Діагностика хвороби
На стовбурах і гілках бактеріальний рак проявляється у вигляді багаторічних ракових виразок і відмирання кори, що спричиняє всихання окремих гілок або загибель дерев. Симптоми хвороби мають велику схожість із бактеріальним опіком. Проте на відміну від опіку уражена тканина поширюється в середину пагона неглибоко, через її тріщинки виділяється камедь, а не рідкий ексудат. Як правило, розвиток хвороби починається в місцях поранень або пошкоджень комахами. Під корою в лубі спочатку виявляється невелике побуріння, що супроводжується посиленням виділення камеді і здуттям кори. Потім під напором камеді кора розтріскується і виникає виразка, яка розширюється переважно в поздовжньому напрямі. З виразок виділяється камедь. Луб’яні тканини в місцях утворення виразок руйнуються до деревини, в результаті виникають порожнечі, покриті перидермою. Розростання виразок протікає в осінньо-зимовий і весняний періоди. Влітку внаслідок діяльності камбію сусідніх непошкоджених частин лубу навколо рани створюються валикоподібні новоутворення, краї її зарубцьовуються. У цих новоутвореннях формується провідний рукав, за допомогою якого рослина підтримує своє існування.
Зовнішні симптоми прояву бактеріального раку на штамбі черешні
Надалі новоутворення руйнуються, кора в цих місцях окільцьовується, і гілка, а іноді і все дерево, гине. Зрідка рани з’являються з одного боку гілок, і тоді відбувається однобокий розвиток крони. Іноді бактеріальний рак спричиняє швидке відмирання кори без утворення виразкових уражень. Кора просочується камеддю або водою, буріє і видає скислий запах гіркого мигдалю, потім чорніє і відмирає.
Діагностичні ознаки прояву бактеріального раку на гілці сливи
Виявляється хвороба і на осьових коренях. На деревах, хворих на бактеріальний рак, листки втрачають тургор, засихають, але тривалий час не опадають. Влітку після рясних дощів бактеріальний рак може з’являтися на листках у вигляді опіку. Краї листових пластинок при цьому буріють і загортаються уздовж головної жилки догори. Іноді під впливом бактеріального раку спостерігається формування дрібних листочків, хлоротичність і плямистість листків у вигляді малиново-червоних, водянисто-жовтувато маслянистих округлих плям, які пізніше буріють, часто розтріскуються по жилах плям. Іноді уражена тканина темніє, відмирає, в результаті чого на листових пластинках з’являються дірки.
Прояв бактеріального раку на пагонах персика ранньою весною у вигляді чорних відмерлих бруньок
Бактеріальний рак часто уражує сплячі й розкриті бруньки, навколо яких з’являються виразки, з яких виділяється камедь. Навесні уражені бруньки чорніють, покриваються блискучою скоринкою ексудату і не розпускаються.
На відміну від морозобійних пошкоджень, бруньки не обсипаються, а міцно утримуються на своїх місцях протягом літа. Такий розвиток хвороби закінчується всиханням пагонів.
На вишні бактеріальний рак спричиняє побуріння квіток, які разом із молодими листами і пагонами засихають і довгий час не обсипаються. За зовнішнім виглядом таке ураження нагадує моніліальний опік, але спороношення грибів при цьому не виявляється. На плодах бактеріальний рак зазвичай не виявляється.
Загальний вигляд ураженої рослини персика бактеріальним раком
Збудником бактеріального раку кісточкових порід є батерії Pseudomonas syringae pv. morsprunorum (Wormald) Yong et al.; Pseudomonas syringae. pv. syringae van Hall., які належать до гемібіотрофних факультативних паразитів. Оптимальна температура для росту бактерій — 25 °С, максимальна — 35 °С. Поширюються бактерії дощем, вітром, комахами, під час обрізування і щеплення, а також із посадковим і прищеплювальним матеріалом. Бактерії потрапляють у рослину через рани, які утворюються після морозних або сонячних опіків, а також через сочевички і продихи. Інкубаційний період хвороби триває від декількох місяців до одного року. Розвиток хвороби залежить від погодних умов. Активний розвиток бактеріозу починається пізно восени, тимчасово зупиняється з настанням морозів, відновлюється навесні і знову тимчасово зупинється влітку з настанням спекотної посушливої погоди. Розвитку інфекції сприяють висока температура (25–30 °С) і відносна вологість повітря близько 90%.
