Потенціал амаранту
Амарант — одна з найдавніших культур, дивовижні властивості якої були відомі ще за часів ацтеків. Деякий час рослина була забута, проте наразі ситуація докорінно змінюється. Зважаючи на ряд переваг амаранту, все більше вітчизняних аграріїв звертають увагу на цю культуру.
Цінні властивості амаранту
Насіння його характеризується підвищеною зольністю та вмістом мінеральних речовин. Багато у ньому фосфору, кальцію, магнію. Ряд наукових досліджень показав, що фосфор міститься переважно у зародку, а кальцій, магній та інші речовини — в оболонці насіння. Окрім цих елементів, зародок насіння багатий на рибофлавін.
У насінні амаранту дуже високий вміст крохмалю, який зосереджено у центральній частині насінини. Властивості амарантового крохмалю близькі до кукурудзяного. За вмістом білка, амінокислот, вітамінів, біологічно активних речовин, мікро- та макроелементів ця культура переважає над тими, що традиційно вирощують в Україні.
Амарант використовують у кулінарії, медицині та косметології.
Найпоширеніші сорти — Лєра, Харківський-1, Ультра, Сем, Ацтек, Геліос, Студентський. Усі вони мають різний вегетаційний період та напрям застосування, що дає можливість підібрати сорт з урахуванням потреб та кліматичних характеристик регіону.
Технологія вирощування амаранту
Насіння зернового амаранту наділене високою біологічною урожайністю та здатністю пристосовуватись до різних кліматичних умов. За хімічним складом, технологічними особливостями та сферою використання він близький до традиційних зернових культур.
Завдяки розгалуженій та глибокій кореневій системі достатньою мірою забезпечує себе макро- та мікроелементами, попри це синтезує та накопичує азот, збагачуючи ним ґрунт. Як і будь-яка культура, гарно реагує на внесення добрив (норма залежать від даних аналізу ґрунту). Дослідження показали, що амарант здатен покращувати родючість землі.
Його розміщують у кормових і польових сівозмінах. Основною вимогою до попередників є раннє збирання та відсутність великих пожнивних решток. Основне завдання обробітку ґрунту під амарант — боротьба з бур’янами, її вирівнювання, заробка добрив.
Після стерньових попередників проводять перше лущення стерні в два сліди на глибину 6-8 см. На засмічених ділянках через 10-12 діб після першого виконують друге лущення на глибину 10-12 см. Проводять осінню зяблеву оранку. Навесні закривають вологу важкими боронами в два сліди. Перед сівбою ґрунт ретельно вирівнюють, доводять до дрібногрудкуватого стану, коткують. Першу весняну культивацію здійснюють на глибині 8-10 см, другу — 6-8, передпосівну — 3-5 см.
Перед висівом ґрунт ретельно вирівнюють, доводять до дрібногрудкуватого стану, коткують. Для сівби можна використовувати овочеві й трав’яні сівалки, які дозволяють отримати рівномірні сходи. Амарант рекомендується вирощувати у широкорядних посівах на 45, 60, 70 см і у звичайних рядкових — 15 см. За широкорядних посівів норма висіву становить 0,6-0,8 кг/га, за звичайних рядкових — 1,2-1,5 кг/га.
Оптимальні строки сівби для всіх регіонів різні. Першочергово необхідно враховувати, що сходи амаранту бояться заморозків і тривалого зниження середньодобової температури.
Якщо в досходовий період випали опади, і на поверхні землі утворилась кірка, необхідно її зруйнувати за допомогою кільчастих котків. У разі сильно завищеної норми висіву та значної засміченості необхідно боронувати поперек посіву. Дотримання сівозміни мінімізує ураження сходів шкідниками, проте не гарантує її. Тож є сенс обробити сходи.
У початковій стадії амарант росте повільно і потребує захисту від бур’яну. До змикання рядків необхідно провести підгортання. У період інтенсивного росту суттєвої шкоди не завдадуть ані бур’яни, ані хвороби, ані шкідники.
Збирання врожаю амаранту потрібно виконувати, коли насіння повністю достигає та містить 13-18% вологи. Амарант збирається прямим комбайнуванням жаткою, обладнаною ріпаковим столом. Зібраний урожай очищується, досушується до вмісту 10% вологи та зберігається у мішках по 30-50 кг.
