджає випаровуванню з насіння зайвої вологи. Будучи натуральними продуктами, стикери не блокують продихів і не порушують фізіології дозрівання, що є головною умовою, від якої залежать високі показники врожайності, адже останні чотири-три тижні дозрівання є найважливішим періодом для культури, під час якого насіння наповнюється олією.
Продукти на основі піноліну, синтетичного латексу або мікробних поліцукридів ефективно знижують передзбиральну вологість насіння, забезпечують істотну економію коштів і енергоресурсів на його додаткове досушування. Таким чином, доведення до потрібної кондиції відбувається з мінімальними затратами, що зберігатиме прибуток, а також і час.
Використання стикерів не замінює такого заходу як десикація посівів ріпаку. У зв’язку з тим, що ефективність стикерів буде вищою за умов раннього застосування (за п’ять-три тижні до збирання культури), десикацію посіву доцільніше проводити окремо відповідно до рекомендацій. У разі необхідності сумісного застосування норму десиканта рекомендовано зменшити.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с-г наук