Загальний вигляд ураженої рослини сливи бактеріальним раком у вигляді відмерлих інфікованих гілок
Дерева особливо сприйнятливі до бактеріального раку під час осіннього листопаду, коли інфекція легко проникає через свіжі листкові рубці. Виразки частіше непомітні до весни, а з підвищенням температури вони швидко розростаються. Весняні заморозки можуть сприяти новим зараженням. Спалахи бактеріального раку часто пов’язані з тривалою холодною, вологою погодою в кінці весни або сильними вітрами, які сприяють появі ранок на рослинах.
Ураження гілки вишні бактеріальним раком
Хвороба небезпечна для молодих садів, бо призводить до загибелі дерев протягом 1–3 років. У дорослих насадженнях бактеріальний рак має хронічний характер, втрати врожаю іноді перевищують 50%. Джерелом інфекції хвороби є старі уражені кісточкові сади, різні види сприятливих до хвороби бур’янів. Бактерії зберігаються в уражених тканинах кори, бруньках, ракових виразках і по її краях в здоровій тканині, в неперегнилих опалих листках.
Прояв бактеріального раку в кроні вишні
Заходи захисту
Одним із найбільш радикальних методів захисту кісточкових плодових культур від бактеріального раку є використання для закладки саду стійких сортів. До бактеріального раку відносно стійкими сортами є: у абрикоси — Дар Мелітополя, Червонощокий, Тащенакський, Садовий; у вишні — Норд Стар, Супутниця, Ранній десерт, Богуславка, Мальва; у черешні — Аншлаг, Валерій Чкалов, Зодіак, Легенда Млієва, Легенда Млієва, Любава, Ніжність, Ласуня; у сливи — Янтарна мліївська, Ненька, Ренклод Альтана, Угорка велика, Вереснева; у персика — Мостиський, Леся, Чарівник, Згода, Златодар, Спокуса.
Під час закладки молодого саду слід дотримуватися просторової ізоляції від старих плодових насаджень не менше 500 м. Для зниження запасу інфекції доцільно видалити сприйнятливі до хвороби види рослин поблизу саду. Сильно уражені дерева слід видалити з території саду і спалити. Ґрунт під ураженими деревами дезінфікують хлорним вапном з розрахунку 200 г/м², розсипають рівномірно по поверхні ґрунту і ретельно загортають.
Гілка абрикоси, уражена бактеріальним раком
Протягом вегетації проводять систематичне обстеження саду для виявлення ознак в’янення пагонів і гілок. За появи симптомів хвороби заражені частини рослини обрізають із захопленням 10–15 см здорової тканини. Під час обрізування хворих гілок і пагонів робочі поверхні секаторів і садових ножів слід дезінфікувати, щоб уникнути перенесення бактерій на поверхню свіжих зрізів. Обрізані гілки слід видалити із саду і спалити. Фітосанітарні роботи в саду проводять тільки в суху погоду.
Проти сонячних і морозних опіків кори штамба, скелетних гілок і підвищення стійкості дерев до бактеріального раку ранньою весною по мерзлоталому ґрунту і пізньої осені обов’язково проводять побілку штамбів і скелетних гілок садовою фарбою «Юніфарб», яка значно перевершує дворазове оброблення дерев 20–30% вапняним молоком з доданням 3–5%-го мідного купоросу і 0,5%-го столярного клею. Садова фарба «Юніфарб» містить мідний купорос, сірку, антисептик та протимікробні добавки, що унеможливлює розвиток фітопатогенних бактерій і окремих шкідників в тріщинах кори. Одного фарбування цією фарбою вистачає на цілий рік. За відсутності фарби «Юніфарб» можна використати водоемульсійні фарби ВД-К4-577; НД-511; ЕВА-27А та ін.
Своєчасно треба проводити підживлення рослин збалансованими дозами макро- і мікроелементів, восени і ранньою весною перекопувати пристовбурні круги, систематично знищувати бур’яни в міжряддях і пристовбурних кругах. За потреби дотримуються оптимального режиму поливу саду.