Шафран: «Червоне золото» на землях України
Шафран представляє собою висушені рильця квітів крокусу особливого виду. Аби отримати 1 кг готової спеції, необхідно зібрати більш як 100000 квіточок, які обробляють вручну. Такий трудомісткий процес у поєднанні з цілющими властивостями і робить шафран найдорожчою пряністю у світі.
Сьогодні промислові посадки крокусів представляють собою величезні плантації. Традиційно найбільшими виробниками й експортерами її є Іран, Афганістан, Індія та Кашмір. Шафран у промислових цілях також вирощують у Китаї, Тунісі, Індії. При цьому найбільш якісним вважається іспанський шафран, а найпоширенішим — іранський.
Його відносять до найбільш підроблюваних пряностей. До цього спонукає висока вартість спеції. Нерідко замість шафрану продають інші, дешевші спеції, які так само мають насичений колір та дещо нагадують його. Це можуть бути сафлор або куркума. Однак сафлор має менш виражений аромат у порівнянні з шафраном, а куркуму видає жовтуватий колір, тоді як шафран характеризує червоний відтінок. Щоби перевірити, чи справжня перед вами пряність, достатньо трішки шафрану опустити у трилітрову банку, наповнену водою. Натуральна спеція зафарбує воду у жовтий колір.
Хімічний склад шафрану
Цілющі властивості шафрану обумовлені хімічним складом рослини крокус. Спеція містить вітаміни груп А, B, С, РР; комплекс мінеральних речовин: кальцій, калій, магній, залізо, фосфор, цинк, марганець; та ефірних олій — шафранол, пінен, терпінен, лимонен, цинеол, гераніол, ліналоол.
Використання шафрану
Інтенсивний, неповторний смак та унікальний склад рослини визначив основні напрями застосування — кулінарія і медицина.
Регулярне споживання невеликої кількості приправи з їжею сприяє омолодженню клітин шкіри та всього організму; активізації діяльності головного мозку; нормалізації роботи нервової системи; відновленню зору тощо.
Попри низку позитивних характеристик та рекомендацій, застосовувати шафран у лікувальних цілях слід досить обережно. Так, від вживання цієї спеції або відварів на її основі рекомендується утримуватися: жінкам у період вагітності та годування немовля; дітям до 2 років; хворим на цукровий діабет; людям із серцево-судинними захворюваннями та у разі порушення артеріального тиску.
Як зберігати шафран
Пряність чутлива до світла, підвищеної вологості, легко вбирає сторонні аромати. Зберігати порошок або рильця шафрану рекомендується у герметичному непрозорому контейнері. Температура зберігання не повинна перевищувати 20 °C. За дотримання умов зберігання спеція готова до вжитку протягом двох років. Відсутність характерного запаху вказує на втрату смакових і цілющих якостей прянощі.
Сорго — культура майбутнього
Передусім це обумовлено економічними показниками. Зараз ціна на кукурудзу та сорго приблизно однакова, проте на світовому ринку попит на неї значно вищий. На думку науковця, мине не так багато часу, і всю кукурудзу експортуватимуть, а потреби внутрішнього ринку у годуванні свійських тварин покриватиме саме сорго.
Сорго — одна з найдавніших культур світового землеробства, яка, залежно від сорту, придатна для використання як у харчовій промисловості, так і тваринницькій галузі.
Батьківщиною його вважають Ефіопію та Судан. У країнах Африки культура незмінно лишається найважливішим злаком, з якого виготовляють крупу, борошно та навіть варять пиво.
Сорго культивують у більш ніж 85 країнах світу. За об’ємами виробництва посідає п’яте місце після пшениці, рису, кукурудзи та ячменю.
Доцільність вирощування сорго зумовлюється його високою продуктивністю за посушливих умов, які стають відчутніші з року в рік. Воно є невимогливим до ґрунту і здатне добре зростати на чорноземах та каштанових ґрунтах різного механічного складу. Краще сорго почуває себе на родючих середньо-суглинистих карбонатних чорноземах.
Порівняно з кукурудзою зерно сорго містить більше протеїну і менше жирів. Безазотисті екстрактивні речовини зерна сорго складаються переважно з крохмалю, тому його перетравність дуже висока.
Безумовно, традиційні культури нікуди не зникнуть з полів України, проте сприятливі кліматичні умови і родючі землі відкривають перед фермерами необмежені можливості для експериментів і пошуку власної ніші.
Анна ГОРОБЧУК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
