Ця культура є представником групи псевдозлакових рослин, які можуть продукувати високопоживне зерно. Основна цінність амаранту — здатність накопичувати в зерні й листі багато білку, за вмістом якого в насінні (до 40%) він наближається до сої, а за харчовою цінністю перевершує білок коров’ячого молока та сої. Крім білка рослини амаранту також містять незамінні амінокислоти (18 із 20), вуглеводи та важливі мінеральні речовини, а насіння культури — олію (до 15%), яка має протипухлинний ефект і використовується у медицині.
Амарант має високу кормову цінність. Є багато позитивних відгуків про використання біомаси цієї культури у тваринництві та птахівництві. Додавання у раціон тварин комбікорму або силосу з амаранту дає значно більший приріст та збільшує кількість надоїв молока у корів, як порівняти з іншими кормами. Якщо годувати птахів зеленою масою, силосом та зерном цієї культури, то спостерігається не лише істотне збільшення маси, але й покращення якості тваринної продукції.
Особливу увагу слід звернути на дуже високу продуктивність цієї рослини. З 1 га збирають близько 200 т зеленої маси та від 2,3 до 5,0 т зерна. Це дає змогу значно зменшити посівні площі під кормові культури у господарствах.
Амарант чутливий до конкуренції інших рослин
У сучасних умовах інтенсивного застосування хімічних засобів захисту рослин, які негативно впливають на екологію та довкілля, культура амаранту є особливо привабливою. За сезон достатньо провести 2–3 хімічні обробки проти бур’янів та шкідників. Слід зазначити, що цю культуру майже не уражують хвороби. Так, у Харківській області крім кореневих гнилей та плямистостей вірусної етіології хвороб амаранту не виявлено.
Амарант на початку вегетації має повільний ріст і є дуже чутливим до інших рослин-конкурентів. Враховуючи це, особливу увагу необхідно приділяти боротьбі з бур’янами. Для цього використовують гербіциди, рекомендовані до застосування на цукровому буряку, оскільки він має ботанічну спорідненість з амарантом. Ця спорідненість також зумовлює вибір інсектицидів, бо обидві культури мають подібний комплекс шкідників.
Таким чином, проти бур’янів на амаранті можна використовувати такі гербіциди: Арамо 45, Бетанал Макс Про, Дуал Голд, Карібу, Лонтрел Гранд, Пірамін Турбо, Фронтьєр Оптіма, Фюзілад Форте та ін.
Рис. 1. Промислові насіннєві посіви амаранту, Дергачівський район Харківської області (фото автора)
Найбільш небезпечні шкідники та захист від них
Комплекс шкідливих комах на посівах амаранту різниця залежно від регіону та технології вирощування культури.
Шкідників амаранту можна поділити на такі групи:
- ґрунтові шкідники (дротяники, личинки пластинчастовусих, підгризаючі совки тощо);
- шкідники вегетативних органів (звичайний та сірий буряковий довгоносики, бобова попелиця, блішки, щитоноски, гусениці совок та вогнівок);
- прихованостеблові шкідники (амарантовий стеблоїд);
- шкідники генеративних органів (клопи-сліпняки, цикадові, бобова попелиця, жуки амарантового стеблоїда).
Незважаючи на значний список шкідливих комах, найбільш небезпечними і масовими є лише два види: бобова попелиця (Aphis fabae Scop.) та амарантовий стеблоїд (Lixus subtilis Boh.), які завжди присутні на посівах. Інші види комах трапляються у незначній кількості, але під час спалахів масового розмноження можуть становити небезпеку для амаранту.
Бобова попелиця (рис. 2) — багатоїдна комаха, пошкоджує більше як 200 видів рослин з різних ботанічних груп. На посівах амаранту цей шкідник з’являється у фазі 4–6 справжніх листків культури, коли рослини уразливі до будь-яких пошкоджень. Шкідник заселяє молоде стебло (рис. 3) та нижній бік листя амаранту і висмоктує сік, внаслідок чого ці органи деформуються (рис. 4). За сильного заселення бобовою попелицею спостерігається загибель молодих рослин амаранту.
Рис. 2. Партеногенетичні самки бобової попелиці на листку амаранту під мікроскопом (фото автора)
Рис. 3. Колонія бобової попелиці на рослині амаранту (фото автора)
Рис. 4. Пошкодження амаранту бобовою попелицею (фото автора)
Чисельність бобової попелиці наростає до фази цвітіння амаранту, в цей час фітофаг заселяє генеративні органи рослин. Великі колонії шкідника швидко виснажують рослини, але загибель їх вже не викликають. У таких рослин формується рихла та вкорочена волоть. Зав’язь не утворюється. Після закінчення цвітіння бобова попелиця мігрує з посівів амаранту. Таким чином, цей фітофаг найбільш шкідливий на початку вегетації, тому обприскування інсектицидом необхідно проводити у фазі 6–8 справжніх листків культури. Оскільки спостерігається крайовий ефект заселення посівів культури попелицею, часто проводять крайове обприскування.
Можна використовувати такі інсектициди: Актара, Ампліго, Бі-58 Новий, Енжіо, Карате Зеон, Моспілан, Нурел Д, Фастак та ін.
Амарантовий стеблоїд — олігофаг, живиться на рослинах із кількох ботанічних родин. До основних кормових рослин шкідника належать культурні сорти амаранту, щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.), буряк (Beta vulgarіs L.), лобода татарська (Atrіplex tatarіca L.), лобода біла (Chenopodіum album L.) та ін. Шкодять дорослі жуки (рис. 5) та личинки (рис. 6).
Рис. 5. Жуки амарантового стеблоїда (фото автора)
Рис. 6. Личинка амарантового стеблоїда та її хід з екскрементами в стеблі амаранту (фото автора)
Жуки обгризають листки амаранту з країв, живляться тканинами стебел і черешків, вигризаючи поглиблення для відкладання яєць (рис. 7), а також поїдають квітки й молоде насіння культури.
Личинки ведуть прихований спосіб життя, живлячись усередині стебел і черешків, при цьому не пошкоджують провідні пучки рослин. Саме тому заселені стеблоїдом рослини мають вигляд здорових.
Рис. 7. Яйце амарантового стеблоїда в камері під мікроскопом (фото автора)
Жуки заселяють амарант в той час, коли діаметр стебел та черешків рослин сягає 5 та 3 мм відповідно. Саме такий їх розмір дає змогу комасі почати відкладання яєць.
За сильного заселення шкідником рослини гірше плодоносять. Пошкодження личинками стеблоїда сприяють проникненню вторинної інфекції в тканини рослин, внаслідок чого відбувається їх загнивання наприкінці вегетації. В одному стеблі може розвиватися до 20 особин амарантового стеблоїда, а прихований спосіб життя захищає комаху від несприятливих умов та дії інсектицидів. Тому проти цього шкідника ефективним буде застосування інсектициду під час масового заселення посівів амаранту (у першій декаді червня). Цей час, як правило, збігається з обробкою проти бобової попелиці. Зважаючи на те, що амарантовий стеблоїд тривалий час заселяє амарант, бажано провести повторне обприскування системним інсектицидом через 10–15 днів.
Своєчасний хімічний захист амаранту — запорука доброго врожаю!
Сергій СТАНКЕВИЧ, канд. с.-г. наук, доцент
Юлія ВАСИЛЬЄВА, канд. с.-г. наук, доцент
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