Прояв бактеріального раку у вигляді відмерлих уражених листків на інфікованих пагонах
У ранньовесняний період під час виявлення ракових виразок на гілках дерев обов’язково проводять зачистку ракових виразок гострим ножем до здорової деревини, попередньо розстеливши під деревом мішковину або плівку для збору вирізаних шматочків ураженої тканини. Зібрану кору необхідно спалити, бо вона є джерелом інфекції. У важкодоступних місцях ракові виразки можна обережно випалювати з використанням ручного газового пальника або паяльної лампи, але тільки при цьому не допускати обвуглення деревини. Зачищені ділянки слід продезінфікувати 1%-м мідним купоросом і після просушування покрити садовою замазкою або власно приготовленою пастою. Для її виготовлення беруть нігрол, парафін і каніфоль у співвідношенні 70 : 15 : 15. Усі складові частини суміші розігрівають у відкритій місткості на слабкому вогні, після розплавлення отриману масу ретельно перемішують і охолоджують. Після нанесення на місця ураження паста не опадає, не розтріскується після висихання, захищає рану від інфекції протягом декількох років.
Прояв бактеріального раку у вигляді відмерлих уражених пагонів, покритих згустками камеді
Зниження розвитку бактеріального раку в промислових насадженнях вишні, черешні, абрикоси, сливи спостерігається за обприскування дерев восени (до опадання листків), яке зазвичай проводять проти моніліозу, клястероспоріозу, кокомікозу одним із контактних препаратів на основі міді з нормою витрати 2,0 кг (л)/га (Косайд 2000, вг; Чемп, вг; Чемпіон, зп; Чемп Ультра DP, вг; Медян Екстра 350 SC, кс) або Бордо Ізагро 20, зп (5 кг/га). У насадженнях персика проти цих хвороб використовують препарат Косайд 2000, вг (3,0 кг/га).
Обприскування кісточкових плодових насаджень проти парші, моніліозу в фазі набухання або початку розпускання бруньок 3–4%-ю бордоською рідиною (блакитне обприскування), в наступні фази вегетації — 1%-ю бордоською рідиною з нормою витрати 1000–2500 л/га, залежно від крони дерева, є фітосанітарним заходом і проти бактеріального раку.
Прояв бактеріального раку в кроні абрикоси у вигляді відмерлих уражених гілок
Стримування розвитку бактеріального раку відбувається також за обприскування дерев кісточкових плодових культур у фазу висування та відокремлення бутонів, яке направлено проти моніліозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу та інших хвороб препаратами на основі ципродинілу, в. г. (Хорус 75 WG, 0,25–0,3 кг/га); ципродинілу + флудіоксонілу, в. г. (Світч 62,5 WG, 0,75–1,0 кг/га) або боскаліду + піраклостробіну, в. г. (Сігнум, 1,0–1,25 кг/га крім сливи); насадження черешні, вишні, персика — препаратом на основі трифлоксистробіну + флуопіраму, к. с. (Луна Сенсейшен 500 SC, 0,25–0,35 л/га). На абрикосі і персику — препарат на основі каптану (Малвін 80, в. г., 1,8–2,5 кг/га).
На присадибних ділянках на кісточкових плодових культурах ефективним проти хвороби є обприскування дерев препаратом Хорус 75 WG, в. г. із нормою витрати 2,5–3,0 г на 10 л води за повного змочування листків. Перше оброблення проводять навесні у фазі висування бутонів, другу — в кінці цвітіння, третю — після збору врожаю, четверту — під час масового листопаду для запобігання проникнення бактерій в рослини через листові рубці. Оброблення саду доцільно проводити також після обрізування, весняних заморозків, граду, сильного вітру, щоб зменшити можливість зараження рослин бактеріями через рани.
Слід пам’ятати, що в персикових насадженнях мідьумісні препарати можна використовувати лише в період спокою або у фазу зеленого конуса. Використання їх в більш пізній період призведе до осипання листя і зав’язі.
І. Л. МАРКОВ, канд. біол. наук,
професор НУБіП України
